Вирок № 97280684, 31.05.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/960/21

Справа № 643/5459/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

прокурора: Берестової М.В.,

обвинуваченої: ОСОБА_1 ,

захисника: Карпушиної А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220470003581 від 17.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, заміжньої, офіційно не працевлаштованої, раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, при невстановлених обставинах, незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, у невстановленому в ході досудового розслідування місці та розмірі, яку стала незаконно зберігати з метою подальшого збуту.

09.09.2020 року приблизно о 19:36 год. ОСОБА_1 , в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут вищевказаної особливо небезпечної психотропної речовини, маючи корисливий мотив, знаходячись біля 6-ї поліклініки, яка розташована за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 54-Б, з метою особистого збагачення за рахунок збуту особливо небезпечної психотропної речовини, зустрілася з ОСОБА_2 - особою, якій доручено проведення оперативної закупки, де останній за попередньою домовленістю передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 400, 00 грн., купюрами по 50 грн.: ТИ 6944165, ТУ9249675, ТГ6533267, ТЕ3328112, ФА2799843, КК9747408, СК1620589, УД0278899, як оплату раніше домовленої суми за збут особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», після чого ОСОБА_1 збула ОСОБА_2 паперовий згорток, всередині якого знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина - PVP.

09.09.2020 року приблизно о 19:42 год., біля 6-ї поліклініки, яка розташована за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 54-Б, ОСОБА_2 добровільно видав паперовий згорток, всередині якого знаходилася порошкоподібна речовина брудно - білого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 13/1/2823СЕ-20 від 16.09.2020, містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - «PVP» масою 0,1376 г., обіг якої заборонено відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (таблиця І, список № 2), яку ОСОБА_1 незаконно придбала, зберігала з метою збуту, та незаконно збула при вказаних вище обставинах.

ОСОБА_1 визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, тобто незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини.

Крім того, ОСОБА_1 , діючи повторно, в дату та час, які в ході досудового розслідування не встановлено, при невстановлених обставинах, незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, у невстановленому в ході досудового розслідування місці та розмірі, яку стала незаконно зберігати за місцем свого проживання з метою подальшого збуту.

Протиправні дії ОСОБА_1 , пов`язані з незаконним зберіганням особливо небезпечної психотропної речовини, були припинені працівниками поліції 28 січня 2021 року, коли у період часу з 15 год. 47 хв. по 18 год. 19 хв. під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та в подальшому вилучено: паперовий згорток, два полімерних пакети з порошковою речовиною всередині, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-21/1893-МРВ від 29.01.2021 містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,2420 г., 0,4235 г., 0,0130 г. (загальна маса - 0,6785 г.), обіг якої заборонено відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (таблиця № 1, список № 2), яку ОСОБА_1 незаконно придбала, зберігала з метою подальшого збуту при вказаних вище обставинах.

ОСОБА_1 визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, тобто незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою її подальшого збуту, вчинені повторно.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 беззаперечно визнала себе винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, та надала суду показання про обставини вчинення нею вказаних вище кримінальних правопорушень. Не заперечувала фактичні обставини справи, викладені у обвинувальному акті. Зазначила, що в обвинувальному акті правильно зазначено спосіб, місце та інші обставини вчинення нею кримінального правопорушення, не заперечує докази, зібрані в ході досудового розслідування. Також не оспорювала назву виявленої речовини та її вагу. Крім того обвинувачена пояснила, що показання надає добровільно.

Зазначила, що дуже шкодує, що так сталось. Наголошувала на тому, що вона активно сприяла розкриттю злочину, визнавала свою провину на стадії досудового розслідування та продовжувала це робити на стадії судового розгляду. Просила суд суворо не карати, зазначила, що відповідні висновки для себе зробила і що більш ніколи не буде порушувати закон. У вчиненому щиро розкаялася.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи визнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини, неоспорення нею фактичних обставин справи, суд за згодою обвинуваченої та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочинів обвинуваченою, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченої; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваної, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, обмежившись допитом обвинуваченої та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченої. Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, учасникам судового провадження роз`яснено.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Показання обвинуваченої є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Призначаючи обвинуваченій покарання за вчинені кримінальні правопорушення, суд виходить з наступного.

