Вирок № 97278892, 27.05.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/3207/15-к

Провадження № 1-кп/210/16/21

"27" травня 2021 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - судді Ступак С.В.,

секретарів судового засідання Драгунової Я.М., Доценко В.В.,

Домуховської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані обвинувальні акти за матеріалами кримінальних проваджень №12015040710001430 та № 12016040710000309, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме:

1) 07.05.2014 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 185 ч. 2, 190 ч.1, 70 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з випробуванням, строком на 1 рік;

2) 30.10.2015 року Центрально – Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст.263 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з випробуванням, строком на 1 рік;

3) 20.09.2019 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст.185 ч.2, ст.190 ч.2, ст.70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з випробуванням, строком на 2 роки;

3) 19.03.2020 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.357,ч.4 ст.70, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, українець, із неповною середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого, а саме:

1) 16.08.2005 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ст. 186 ч. 3, ст. 296 ч.2, ст.70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 28.11.2007 року з Ізяславської ВК (№31) Хмельницької області умовно-достроково. Не відбутий строк 9 місяців 29 днів;

2) 18.11.2009 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ст. ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 28.07.2012 року із Солонянської ВК (№21) по відбуттю строку покарання;

3) 15.07.2013 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ст. ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з випробуванням, строком на 2 роки. Знятий 21.07.2015 року з обліку КВІ по закінченні іспитового строку;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, –

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, –

з участю:

прокурорів Бойко А.О., Кіковка С.С.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників Шуляк В.М., Косенко Н.М.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01 червня 2015 року о 07:00 годині знаходячись в квартирі АДРЕСА_5 яка належить ОСОБА_4 , звернув свою увагу на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S-4» білого кольору, мобільний телефони марки «Nokia Lumia 410» темного кольору, які належать ОСОБА_4 та на мобільний телефон марки «LG Р-715» темного кольору, який належить гр. ОСОБА_5 , що знаходились в кімнаті на столі.

В подальшому, ОСОБА_1 , маючи раптово виниклий злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, з метою незаконного збагачення, скориставшись відсутністю контролю з боку потерпілих та можливих свідків і очевидців, таємно шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S-4» білого кольору вартістю 6999 гривень, мобільний телефон «Nokia Lumia 410» вартістю 400 гривень, які належать ОСОБА_4 та мобільний телефон «LG Р-715» чорного кольору вартістю 2038 гривень, який належить ОСОБА_5 .

Після чого, ОСОБА_1 , реалізувавши свій злочинний намір, обернув викрадене майно на власну користь, з викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зник чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 7399 гривень та потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 2038 гривень.

Крім того, 04.02.2016 року близько 01:00 годині, повторно, маючи намір на таємне викрадення чужого майна вступив в таємну змову разом із знайомим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які переслідуючи корисну мету, проникли до подвір`я домоволодіння АДРЕСА_6 , де реалізуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, згідно попереднього розподілу, ОСОБА_1 переліз через загорожу домоволодіння АДРЕСА_6 , а ОСОБА_2 залишився чекати біля огорожі. Після чого, ОСОБА_1 почав таємно викрадати з території домоволодіння яке належить ОСОБА_6 , майно, а саме: металеву драбину, мішок з макухою та мішок з ядрами кукурудзи, та передав вище вказані речі ОСОБА_2 через загорожу. Після чого до них приєднався ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який з приміщення квартири АДРЕСА_7 , через вікно помітив як його знайомі таємно викрадають майно. Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 знову перелізли через огорожу домоволодіння АДРЕСА_6 , а ОСОБА_2 залишився їх чекати за огорожею. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підійшли до приміщення літньої кухні, біля якої взяли три мішки із зерном пшениці, які віднесли до огорожі та передали ОСОБА_2 , який поніс викрадене до будинку АДРЕСА_8 , після чого ОСОБА_7 , за допомогою пасатижів котрі у нього були при собі, вийняв скло з віконної рами приміщення літньої кухні та влізши в середину, викрав продукти харчування, а саме: картоплю та моркву після чого разом з ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.

Після чого, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перенесли викрадені речі, а саме: саморобну металеву драбину, вагою 21 кілограм, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 63 гривні, зерно пшениці, сорт ДСТУ 3768:2010, клас нестандарт, вагою 97 кілограмів, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 394 гривень 30 копійок, зерно кукурудзи, вагою 33 кілограми, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 117 гривень 98 копійок, макуху, вагою 21 кілограм, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 126 гривень, картоплю, вагою 15 кілограмів, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 48 гривень 75 копійок, моркву, вагою 3 кілограми, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 66 гривень 75 копійок, до будинку АДРЕСА_8 . Після чого залишили саморобну металеву драбину біля підвального приміщення будинку АДРЕСА_8 , інші речі занесли до квартири АДРЕСА_9 вказаного будинку, чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 817 гривень 78 копійок.

