Вирок № 9727884, 04.06.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 1-548/10

ВИРОК

Іменем України

4 червня 2010 року Голосіївським районним судом м. Києва в складі:

головуючого судді - Бондаренко Г.В.

при секретарі - Титенко Ю.А.

з участю прокурора Куца О.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хотів, Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

10.06.2009 року ОСОБА_3 приблизно о 14 год., керуючи технічно справним мотоциклом марки «Kawasaki» без державних номерних знаків, не маючи при собі посвідчення водія, рухаючись по вул. Заболотного в м. Києві зі сторони проспекту Глушкова в напрямку вул. Сірка по проїжджій сухій частині дороги в крайній лівій смузі руху в районі будинку № 52 по вул. Заболотного, грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості не урахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу між мотоциклом марки «Kawasaki» і автомобілем марки «ЗАЗ 110307» н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4., яка рухалась попереду в попутному напрямку, у крайній лівій смузі руху, скоїв зіткнення правою ручкою керма мотоцикла марки «Kawasaki» із заднім лівим кутом автомобіля марки «ЗАЗ 110307», н.з. НОМЕР_1, в районі задньої лівої блок фари та заднього лівого крила вказаного автомобіля, що призвело до падіння мотоцикла «Kawasaki» на проїжджу частину дороги. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла марки «Kawasaki» ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1500/Е від 26.11.2009 року ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав легкі тілесні ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоровя) та тяжкі тілесні ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).

Дані наслідки сталися в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п. 1.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 б) для забезпечення безпеки дорожнього pyxy водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу i не відволікатися від керування цим засобом на дорозі; п. 2.1 а), б), згідно яких водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або тимчасовий реєстраційний талон; п. 2.9 водію забороняється керувати транспортним засобом не зареєстрованим у Державтоінспекції, без номерного знаку або талона про проходження державного технічного огляду; п. 12.1, згідно якого: під час вибору в устaновлениx межax безпечної швидкості pyxy вoдій повинен ураховувати дopожню обстановку, a також особливості вaнтажy, що перевозиться i стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його pyx та безпечно керувати ним; п. 13.1, згідно якого: водій залежно від швидкоті руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної швидкості та безпечного інтервалу.

Порушення вищевказаних вимог Правил доpожнього pyxy України з боку водія ОСОБА_3 знаходиться в прямому причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за обставин, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 10.06.2009 року приблизно о 14 год., він керував технічно справним мотоциклом марки «Kawasaki» без державних номерних знаків, не маючи при собі посвідчення водія та документів на мотоцикл, який фактично належить не йому, рухався по вул.Заболотного в м. Києві зі сторони ТЦ «Магелан», а саме, зі сторони проспекту Глушкова в напрямку вул. Сірка в крайній лівій смузі руху, дорога була суха, йшов потік машин. Він рухався за автомобілем «ЗАЗ110307» н.з. НОМЕР_1, як він потім дізнався під керуванням водія ОСОБА_4., який також рухався в лівій смузі в попутному напрямку. Він захотів обїхати вказаний автомобіль зліва, оскільки той почав пригальмовувати і як йому здалося перестроюватися вправо. Проте він не врахував свою швидкість, дорожню обстановку, не витримав інтервал до автомобіля ЗАЗ в результаті чого здійснив з ним зіткнення правою ручкою керма свого мотоцикла марки «Kawasaki» із заднім лівим кутом автомобіля марки «ЗАЗ 110307», в районі задньої лівої блок фари та заднього лівого крила вказаного автомобіля, що призвело до падіння мотоцикла «Kawasaki» на проїжджу частину дороги. Після чого, він нічого не памятає.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що прокурор, потерпілий та захисник також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, розяснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю. Дії підсудного ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, кваліфіковані правильно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини його вчинення, наслідки, які настали в результаті вчинення злочину, дані про особу підсудного, який раніше не судимий (а.с. 169), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 171), позитивно характеризується за попереднім місцем навчання Відокремлений підрозділ Національного Університету біоресурсів і природокористування України «Боярський коледж екоголгії і природніх ресурсів» (а.с. 174), де ОСОБА_3 навчався з 1.09.2005 року по 20.11.2009 року, а саме: як сумлінний учень, який виявив добрі та задовільні знання, постійно працював над одержанням нових знань та навиків, відповідально ставився до покладених на нього обовязків, брав активну участь у спортивно-масових закладах, користувався авторитетом і повагою серед однолітків та викладачів, приймав активну участь у суспільно корисній роботі, за місцем проживання також характеризується позитивно (а.с. 172, 173), стан здоровя підсудного, думку потерпілого, який пробачив потерпілого та не мав до підсудного жодних претензій, просив не карати його суворо.

Крім того, суд враховує молодий вік підсудного та відсутність обставин, що обтяжують його покарання.

Обставинами, що помякшують покарання підсудного, суд визнає визнання вини ОСОБА_3, його щире каяття у вчиненому, критичне ставлення до скоєного злочину та добровільне відшкодування шкоди, завданої потерпілому. Враховуючи викладене суд приходить до висновку про необхідність призначити підсудному ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної частини статті.

Разом з тим, враховуючи дані про особу ОСОБА_3, зокрема, його молодий вік, позитивні характеристики з місця навчання та проживання, стан його здоровя, те, що він має постійне місце реєстрації та проживання, ряд обставини, що помякшують його покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думку потерпілого ОСОБА_1, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.

При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, його наслідки, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування основного покарання із встановленням максимально можливого іспитового строку 3 роки, з покладенням, на нього ряду обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, беручи до уваги обставини вчинення злочину, його наслідки, а саме, спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, те, що підсудний не працює, має спеціальну освіту, права на керування транспортним засобом підсудного не є єдиним джерелом його доходів, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України, долю судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 93 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обовязки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи і навчання та періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази по справі:

автомобіль марки ««ЗАЗ110307» н.з. НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, залишити останній за належністю;

мотоцикл марки «Kawasaki», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, залишити останньому за належністю.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС в м.Києві (розрахунковий рахунок 35226002000466, код 25575285, МФО 821018) судові витрати за проведення експертиз № 339ат від 12.08.2009 року в загальній сумі 761 грн. 40 коп. 16 коп. та на користь НДЕКЦ при ГУ МВС в м.Києві (розрахунковий рахунок 31253272210699, код 25575285, МФО 821018) судові витрати за проведення експертизи № 79ат від 26.02.2010 року в загальній сумі 456грн. 35 коп.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя Г.В. Бондаренко