Рішення № 97281099, 31.05.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/1476/18 Провадження № 2/636/588/21

Дата 31.05.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Карімова І.В.,

за участю секретаря - Селеверстової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чугуєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду в порядку вимог ст.ст. 1281,1282 ЦК України з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 7083 грн. 45 коп. за кредитним договором № б/н, укладеним 22 квітня 2013 року з ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також судових витрат, понесених позивачем у вигляді сплати судового збору в сумі 1762 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до заяви ОСОБА_2 від 22.04.2013 року про приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт останній отримав кредит у розмірі 7 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 свої зобов`язання виконував частково, внаслідок чого станом на 18.06.2016 року (на час смерті позичальника) виникла заборгованість у розмірі 7083, 45 грн., з яких:5293,47 грн.- тіло кредиту; 1739,98 грн. - нараховано процентів за користування кредитом; 50,00 грн. - нараховано пені.

18 грудня 2016 року, після того, як позивач дізнався про смерть позичальника, ним була направлена претензія кредитора до Чугуївської державної нотаріальної контори, яка 10 січня 2017 року надала відомості, що спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , який звернувся із заявою про прийняття спадщини, є дружина померлого - відповідач ОСОБА_1 .

Позивач зазначав, що 07.02.2018 року до спадкоємця ОСОБА_2 - ОСОБА_1 було направлено лист - претензію про погашення заборгованості, але відповідачем ніяких дій не здійснено, і заборгованість відповідачем не погашена.

Позивач також просив розглянути справу за відсутністю свого представника та у разі неявки відповідача ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, повідомлялася про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.ст.128-131 ЦПК України, відзив на позов не надала.

У зв`язку із зазначеним та на підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу в заочному порядку.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що 22.04.2013 рокуроку між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У підписаній ОСОБА_2 анкеті - заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, які розташовані на банківському сайті www.privatbank.com.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Позичальник отримав платіжну картку № НОМЕР_1 строком дії 02/17 (а.с.8,109).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 11 від 21червня 2016 року), що підтверджується копією свідоцтва про смерть , виданого 21 червня 2016 року виконавчим комітетом Старопокровської сільської ради Чугуївського району Харківської області( а.с. 44). Як зазначає АТ КБ «ПриватБанк» сума заборгованості за кредитом на день смерті позичальника ОСОБА_2 складає 7083,45 грн., з яких: 5293,47 грн.- тіло кредиту; 1739,98 - заборгованість за відсотками за користування кредитом, пеня - 50.00 грн. Вказана заборгованість не сплачена.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

При цьому за правилами частини першої статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За змістом статей 1218, 1219 ЦК України зобов`язання боржника за кредитним договором не є таким, що нерозривно пов`язано з його особою.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1281 ЦК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги (ч. 1).

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців. які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (частина 2).

Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи АТ КБ «Приватбанк», дізнавшись про смерть позичальника, 18.12.2016 року направив до Чугуївської державної нотаріальної контори претензію кредитора з проханням повідомити спадкоємців про наявність заборгованості спадкодавця перед банком та включити ці вимоги до спадкової маси (а.с.45, 48).

Згідно відповіді № 6929/01-16 від 20.12.2016 року завідувача Чугуївської державної нотаріальної контори в термін, передбачений ст. 1270 ЦК України з заявою про прийняття спадщини за законом звернулася дружина померлого - ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Заведена спадкова справа № 867/2016. Також повідомлено, що претензія банку до спадкоємців боржника ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнята, зареєстрована по книзі обліку і реєстрації спадкових прав 20.1'2.2016 року за № 1992 та долучена до спадкової справи.

Свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а.с.49).

АТ КБ «Приватбанк» відповідно до вимог ч.2 ст. 1281 ЦК України пред`явив вимоги до спадкоємця ОСОБА_2 , надіславши відповідачці ОСОБА_1 лист-претензію від 18.01.2018 року на суму 7083,45 грн., однак до наступного часу заборгованість за кредитним договором не погашена (а.с. 50-51).

У пунктах 57, 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18) зазначено, що оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою. Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

При цьому вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України приймає претензії кредиторів спадкодавця.

Заявлення кредитором своїх вимог не безпосередньо спадкоємцям, а через нотаріуса не суперечить приписам ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

При цьому, на відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор спадщини, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановленні спадкоємці взагалі.

Згідно з п. 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Інструкція) нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Відповідно вимог п. 8.9 Правил ведення нотаріального діловодства (далі - Правила) претензії кредиторів підлягають реєстрації у журналі реєстрації вхідних документів, якщо вони надійшли поштою або подані нотаріусу кур`єром до дня вчинення нотаріальної дії Потім претензія кредитора відповідно п. 231 Інструкції реєструється нотаріусом у книзі обліку спадкових справ.