Вищевказані дії ОСОБА_1 за кримінальними провадженнями кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_2 , будучи раніше тричі судимим, в тому числі 18.11.2009 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області, за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільнившись 28.07.2012 року по відбуттю строку покарання, маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість, на шлях виправлення не став, та знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2 , повторно, 04.02.2016 року близько 01:00 годині маючи намір на таємне викрадення чужого майна вступив в таємну змову із раніше знайомим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та переслідуючи корисну мету, проникли до подвір`я домоволодіння АДРЕСА_6 , де реалізуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, згідно попереднього розподілу, ОСОБА_1 , переліз через загорожу домоволодіння АДРЕСА_6 , а ОСОБА_2 залишився чекати біля огорожі. Після чого ОСОБА_1 почав таємно викрадати з території домоволодіння, яке належить ОСОБА_6 , майно, а саме: металеву саморобну драбину, мішок, із макухою та мішок з ядрами кукурудзи та передав вищевказані речі ОСОБА_2 через огорожу. Після чого до них приєднався ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який з приміщення кімнати АДРЕСА_7 помітив як його знайомі таємно викрадають майно. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_8 знову перелізли через огорожу домоволодіння АДРЕСА_6 , а ОСОБА_2 , залишився їх чекати за огорожею. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , підійшли до приміщення літньої кухні біля якої взяли три мішки із зерном пшениці, які віднесли до загорожі та передали ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_3 , за допомогою пасатижів, котрі у нього були при собі, вийняв скло з віконної рами приміщення літньої кухні та влізши в середину, почав передавати через віконну раму продукти харчування, а саме: картоплю та моркву, а ОСОБА_1 передавав їх через огорожу ОСОБА_2 .

Після чого, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перенесли викрадені речі, а саме: саморобну металеву драбину, вагою 21 кілограм, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 63 гривні, зерно пшениці, сорт ДСТУ 3768:2010, клас нестандарт, вагою 97 кілограмів, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 394 гривень 30 копійок, зерно кукурудзи, вагою 33 кілограми, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 117 гривень 98 копійок, макуху, вагою 21 кілограм, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 126 гривень, картоплю, вагою 15 кілограмів, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 48 гривень 75 копійок, моркву, вагою 3 кілограми, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 66 гривень 75 копійок, до будинку АДРЕСА_8 . Після чого, залишили саморобну металеву драбину біля підвального приміщення будинку АДРЕСА_8 , інші речі занесли до квартири АДРЕСА_9 вказаного будинку, чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму, 817 гривень 78 копійок.

Вищевказані дії ОСОБА_2 за кримінальним провадженням кваліфіковані за ч3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив злочин при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_3 , 04.02.2016 року близько 01:00 годині знаходячись в квартирі АДРЕСА_7 , через вікно помітив як його знайомі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таємно викрадають майно з території подвір`я домоволодіння АДРЕСА_6 , а саме: металеву драбину, мішок з макухою та мішок з ядрами кукурудзи, вирішив їм допомогти та спустився до них. Після чого ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 вступив в злочинну змову, проникли на подвір`я домоволодіння АДРЕСА_6 , де реалізуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, підійшли до приміщення літньої кухні, біля якої взяли три мішки із зерном пшениці, які віднесли до огорожі та передали ОСОБА_2 , який поніс викрадене до будинку АДРЕСА_8 , після чого ОСОБА_3 , за допомогою пасатижів котрі у нього були при собі, вийняв скло з віконної рами приміщення літньої кухні та влізши в середину, викрав продукти харчування, а саме: картоплю та моркву після чого разом з ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.

Після чого, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перенесли викрадені речі, а саме: саморобну металеву драбину, вагою 21 кілограм, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 63 гривні, зерно пшениці, сорт ДСТУ 3768:2010, клас нестандарт, вагою 97 кілограмів, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 394 гривень 30 копійок, зерно кукурудзи, вагою 33 кілограми, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 117 гривень 98 копійок, макуху, вагою 21 кілограм, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 126 гривень, картоплю, вагою 15 кілограмів, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 48 гривень 75 копійок, моркву, вагою 3 кілограми, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 66 гривень 75 копійок, до будинку АДРЕСА_8 . Після чого, залишили саморобну металеву драбину біля підвального приміщення будинку АДРЕСА_8 , інші речі занесли до квартири АДРЕСА_9 вказаного будинку. Чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму, 817 гривень 78 копійок.

