Ухвала суду № 97279718, 28.05.2021, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1732/20

Провадження № 1-кп/349/66/21

У Х В А Л А

іменем України

28 травня 2021 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Могили Р.Г.,

за участі секретарів судового засідання Матасової Н.М., Савіцької Л.Р., Іванило Т.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019090210000334, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодружений, який працює в ТОВ "Інтергарант", визнаний особою з інвалідністю третьої групи, раніше несудимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

учасники судового провадження:

прокурори Когут В.В., Романов Н.В.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисник Іваськевич Ю.С.,

потерпіла ОСОБА_2 ,

представник потерпілої Падучак І.І.,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення.

ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом вчинив дії, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження, при таких обставинах.

25 грудня 2019 року приблизно о 09 год 00 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Опель Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою Н-09 «Мукачеве - Львів» по вул. Галицькій в м. Рогатині у напрямку м. Львова. У той час на ділянці дороги вул. Галицької, біля будинку № 48, проїзну частину у напрямку справа наліво відносно напрямку руху автомобіля «Опель Вектра», під керуванням ОСОБА_1 , переходила пішохід ОСОБА_2 .

Водій ОСОБА_1 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_2 , яку він мав об`єктивну можливість виявити на проїзній частині на значній відстані від автомобіля, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а зманеврував ліворуч на смугу зустрічного руху, де автомобілем вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2 .

При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме:

п. 1.2., у якому вказується, що в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

п. 1.10., у частині визначення поняття «небезпека для руху» - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку;

п. 2.3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрозі безпеці дорожнього руху;

п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

У результаті порушення водієм ОСОБА_1 вказаних Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-суглобового багатоуламкового перелому лівої великогомілкової кістки з лівобічним гемартрозом; лінійного перелому головки малогомілкової кістки; уламкового перелому нижньої третини ліктьової кістки з незначним зміщенням уламків; перелому лобкової та сідничної кісток зліва без зміщення уламків; ран в лобній ділянці зліва та лівої ноги; саден в ділянках лівої ноги та лівої руки, тим самим спричинивши останній тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечні для життя в момент спричинення.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.286 КК України.

Позиції учасників судового провадження щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, оскільки примирився з потерпілою.

Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила в судовому засіданні, що вони примирилися, а тому не заперечує щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Прокурор Романов Н.В. не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, оскільки воно відповідає вимогам ст. 46 КК України.

Мотиви суду щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та положення закону, яким він керувався.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності з огляду на таке.

Згідно п.1ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Також частиною третьою статті 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ст. 46 КК України (в редакції на час вчинення цього діяння) особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Пленум Верховного Суду України у п.4 постанови від 23 грудня 2005 року №12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" дав судам роз`яснення, що примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв`язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення (п.3 постанови від 23 грудня 2005 року №12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності").

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України ( в редакції на час вчинення цього діяння ) передбачено було покарання у виді штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботами на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Згідно ст.12 КК України (в редакції на час вчинення цього діяння) вказане кримінальне правопорушення відносилося до злочинів невеликої тяжкості.

З довідки № 115-17112020/26014 від 17 листопада 2020 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше несудимий.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 примирився з потерпілою ОСОБА_2 та відшкодував завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що є всі підстави, передбачені ст.46 КК України щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,у зв`язку з примиренням з потерпілим та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішувались судом при постановленні ухвали.

Ухвалою слідчого судді від 28 грудня 2019 року було накладено арешт на автомобіль марки Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1

Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на те, що кримінальне провадження підлягає закриттю, суд на підставі ч.4 ст.174 КПК України скасовує арешт автомобіля, який був накладений слідчим суддею.

Питання речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Частиною першою статті 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком, суд в ухвалі про закриття кримінального провадження вирішує питання процесуальних витрат.

На проведення експертиз було витрачено кошти на загальну суму 3 877,72 грн., які є процесуальними витратами та на підставі ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На час постановленя ухвали до обвинуваченого не застосований жоден вид запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст.284 -288, 371-372, 376, 395,532 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України задовольнити.

На підставі ст.46 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілою звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а кримінальне провадження, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019090210000334 закрити.

Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2019 року про накладення арешту на автомобіль марки Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Речові докази:

- автомобіль марки Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору повернути обвинуваченому ОСОБА_1 .

- жіноче пальто темно-сірого кольору та жіночі лосини чорного кольору повернути потерпілій ОСОБА_2 , жительці АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь держави з зарахуванням на рахунок UA368999980313040115000009612,отримувач коштів: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 24060300,код отримувача за ЄДРПОУ: 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 24060300, процесуальні витрати на залучення експертів (висновок № СЕ-19/109/13/3-5ІТ/20 від 23 січня 2020 року, витрати в розмірі 1 099,07 грн.; висновок № СЕ-19/109/13/3-248ІТ/20 від 16 квітня 2020 року, витрати в розмірі 490,35 грн.; висновок № СЕ-19/109/13/3-859ІТ/20 від 13 листопада 2020 року, витрати в розмірі 1 144,15 грн.; висновок № СЕ-19/109/13/3-914ІТ/20 від 23 листопада 2020 року, витрати в розмірі 1 144,15 грн., всього на загальну суму 3 877,72 грн.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Р.Г. Могила