Рішення № 97279656, 18.05.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/51/20

Провадження № 2/344/770/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.

за участі секретаря Герлан Н.В.,

представника позивача Вінтоняк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про усунення перешкод у користуванні грошовими коштами та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

в позові вказано, що протягом останніх 10 років позивач є клієнтом AT КБ «Приватбанк». У лютому 2015 року AT КБ «Приватбанк» було заблоковано доступ до банківських рахунків позивача, з невідомих підстав. Позивач не міг скористатися своїми картковими/банківськими рахунками через банківські відділення, а також через термінали самообслуговування клієнтів, банкомати та інтернет-банкінг «Приват24». Позивач зазначає, що неодноразово усно звертався у декілька відділень AT КБ «Приватбанк», щоб йому надали пояснення та обгрунтовані причини відсутності доступу до наявних власних банківських рахунків та відсутності можливості відкрити нові рахунки в AT КБ «Приватбанк. Від працівників банку, зателефонувавши за номером НОМЕР_1 , позивачу стало відомо, що він перебуває з лютого 2015 року у «чорному списку» клієнтів цього банку, але причини внесення позивача у цей список не були належним чином надані. 16.09.2019 позивач звертався до відповідача, з заявою про надання інформації про наявність відкритих рахунків, в тому числі заблокованих, поточних рахунків, поточних рахунків для операцій з використанням електронних платіжних засобів, рахунків із спеціальним режимом використання у національній та іноземній валютах, а також інформацію про наявність чи відсутність у позивача заборгованостей перед AT КБ «Приватбанк», наявність кредитних договорів, непогашених кредитних зобов`язань. AT КБ «Приватбанк» надано відповідь від 28.10.2019 р. № 20.1.0.0/7-190920/1239 про те, що на ім`я позвача відкрито наступні рахунки: картка Gold № НОМЕР_2 ; бонусний договір № НОМЕР_3 ; поточний рахунок № НОМЕР_4 . Позивач вказує, що дії AT КБ «ПриватБанк» з блокування банківських платіжних карток та рахунків є незаконними, оскільки жодного рішення суду про арешт коштів на рахунки не ухвалювались, інші передбачені законом підстави для обмеження права позивача на розпорядження грошовими коштами що знаходяться на рахунках позивача, відсутні. Просив зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) усунути перешкоди позивачу, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), у користуванні та розпорядженні грошовими коштами, що знаходяться на його карткових/банківських рахунках у межах фактичного залишку коштів, шляхом розблокування його карткових/банківських рахунків та поновлення фінансових операцій за ними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги просив задовольнити, з підстав, що зазначені в позовній заяві, після оголошеної перерви в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача не з`явився в судове засідання, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причину неявки суду не повідомлено. Клопотань щодо реалізації прав до суду не направлено, відзив на позовну заяву чи заперечення суду не подано.

02/03/2021 представник позивача подав суду клопотання про витребування доказів, за змістом якого просив витребувати у відповідача інформацію про наявність відкритих рахунків, в тому числі заблокованих, поточних рахунків, поточних рахунків для операцій з використанням електронних платіжних засобів, рахунків із спеціальним режимом використання у національній та іноземній валютах у ОСОБА_1 у ПАТ «КБ «ПриватБанк», із зазначенням реквізитів вказаних рахунків.

Згідно ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За змістом ч.2 ст.84 ЦПК України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В обгрунтування клопотання вказано, що «інформація є необхідною для розгляду даної справи, про те, що відповідач ігнорує запити, що створює перешкоди в отриманні необхідних доказів». В свою чергу вказано, що відповідачем надано відповідь на запит 28/10/2019, долучено копію повторного запиту від 12/02/2021 та в подальшому долучено відповідь на відповідний запит від відповідача.

Згідно п.3 ч.1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

В свою чергу 07/04/2020 представником позивача подано до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі та участі позивача, не заявлено клопотання про витребування доказів. Клопотання про витребування доказів заявлено після закриття підготовчого провадження, клопотання не містить обґрунтування поважності причин пропуску строку його подання, також клопотання не містить обгрунтування обставини, які може підтвердити цей доказ. Таким чином клопотання не відповідає вимогам, що ставляться до такого виду клопотань, подано поза межами встановленого строку, не обґрунтовано належними правовими підставами.

Судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 є клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк» та має відкриті 3 банківських рахунки.