Вищевказані дії ОСОБА_3 за кримінальним провадженням кваліфіковані за ч3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища.

Потерпіла ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд кримінальної справи без її участі. У вирішенні питання про міру покарання, покладалися на розсуд суду.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи повідомленими належним чином, у судове засідання не з`явились.

ОСОБА_1 винним себе в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаюється, просив суд суворо його не карати.

ОСОБА_2 винним себе в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаюється та просив суд суворо його не карати.

ОСОБА_3 винним себе в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаюється, також просив суд суворо його не карати.

Прокурор заявив суду клопотання, яке підтримали обвинувачені та їх захисники, кожен окремо, про розгляд справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, так як обвинувачені вину в скоєнні злочину визнали повністю, вважає недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи те, що сторони кримінальних проваджень, не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, при цьому, судом обвинуваченим було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, які не досліджувались під час судового розгляду даних кримінальних проваджень.

Роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, суд провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів кримінальних проваджень, які характеризують обвинувачених.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєних злочинах визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочинів, зазначені в обвинувальних актах та пояснив суду, по епізоду за ч.1 ст.185 КК України, крадіжка була, 01 червня 2015 року з хлопцями на «Соцмісті» вживали алкогольні напої, згодом поїхали до дівчат, стало сумно, узяв три мобільні телефони та потім здав їх у ломбард. По епізоду за ч.3 ст.185 КК України зазначив, що із ОСОБА_9 вийшли на вулицю, сказав йому постояти та почекати, а сам пішов на крадіжку, був у стані алкогольного сп`яніння. Заліз через паркан до будинку і там з кухні викрав мішки з продуктами, які через паркан передав ОСОБА_9 чи ОСОБА_10 . Просив суд його суворо не карати. Крім того, клопотав перед судом вирішити питання про зарахування йому в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення, а саме, з моменту залишення його у СІЗО для розгляду даного кримінального провадження до набрання вироком законної сили.

Суд, вислухавши покази обвинуваченого ОСОБА_1 , доводи прокурора, дослідивши матеріали кримінальних проваджень, які характеризують особу обвинуваченого, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища.

На підставі всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, беручи до уваги повноту належність та допустимість наданих суду доказів, оцінивши показання обвинуваченого, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_1 за ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

01.07.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року за №2617-VІІІ. Згідно цього Закону до санкції ч.1 ст.185 КК України були внесені зміни, а саме частина 1 статті 185 КК України викладена у наступній редакції: «Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років.

Відповідно до статті 5 Кримінального кодексу України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно з частиною 2 статті 12 КК України (в редакції, чинній на момент постановлення вироку) кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Таким чином, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року з урахуванням положень статті 5 КК України частково пом`якшив покарання за частиною 1 статті 185 КК України, а саме виключив такий альтернативний вид покарання як позбавлення волі, в той же час збільшивши розмір штрафу, суд застосовує такий закон лише в частині, що пом`якшує покарання.

Суд враховує, що станом на момент винесення вироку, ОСОБА_11 вчинив кримінальний проступок. Однак, суд зауважує на тому, що в силу підпункту 6 пункту 4 Розділу ІІ. «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року за №2617-VІІІ у кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, що на день набрання чинності цим Законом призначені до судового розгляду чи перебувають на його розгляді, судовий розгляд здійснюється судом на загальних підставах з урахуванням вимог статей 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України.

У даному кримінальному провадженні підготовче судове засідання проведено та призначено судовий розгляд до 01 липня 2020 року, тому, підстав для повернення обвинувального акту прокурору для приведення у відповідність, суд не вбачає. У такому разі, суд завершує судовий розгляд на загальних підставах, з урахуванням статей 381-382 КПК України.

Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує, що ним вчинено злочини проти власності, які відповідно ст.12 КК України відносяться до проступку та тяжкого злочину, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме, ОСОБА_1 раніше судимий, в тому числі за вчинення аналогічних злочинів, на обліку у лікаря-нарколога не перебував і не перебуває, спостерігався лікарем-психіатром з 2002 року з приводу порушення психологічного розвитку. Знятий з нагляду в 2009 році по одужанню. За місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, не працевлаштований, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, вину у скоєних злочинах визнав повністю та кається. На даний час перебуває під вартою, оскільки був засуджений попереднім вироком до позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці.