Під час судового розгляду прокурор просив призначити обвинуваченій покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Натомість, обвинувачена та її захисник просили суд при призначенні покарання застосувати положення ст. ст. 69, 75 Кримінального кодексу України та врахувати особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують покарання та наявність на утриманні обвинуваченої хворої матері.

Відповідно до вимог статей 50, 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Водночас, статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Суд зауважує, що частина 1 статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК України та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.

В даному випадку, судом встановлено наявність двох пом`якшуючих покарання обставин, а саме шире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Так, відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 № 12, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Щире каяття це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду від 30.10.2018 (справа № 559/1037/16-к), від 27.11.2019 (справа № 629/847/15-к) та від 20.08.2020 (справа № 750/1503/19).

Вказана форма посткримінальної поведінки особи свідчить про те, що в особи відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтирів, які знижують ступніть її соціальної небезпечності.

При цьому, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 66 КК обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 297/562/17 (провадження № 51-329км18).

У постанові Верховного Суду від 9 жовтня 2018 року у справі № 502/816/17 зазначено, що апеляційний суд правильно послався на щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину як окремі обставини, що пом`якшують покарання, оскільки, виходячи зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, вони є самостійними обставинами, які пом`якшують покарання. Врахування кожної з них при призначенні покарання, за умови встановлення їх наявності у кримінальному провадженні, є обов`язковим для суду, незалежно від тяжкості вчиненого злочину та повторності його вчинення. Вказані форми посткримінальної поведінки особи свідчать про те, що в особі винного відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь її соціальної небезпечності. Визнання даних обставин такими, що пом`якшують покарання, стимулює осіб, які вчинили злочини, до критичної переоцінки своєї діяльності, а також сприяє своєчасному розкриттю злочинів.

З огляду на вищевикладене, оскільки обвинувачена повністю визнала свою провину та щиро розкаялася, надала викривальні покази щодо себе, активно сприяла у розкритті кримінального правопорушення, жалкує про вчинене, негативно оцінила злочини, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, враховуючи особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання; є працездатною, проте не працює, заміжня, має середню освіту; наявність декількох пом`якшуючих обставин: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає можливим застосувати щодо ОСОБА_1 положення ст. 69 Кримінального кодексу України й призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, що буде достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів.

Водночас, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 75 Кримінального кодексу України, якою передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Законодавець надав дискреційні повноваження судам у визначенні можливості звільнення від покарання з випробуванням. Однак така дискреція діє лише в межах установленим законом. Отже, суд, реалізуючи свої повноваження, має навести правові підстави та переконливі мотиви, які є достатніми для постановлення рішення. Відповідно до ст. 75 КК України, обов`язком суду є врахування даних, які характеризують особу винного, при вирішенні питання, чи є можливим виправлення засудженого без реального відбування покарання, і під час ухвалення рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд має навести переконливі аргументи, що ґрунтуються на конкретних обставинах справи.

Суд зазначає, що наркоманія та незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів належать до глобальних проблем сучасності. Цим явищам притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками для здоров`я не лише конкретної особи, а й всього населення, а також для економіки та суспільства. Суспільна небезпека цих злочинів визначається, насамперед, поширенням та згубним впливом наркоманії і токсикоманії на свідомість психічно нестійких людей, їх мораль і спосіб життя, що призводить до поступового занепаду, деградації особистості. Тому особи, які вчиняють ці злочини, повинні понести адекватне та справедливе покарання.

На переконання суду, встановлені пом`якшуючі покарання обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і за наявності яких обвинуваченій призначено покарання із застосуванням ст. 69 Кримінального кодексу України нижче нижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, з огляду на те, що вона вчинила тяжкий злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, не є такими, що дають підстави для одночасного застосування ст. 75 Кримінального кодексу України.

Дані, що характеризують особу обвинуваченої, пом`якшуючі обставини вже були враховані судом як підстава для пом`якшення покарання за ч. 2 ст. 307 КК України. Враховуючи, що кримінальні правопорушення вчинені в сфері обігу наркотичних засобів, предметом кримінальних правопорушень є особливо небезпечний наркотичний засіб, призначення покарання, яке передбачає ізоляцію від суспільства, суд вважає обґрунтованим в даному випадку з метою дотримання вимог загальної та особистої превенції. З цього приводу суд керується вимогами ч. 2 ст. 50 КК України, про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Посилання захисника та обвинуваченої на наявність пом`якшуючих обставин та перебування на утриманні у обвинуваченої матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самі по собі не є противагою суспільній небезпечності вчинених ОСОБА_1 злочинів.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосований до обвинуваченої ОСОБА_1 закінчений, інший запобіжний захід не обирався.

