Вирок № 97281348, 28.04.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3741/21

Провадження № 1-кп/727/288/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 р. Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого - судді Танасійчук Н.М.

за участю: секретаря судового засідання – Желик І.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження № 12021263020000228 від 04.03.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, офіційно не працюючої, незаміжняьої, на утриманні якої одна малолітня дитина, засудженої 19.03.2021року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 80 годин, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що обвинувачена ОСОБА_1 , вчинила кримінальний проступок при наступних обставинах:

26 лютого 2021 року близько 15 год. 25 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні магазину «Тайстра», що розташований за адресою: м. Чернівці, провулок Ентузіастів, 14, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення, діючи умисно, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрала з полиці магазину пляшку рому «BACARDI», ємкістю 1000 мл., вартістю 489,07 гривень.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального проступку пішла у невідомому напрямку, а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим своїми умисними діями спричинила потерпілій ФОП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальної шкоди на загальну суму 489,07 гривень.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Прокурор Польська А. звернулася із клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпілою ОСОБА_2 надано заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Цивільний позов не заявлений.

Згідно заяви обвинуваченої ОСОБА_1 щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана добровільно, обвинувачена ОСОБА_1 , визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, погодилася на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 беззаперечно визнала свою вину у вчиненому кримінальному проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, на підставі чого прокурор надіслала до суду обвинувальний акт, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до частини 2 статті 382 Кримінального процесуального кодексу України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими та достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку повністю доведена та дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесене до кримінального проступку, на період скоєння інкримінованого їй кримінального проступку офіційно не працювала, має постійне зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» № 1197 від 25.03.2021 року ОСОБА_1 ознак будь – якого психічного захворювання не виявляє, вона може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період інкримінованого діяння ознак хронічного психічно захворювання недоумства та ознак іншого хворобливого розладу психічної діяльності не виявляє, могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосовування примусових заходів примусового характеру не потребує (т.2 а.с.62-63).

Обставинами, згідно з положеннями статті 66 Кримінального кодексу України, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відносить її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які згідно з положеннями статті 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до статті 65 Кримінального кодексу України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного нею кримінального проступку, дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, майновий стан обвинуваченої, яка офіційно не працевлаштована, вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді обмеження волі, на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою вона обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, так як відсутні умови і підстави призначення обвинуваченій іншого покарання з огляду на те, що вона офіційно не працевлаштована, що унеможливлює призначення покарання у вигляді штрафу або виправних робіт, а також, з урахуванням наявності обставини, що пом`якшує покарання, недоцільність призначення покарання у вигляді арешту.

Проте, зважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_1 , щиро розкаялась у скоєному, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без реального відбуття призначеного їй покарання, однак в умовах здійснення контролю за її поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених статтями 75, 76 Кримінального кодексу України.

Суд вважає, що не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства, що також підтверджується її поведінкою після вчинення злочину, її критичним ставленням до нього, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням становить 489 гривень 07 копійок, яка не відшкодована.

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись статтями 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік. Відповідно до частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та не виї`зджати з місця проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Танасійчук Н.М.