Відповідно до Висновку судово-психіатричного експерта №93 від 19.04.2016 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу вчинення інкримінованому йому правопорушення будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав, за своїм психічним станом міг розуміти свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 в період вчинення інкримінованого правопорушення (04.02.2016 року) в стані Тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не знаходився, за своїм психічним станом міг розуміти свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_1 будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає, по своєму психічному стану розуміє свої дії та може керувати ними, в застосуванні по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. (Том 4 а.с.130-135).

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд не знаходить підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75, 76 КК України.

З урахуванням викладеного, ступеню тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, враховуючи те, що обвинувачений має схильність до вчинення корисливих злочинів, неодноразово засуджений за вчинення аналогічних злочинів, висновків для себе не зробив, продовжив злочинну діяльність, за вказаних обставин, виправлення ОСОБА_1 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі,в межах санкції, передбаченої за більш тяжке кримінальне правопорушення, а саме за ч.3 ст.185 КК України, з відбуванням покарання у кримінально-виправній установі закритого типу.

Також, при призначенні покарання, суд керується вимогами ч.1 ст.70 КК України щодо призначення покарань за сукупністю злочинів.

Таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Судом встановлено, що 22 квітня 2020року набрав законної сили вирок Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2020 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.357, ч.4 ст.70, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України та призначено покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі. Визначено обчислювати початок строку відбування покарання з 23 вересня 2019 року.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за необхідне визначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю злочинів, відповідно до ч.4 ст.70 КК України, оскільки, кримінальні правопорушення, за які призначається покарання ОСОБА_1 уданих кримінальних провадженнях, були вчинені ним 01.06.2015 року та 04.02.2016 року, тобто до постановлення попереднього вироку.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 березня 2020 року, ОСОБА_1 , тимчасово залишено в слідчому ізоляторі для розгляду даного кримінального провадження.

У зв`язку з тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, термін дії якого сплив, та в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором не заявлялося, а також враховуючи те, що останній на даний час перебуває під вартою, оскільки відбуває покарання за попереднім вироком суду, суд також не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.

Крім цього суд враховує рішення Великої Палати Верховного суду у справі №663/537/17 від 29.08.2018, в якому зроблено правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст.72 КК України (зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання), а саме у п.104 вказаного рішення зазначено, якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII (зворотна дія Закону №838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи, у розумінні ч.1 ст.5 КК України).

Відповідно до Ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.03.2020 року засудженого ОСОБА_1 тимчасово залишено в слідчому ізоляторі (ДПтСУ Криворізька установа виконання покарань УДПтСУ у Дніпропетровській області №3) та перераховано за суддею Ступак С.В. на час судового розгляду даного кримінального провадження, і тому обвинувачений ОСОБА_1 утримується у вказаній установі по теперішній час.

Враховуючи вищевказаний Правовий Висновок та статтю Закону, яка була чинна на час вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_1 , та яка, виходячи з вимог ч.2 ст.4, ст.5 КК України щодо дії закону про кримінальну відповідальність у часі, підлягає застосуванню в даному випадку, а тому, суд вважає необхідним зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання, строк попереднього ув`язнення у ДПтСУ Криворізька установа виконання покарань УДПтСУ у Дніпропетровській області №3 в межах цього кримінального провадження, починаючи з 25.03.2020 року по день набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині визнав повністю, щиро розкаявся, також підтвердив обставини вчинення злочину, зазначені в обвинувальному акті та пояснив суду, що допомагав ОСОБА_12 виносити речі, саму крадіжку не бачив, оскільки пішов ОСОБА_12 , а він залишився. Просив суд його суворо не карати, так як усвідомив протиправність своїх дій по відношенню до потерпілої, і призначити покарання з іспитовим терміном.

Вислухавши показання обвинуваченого ОСОБА_2 , доводи прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища.

На підставі всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, беручи до уваги повноту належність та допустимість наданих суду доказів, оцінивши показання обвинуваченого, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища.

Крім того, керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує, що ним вчинено злочин проти власності, який відповідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме, ОСОБА_2 раніше судимий, в тому числі за вчинення аналогічного злочину, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував і не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, не працевлаштований, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, вину у скоєному злочині визнав повністю та кається.

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_2 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст.185 ч.3 КК України.

