Рішення № 97279104, 27.05.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2299/21

Провадження № 2-а/202/38/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.,

секретаря судового засідання - Ситника С.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Нікольської Антоніни Ярославівни про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Нікольської А.Я. про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказав, що 07 квітня 2021 року близько 14 години, він рухався на автомобілі Land Rover Freelander, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. М.Грушевського в м. Дніпро. На перехресті вул. М.Грушевського та пл. Троїцька в автомобілі почувся сторонній звук, не притаманний звуку, який зазвичай може бути при роботі двигуна або під час руху. Враховуючи дану обставину, позивач звернув з вул. Грушевського, проїхав пішохідний перехід, зупинив автомобіль та увімкнув аварійну сигналізацію. Визначивши поломку, останній попросив пасажира доглянути за автомобілем. Повернувшись до автомобіля, позивач виявив біля нього двох поліцейських, які складали постанову про адміністративне правопорушення. Під час складання постанови, без протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не було повідомлено про його права та не було надано можливості надати пояснення. Позивачем було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи, для надання можливості скористатися правом на захист, запросити адвоката, в задоволенні якого поліцейськими було відмовлено та на принтері касового апарату роздруковано постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до п.п. г) п. 15.9 ПДР, зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, однак поліцейські, з метою фіксації факту вчинення правопорушення, не вжили заходи щодо вимірювання відстані від пішохідного переходу до зупиненого автомобіля.

Виходячи з викладеного, позивач вважає, що дії відповідача щодо розгляду справи та винесення постанови є незаконними, сама постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції суму витрат на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн. та суму судового збору в розмірі 454,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено суддю Мачуського О.М..

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2021 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали.

22 квітня 2021 року позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі судді від 19.04.2021 року.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.

13 травня 2021 року від представника відповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції - Марченко А.О. та 20 травня 2021 року від відповідача інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Нікольської А.Я., на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву, відповідно до яких останні зазначають, що 07 квітня 2021 року поліцейським Управління винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., в якій зазначено про те, що останній, керуючи транспортним засобом Land Rover Freelander, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Дніпро по пл. Троїцька в районі будинку 10, здійснив зупинку ТЗ ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9 «г» ПДР України. Також представником відповідача зазначено, що дії поліцейських відповідають чинним нормативно-правовим актам та Законам України. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає висунуті позовні вимоги безпідставними, не підтвердженими жодними допустимими доказами та такими, що не підлягають задоволенню в повній мірі, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно ч.3 ст.162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Пунктом 2 частини 4 зазначеної статті передбачено, що до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У зв`язку викладеним, відзиви братись до уваги не можуть, оскільки до відзивів не додано підтвердження надсилання (надання) їх копій іншому учаснику справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

За нормою п.1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст.55 Конституції України та статтею 6 КАС України.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Судом встановлено, що 07 квітня 2021 року інспектором взводу 1 роти 3 батальйону 2 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Нікольською Антоніною Ярославівною винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4033395 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 07 квітня 2021 року о 14 годині 06 хвилин, в м. Дніпро по пл. Троїцька поблизу будинку №10, водій ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу Land Rover Freelander, державний номерний знак НОМЕР_1 , ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9 «г» ПДР - порушення заборони зупинки на пішохідних переходах, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 15.9 «г» ПДР України передбачено, що зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 метрів від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Згідно положень ч. 1 ст. 122 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками,а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.

Так, відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з п. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом ; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Доведення поза розумним сумнівом означає, що позиція представлена суб`єктом владних повноважень, має бути доведена таким чином, щоб у розумної (розсудливої) людини не лишилося розумного сумніву що особа винна.

При цьому правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Проте, у постанові про адміністративне правопорушення від 07 квітня 2021 року про накладення на позивача адміністративного стягнення відсутні будь-які посилання на докази, на яких ґрунтується рішення інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Нікольської А.Я. про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема не зазначено свідків правопорушення, не долучені показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

Суд бере до уваги, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості, внесені особою яка може бути зацікавленою, а підтвердження зазначених фактів іншими безсторонніми особами та доказами матеріали справи не містять. На думку суду, ця обставина обґрунтовано ставить під сумнів вчинення правопорушення позивачем.

Крім того, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача, підтвердження зупинки ним 07 квітня 2021 року о 14 год. 06 хв. в м. Дніпро по пл. Троїцька, біля буд. 10, транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу, порушення ним п.19.5 «г» ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а відповідно і правомірності свого рішення, а саме: постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3033395 від 07 квітня 2021 року.

В даному випадку, співробітниками поліції не вжито заходів щодо вимірювання відстані від пішохідного переходу до зупиненого автомобіля, що повинно було мати доказове значення при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Крім того, відповідачем не спростовано доводи позивача щодо зупинки автомобіля Land Rover Freelander, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , у зв`язку із технічною несправністю вказаного транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі №201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року у справі №743/1128/17 та від 15 листопада 2018 року у справі №524/5536/17.

Крім того, відповідно до Постанови Верховного суду від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Оскільки не доведена вина особи, на яку накладено адміністративне стягнення, то в силу принципу поза розумним сумнівом відповідачі не довели правомірності своїх дій та рішень.

Отже, суб`єктом владних повноважень не підтверджено факту вчинення позивачем правопорушення. Враховуючи, що обов`язок доказування в даній справі покладено саме на відповідача, яким суду не надано встановлених законом доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, то суд дійшов висновку щодо недоведеності відповідачем правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та відповідно відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачами не доведено правомірність прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування оскаржуваної постанови підлягають задоволенню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача - закриттю.

Щодо вимоги позовної заяви про визнання протиправними дій інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Нікольської Антоніни Ярославівни, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, за результатами розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний, має право прийняти одне із рішень, визначених ч. 3 ст. 286 КАС України, а тому вимоги про визнання протиправними дій інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Нікольської А.Я., задоволенню не підлягає.

Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (ст.132 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору в розмірі 454,00 гривень підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.

Статтею 134 КАС України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, позивачем не надано договору про надання правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що позбавляє можливості суд встановити факт отримання позивачем правничої допомоги та здійснення останнім оплати за отримання таких послуг.

За таких обставин, вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 122 ч.2, 229, 247, 280, 283, 288, 293, 294 КУпАП, ст.ст. 9, 10, 11, 77, 79, 134, 241-246, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Нікольської Антоніни Ярославівни про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Нікольської Антоніни Ярославівни від 07 квітня 2021 року серії ЕАН №403395 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108866, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , витрати з оплати судового збору у розмірі 454,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя О.М. Мачуський