Як вбачається з довідки від 09/03/2021 №20.1.0.0.0/7-210218/11146 ПАТ КБ «ПриватБанк», на ім`я позивача у банку відкрито наступні картки: карта для виплат Gold, Бонусний договір, послуга "Скарбничка», сума залишку на вказаних рахунках є наступною: на карті для виплат Gold - залишок коштів 605,19 гривень та на двох рахунках сума залишку складає: 0,00 гривень.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст.4, ч.2 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

В питаннях оцінки «пропорційності» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, також визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за виключенням випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах «Спорронґ і Льоннорт проти Швеції», «Булвес» АД проти Болгарії»). ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 05 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 4 вересня 2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 6 листопада 2008 року).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.627 ЦК України, ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", спеціальний платіжний засіб (платіжна картка тощо) - платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держателем цього інструмента ініціюється переказ коштів з відповідного рахунка платника або банку, а також здійснюються інші операції, передбачені відповідним договором. За допомогою спеціальних платіжних засобів формуються документи за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів або надаються інші послуги держателям спеціальних платіжних засобів.

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦК України передбачено обов`язок особи при здійсненні своїх прав утримуватись від дій, які б могли порушити права інших осіб.

Згідно з статтею 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно вимог ст.1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Згідно з п.6.12 Постанови правління Національного Банку України від 30 квітня 2010 року №223 із наступними змінами «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» емітент має право прийняти рішення про призупинення здійснення операцій з використанням певного спеціального платіжного засобу, а також про вилучення спеціального платіжного засобу за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання спеціального платіжного засобу або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності платника виконати своє зобов`язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.

Емітент зобов`язаний інформувати користувача про блокування спеціального платіжного засобу та причини такого блокування в спосіб, установлений договором, у разі можливості, перед тим, як спеціальний платіжний засіб буде заблокований, і негайно після цього, якщо надання такої інформації не скомпрометує об`єктивно виправданих заходів з безпеки або якщо це не заборонено законодавством України. Емітент має право розблокувати спеціальний платіжний засіб або надати новий після усунення причини блокування спеціального платіжного засобу.

Згідно ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Таким чином, дії відповідача щодо зупинення фінансових операцій за рахунком клієнта мають, зокрема, відповідати усім вимогам Закону України від 14 жовтня 2014 року №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Згідно з частинами 1,3 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені ст.15 та/або 16 Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов`язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб`єкта первинного фінансового моніторингу про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочі дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п`яти робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до п`яти робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб`єкта первинного фінансового моніторингу про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у разі прийняття рішення відповідно до ч. 2,3 цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки: ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов`язаний негайно скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб`єкту первинного фінансового моніторингу; є мотивовані підозри, спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб`єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції). Строк зупинення відповідних фінансових (фінансової) операцій (операції) продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.

Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій п`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.

Відповідно до пункту 91 постанови Правління Національного банку України від 26 червня 2015 року №417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» банк зобов`язаний інформувати визначені законодавством України правоохоронні органи за місцем розташування банку про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов`язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та їх учасників у день виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій.

При цьому, відповідач належним чином не обґрунтував правомірність блокування карткових рахунків, відкритих на ім`я позивача, не надав доказів звернення із заявою до правоохоронних органів про незаконні, дії клієнта, не доведено порушення позивачем вимог законодавства, за наслідками порушення яких було заблоковано його картковий рахунок, порушило строки зупинення фінансових операцій, передбачені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Отже позов обґрунтовано належними правовими підставами в частині зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» усунути перешкоди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), у користуванні та розпорядженні грошовими коштами, що знаходяться на карткових/банківських рахунках відкритих на ім`я позивача у межах фактичного залишку коштів.

Позов в частині вирішення спору поновлення фінансових операцій за рахунками не може бути вирішено, оскільки спори підлягають вирішенню на основі фактичних обставин, що вже виникли між сторонами, а не на майбутнє.

Тому у відповідній частині позов позбавлено правових підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 840,80 гривень на користь держави.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

У Х В А Л И В :

позов задовольнити частково;

зобов`язати Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) усунути перешкоди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) у користуванні та розпорядженні грошовими коштами, що знаходяться на карткових/банківських рахунках відкритих на його ім`я, згідно довідки АТ «КБ «ПриватБанк» від 09/03/2021 №20.1.0.0.0/7-210218/11146, у межах фактичного залишку коштів, шляхом розблокування карткових/банківських рахунків.

В іншій частині вимог - відмовити.

Стягнути з АТ «Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) на користь держави 840,80 гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя Бородовський С.О.