Однак, дослідивши усі характеризуючи матеріали відносно обвинуваченого та заслухавши його покази щодо повного визнання своєї вини, а також чисте розкаяння у вчиненому, суд приходить до висновку про те, що перевиховання і виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, тому, останнього допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний термін та зобов`язати щомісячно з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У зв`язку з тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, термін дії якого сплив, та в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором не заявлялося, суд також не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині визнав повністю, щиро розкаявся, також підтвердив обставини вчинення злочину, зазначені в обвинувальному акті та пояснив суду, що дійсно приблизно п`ять років тому, він разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 перелізши через паркан, потрапили до будинку, звідки викрали картоплю, моркву та цибулю. Усвідомлює, що вчинив неправомірно по відношенню до потерпілих, тому просив суд його суворо не карати, і призначити покарання з іспитовим терміном.

Вислухавши показання обвинуваченого ОСОБА_3 , доводи прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особу, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища.

На підставі всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, беручи до уваги повноту належність та допустимість наданих суду доказів, оцінивши показання обвинуваченого, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України.

Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує, що ним вчинено злочин проти власності, який відповідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме, ОСОБА_3 раніше не судимий, знаходився під наглядом лікаря-психіатра з 1997 року з приводу порушення психологічного розвитку. Знятий з-під нагляду в 2009 році по тривалій неявці. Перебував під профілактичним наглядом лікаря-нарколога з серпня 2014 року з приводу вживання алкоголю зі шкідливими наслідками. Знятий з-під нагляду в січні 2016 року через відсутність повторних звернень більше 3-х років, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, не працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину 2013 року народження, вину у скоєному злочині визнав повністю та кається.

Відповідно до Висновку судово-психіатричного експерта №94 від 19.04.2016 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в період часу вчинення інкримінованому йому правопорушення будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав, за своїм психічним станом міг розуміти свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 в період вчинення інкримінованого правопорушення (04.02.2016 року) в стані Тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не знаходився, за своїм психічним станом міг розуміти свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_3 будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає, по своєму психічному стану розуміє свої дії та може керувати ними, в застосуванні по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. (Том 4 а.с.136-141).

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст.185 ч.3 КК України.

Однак, дослідивши усі характеризуючи матеріали відносно обвинуваченого та заслухавши його покази щодо повного визнання своєї вини, а також чисте розкаяння у вчиненому, суд приходить до висновку про те, що перевиховання і виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, тому, останнього допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний термін та зобов`язати щомісячно з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У зв`язку з тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, термін дії якого сплив, та в судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу прокурором не заявлялося, суд також не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.

Арешт на майно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12015040710001430 та №12016040710000309, не накладався.

Питання про речові докази, суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 цивільних позовів не заявлено, однак, за ними зберігається право на звернення до суду за відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати за проведення Судової дактилоскопічної експертизи №14/4.6-519 від 26.02.2016 року у розмірі 491,04 грн., в порядку ст.ст. 122-124 КПК України, слід стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст.ст. 70, 75, 76 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України – у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч.3 ст.185 КК України – у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутого покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2020 року, і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 , обчислювати з 23 вересня 2019 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання, строк попереднього ув`язнення з 25.03.2020 року до дня набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - не обирати.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , винним за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.1, 2, ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 – не обирати.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , винним за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.1, 2, ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 – не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, витрати за проведення Судової дактилоскопічної експертизи №14/4.6-519 від 26.02.2016 року у розмірі 163,68 (сто шістдесят три гривні шістдесят вісім копійок), з призначенням платежу: за експертизу №14/4.6-519 від 26.02.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, витрати за проведення Судової дактилоскопічної експертизи №14/4.6-519 від 26.02.2016 року у розмірі 163,68 (сто шістдесят три гривні шістдесят вісім копійок), з призначенням платежу: за експертизу №14/4.6-519 від 26.02.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, витрати за проведення Судової дактилоскопічної експертизи №14/4.6-519 від 26.02.2016 року у розмірі 163,68 (сто шістдесят три гривні шістдесят вісім копійок), з призначенням платежу: за експертизу №14/4.6-519 від 26.02.2016 року.

Речові докази:

- три мішки з пшеницею, мішок з кукурудзою, мішок з макухою, мішок з картоплею, пакет з морквою, металева драбина, які згідно розписки передані потерпілій ОСОБА_6 – після набрання вироком законної сили, залишити у останньої за належністю;

- пасатижі, які згідно Квитанції №344 від 31.03.2016 року передані на зберігання до камери схову Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання цим вироком законної сили – знищити.

Матеріали кримінальних проваджень №12015040710001430 та № 12016040710000309, залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі №210/3207/15-к, провадження №1-кп/210/16/21.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченим та прокурору, копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: С. В. Ступак