У книзі обліку спадкових справ реєструються: заяви про прийняття спадщини; заява про відкликання заяви про прийняття спадщини; заява про видачу свідоцтв про право на спадщину, про відмову від прийняття спадщини, заяви про відкликання заяви про відмову від спадщини; заява спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); претензії кредиторів, а також заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, за якими були вжиті ці заходи: заяви про відкриття спадщини та укладання договору на управління спадщиною; заява про видачу свідоцтва виконавцю заповіту; заява виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень; заява відказоодержувача про відмову від заповідального відказу тощо. На підставі однієї із перерахованих заяв, зареєстрованої першою, заводиться спадкова справа на ім`я померлого. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи. У разі підтвердження цього факту нотаріус відмовляє у прийнятті заяви (іншого документа), рекомендуючи заявнику подати її за місцезнаходженням цієї справи, а в разі потреби - вимагає цю справу для подальшого провадження. Усі наступні заяви (додаткові, від інших спадкоємців і кредиторів) також реєструються в книзі обліку спадкових справ під самостійними номерами та в хронологічному порядку і формуються у спадкові справи.

Ні нормами Закону України «Про нотаріат», ні Інструкцією не передбачено спеціального порядку доведення до спадкоємців змісту претензії кредиторів. За аналогією до змісту інших пунктів Інструкції повідомлення про претензію, що надійшла, надсилається поштою спадкоємцям, які прийняли спадщину, або виконавцю заповіту, а спадкоємці або виконавець заповіту, які прибули до нотаріуса, повідомляються ним усно, про що робиться відмітка на претензії кредитора, така відмітка підписується спадкоємцями або виконавцем заповіту.

За приписами ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, пред`явлення кредитором своїх вимог до спадкоємців через нотаріуса не суперечить положенням ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

Як свідчать вищевказані обставини АТ КБ «Приватбанк» після смерті ОСОБА_2 було пред`явлено вимогу до спадкоємців останнього через Чугуївську державну нотаріальну контору у передбачений статтею 1281 ЦК України строк.

У постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №640/6274/16-ц зазначено, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в чч.2 та 3 ст.1282 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків на підставі ч.4 ст.1281 ЦК кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених у ст.1282 ЦК, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК.

З огляду на принцип змагальності цивільного процесу, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

Відповідач ОСОБА_1 не надала до суду доказів того, що вона не отримала спадкове майно, вартість якого менше заявлених позовних вимог.

Між тим суд не у повному обсязі погоджується з розрахунками АТ КБ «Приватбанк» щодо суми кредитної заборгованості на день смерті ОСОБА_2 в розмірі 7083,45 грн., оскільки остання не доведена позивачем належними та допустимими доказами.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Отже, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

АТ КБ «ПриватБанк», пред`являючи вимоги про погашення заборгованості за договором, просив стягнути тіло кредиту, а також проценти та пеню відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, однак останні не підписані позичальником ОСОБА_2 . При цьому позивачем не надано достовірних доказів про те, що саме додані до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» розумів ОСОБА_2 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, яка не містить даних про розмір процентів за користування кредитними коштами та розмір пені та умови її нарахування.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів , а також пені за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.

Зазначені за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року, справа № 754/1328/16-ц (провадження № 61-31590св18), від 04 червня 2020 року, справа № 428/3822/17(провадження № 61-10912св18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем не спростовано, що розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 5293,47 грн. не відповідають дійсності, а тому суд вважає за необхідне стягнути цю суму з відповідача на користь позивача.

У зв`язку з зазначеним суд вважає, що АТ КБ «Приватбанк» відповідно до вимог ст..ст. 1281-1282 ЦК України довів свої вимоги до спадкоємця померлого спадкодавця ОСОБА_1 в сумі 5293,47 грн., тому вони підлягають задоволенню в межах вартості майна, одержаного відповідачкою у спадщину.

При цьому суд враховує, що відсутність свідоцтва про право на спадщину ( у зв`язку з його невидачею нотаріусом) не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України), а лише обмежує його право на розпорядження спадщиною.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 1762грн., сплачений позивачем за платіжним дорученням № ВОК36В175Y від 16.03.2018 року, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 частково в розмірі 1316,74 грн. (1762 х 5293,47 : 7083,45=1316,74).

Керуючись ст.ст. 10,12, 235, 258, 263 -265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 611, 612,1048-1050, 1054, 1281-1282 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , як спадкоємця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570 ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.04.2013 року, укладеного із ОСОБА_2 , в розмірі 5293 (п`ять тисяч двісті дев`яносто три ) гривні 47 копійок, а також судові витрати в сумі 1316,74 гривні.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з наступного дня після складення його повного тексту.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Повне рішення складено 29 травня 2021 року.

Суддя: