Ухвала суду № 97281096, 31.05.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/2489/21 Провадження 1-кс/636/525/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2021 слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області Золотоверха О.О.,

за участю секретаря судових засідань Караулової О.М.,

за участю прокурора Тищенка С.В.,

за участю слідчого Середенка Д.Л.,

за участю захисника – адвоката Чепурової А.Л.,

за участю підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Чугуєві погоджене з прокурором Чугуївської окружної прокуратури клопотання слідчого СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Середенка Д.Л. по кримінальному провадженню № 12021221240000276 від 29 травня 2021 року, за ч. 3 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 18.12.2009 Чугуївським міським судом Харківської області за ч.2 ст.297 КК України до 3 років позбавлення волі; 22.12.2011 Чугуївським міським судом Харківської області за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, ст.75, 76 КК України – 3 роки; 11.07.2014 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі; 27.09.2016 Чугуївським міським судом Харківської області за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 17.08.2020 року по відбуттю строку покарання,

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021221240000276 від 29 травня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що 29.05.2021 приблизно о 08.00 годині, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення за рахунок інших осіб, прийшов до домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де проник до господарського приміщення, звідки викрав металеві прути та при виході з території домоволодіння був помічений сторонньою особою – ОСОБА_3 . Продовжуючи діяти відкрито, на законні вимоги ОСОБА_4 припинити протиправні дії ОСОБА_1 жодним чином не відреагував та почав втікати з місця вчинення злочину. ОСОБА_4 почала переслідувати останнього та на вул. Музейна м. Чугуїв Харківської області наздогнала.

Згідно протоколу затримання особи ОСОБА_1 фактично затриманий об 11 годині 50 хвилин 29 травня 2021 року.

29 травня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 29 травня 2021 року за адресою: АДРЕСА_3 , протоколом огляду місця події від 29 травня 2021 року за адресою: АДРЕСА_2 , показаннями допитаних свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за участі свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , наданими свідком ОСОБА_3 фотознімками, протоколом допиту потерплого ОСОБА_2 протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України та іншими матеріалами.

Слідчий в клопотанні також вказував, що метою та підставою застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до вимог ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Так в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

По-перше, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, а саме те, що вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, та те, що підозрюваний ОСОБА_1 після вчинення злочину добровільно не звернувся до правоохоронних органів, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, з метою подальшого переховування від правоохоронних органів та ухилення від кримінальної відповідальності, а також того факту, що ОСОБА_1 не має місця реєстрації, у зв`язку з чим є достатні підстави вважати, що особа може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

По-друге, враховуючи обставини вказаного злочину, ОСОБА_1 може продовжити злочинну діяльність та вчинити інші корисливі кримінальні правопорушення, а також вчиняти інші злочини. Оскільки ОСОБА_1 має не зняті та не погашені судимості, у органу досудового розслідування є наявні підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.

У зв`язку з існуванням вищезазначених ризиків, з метою виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи, що останній вчинив злочин, що відноситься до категорії тяжких злочинів, обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети кримінального провадження, а також запобігання зазначеним вище ризикам.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та відомостей про особу підозрюваного, слідчий наполягав на тому, що для досягнення цілей, визначених ст.177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

З метою запобігання переліченим ризикам слідчий просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та повідомив, що на теперішній час дійсно існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилався слідчий в клопотанні та наполягав на тому, що обрання більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Слідчий під час судового засідання клопотання підтримав та посилаючись на вищевикладене, просив його задовольнити.

Підозрюваний із повідомленою йому підозрою не погодився, проти задоволення клопотання слідчого заперечував, просив обрати стосовно нього запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту.

Захисник - адвокат Чепурова А.Л. вказувала, що клопотання слідчого та повідомлена ОСОБА_1 підозра є не обґрунтованими, ризики, перелічені в клопотанні жодними доказами не доведені. Так, захисник вказувала, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, неофіційно працює. Захисник зазначила, що сторона обвинувачення жодним чином не довела неможливості застосування до її підзахисного іншого, більш м`якого запобіжного заходу та просила суд обмежитись обранням стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, встановив, що 29.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; вчинення інших кримінальних правопорушень.

Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий в тому числі і за вчинення корисливих злочинів, не одружений, дітей, непрацездатних осіб на своєму утриманні не має, за вказаною у клопотанні адресою мешкає останні два тижні, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, що, на думку слідчого судді, свідчить про недостатність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах даного кримінального провадження, оскільки вказаний запобіжний захід однозначно не дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти наведеним у клопотанні слідчого ризикам.

Слідчий суддя вважає доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду у зв`язку з вчиненням тяжкого кримінального правопорушення та у зв`язку з суворістю покарання за вчинений злочин у разі визнання його винуватості, крім того, підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків у місці постійного мешкання, не має місця реєстрації; ризику того, що він може продовжити злочинну діяльність та вчинити інші злочини, - оскільки ОСОБА_1 є раніше неодноразово засудженим за вчинення правопорушень проти власності, законного джерела доходу не має.

Крім того, настання кожного окремо, та усіх у сукупності ризиків можливе і з урахуванням невідворотності призначення реального покарання особі, оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» N 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов`язала мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007).

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я чи з інших підстав слідчому судді не надано.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 68100,00 грн. (2270 х 30 = 68100,00 грн).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 днів з моменту затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання – з 11-50 години 29.05.2021.

Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) - до 11-50 години 28.07.2021.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_1 родичів останнього.

Визначити суму застави у розмірі 68100,00 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок - UA208201720355299002000006674, отримувач - ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача -26281249, банк - ДКСУ м. Київ, призначення платежу: застава згідно ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 31.05.2021 у справі № 636/2489/21 (провадження № 1-кс/636/525/21) відносно ОСОБА_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя О. О. Золотоверха