Питання про процесуальні витрати у загальному розмірі 3 922, 80 грн., пов`язані з проведенням експертиз № 13/1/2823/СЕ-20 від 16.09.2020, № СЕ-19 /121-21/1893-МРВ від 29.01.2021, № СЕ-19 /121-21/2330- НЗПРАП від 15.02.2021, суд вирішує у відповідності до вимог ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України, згідно яких вказані витрати стягуються з обвинуваченої на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 02.02.2021 (справа № 643/1598/21, провадження н/п 1кс/643/625/21) накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 28.01.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- паперовий згорток з речовиною порошковою білого кольору, полімерний пакет з порошковою речовиною рожевого кольору, 10 полімерних пакетів з залишками порошкової речовини;

- 18 паперових згортків та 9 полімерних пакетів з залишками речовини рослинного походження зеленого кольору;

- дерев`яний, два полімерних, два скляних пристрою для паління канабісу, пристрій для дробління речовини рослинного походження;

- паперовий згорток з залишками речовини рослинного походження, коробок з полімерним пакетом з насінням канабісу;

- мобільний телефон ТМ «Redmi» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім - картами з номерами - НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що підстави, передбачені ч. 4 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України для продовження існування арешту відсутні, то накладений на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 02.02.2021 (643/1598/21, н/п 1кс/643/625/21) арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 28.01.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з конфіскацією майна.

Початок строку відбуття призначеного судом ОСОБА_1 покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати у строк відбуття покарання час затримання ОСОБА_1 у період з 28.01.2021 року по 29.01.2021 року.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого до ОСОБА_1 закінчений, інший запобіжний захід не обирався.

Речові докази:

- мобільний телефон ТМ «Redmi» imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім - картами з номерами - НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який зберігається у камері схову Московського ВП ГУНП в Харківській області - після набрання вироком законної сили повернути власнику;

- порошкову речовину, яка знаходиться у полімерних пакетах та паперовому згортці, вилучену - особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, маса PVP в складі наданої на дослідження речовини складає - 0,2420 г., 0,4235 г., 0,0130 г., загальною вагою - 0,6785 г.; залишки речовини рослинного походження - особливо небезпечну наркотичну речовину «канабіс» масою у перерахунку на суху речовину - 0,0964 г., 0,2993 г., 0,2375 г., 0.6657 г., 0,1175 г, 0,0518 г, 0,1289 г, 0,2473 г, 0,5897 г, 0,1518 г, 0,8649 г, загальною масою - 3,4508 г.; залишки порошкової речовини у полімерних пакетах - особливо небезпечну психотропну речовину PVP, маса PVP в складі наданої на дослідження речовини складає - 0,0105 г.; нашарування на поверхнях фрагменту пляшки з отвором у нижній частини, - особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу, загальною масою у перерахунку на суху речовину - 0,0408 г., нашарування на внутрішніх поверхнях 9 пакетів, пристрої для дробління, пробок, пристроїв для паління містять у своєму складі - психоактивний компонент - ТГК (тетрагідроканабінол) та інші канабіоїди- які знаходяться на зберіганні в УЛТ МТЗ ГУМВС України в Харківській області - після набрання вироком законної сили знищити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 02.02.2021 (справа № 643/1598/21, провадження н/п 1кс/643/625/21) на майно, вилучене в ході проведення обшуку 28.01.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- паперовий згорток з речовиною порошковою білого кольору, полімерний пакет з порошковою речовиною рожевого кольору, 10 полімерних пакетів з залишками порошкової речовини;

- 18 паперових згортків та 9 полімерних пакетів з залишками речовини рослинного походження зеленого кольору;

- дерев`яний, два полімерних, два скляних пристрою для паління канабісу, пристрій для дробління речовини рослинного походження;

- паперовий згорток з залишками речовини рослинного походження, коробок з полімерним пакетом з насінням канабісу;

- мобільний телефон ТМ «Redmi» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім - картами з номерами - НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Стягнути зОСОБА_1 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витрати на проведення експертиз в сумі 3 922 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 80 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя Н.В. Новіченко