Ухвала суду № 97275465, 25.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 травня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/2251/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Попов В.Ф., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, заступник начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості та середнього заробітку, стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо невиплати вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 у сумі 11651 грн. 60 коп.;

- стягнути з відповідачів на користь позивачки заборгованість у сумі 11651 грн. 60 коп. та середній заробіток за період затримки з 18 грудня 2019 року по 05 червня 2020 року на суму 31161 грн. 55 коп.;

- стягнути моральну шкоду з відповідачів на користь позивачки у сумі 19509 грн. 84 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Під час перевірки позову та додатків до нього встановлено такі недоліки.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачка, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" вважає, що вона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи відсутність документа про сплату судового збору та приймаючи до уваги вищевикладені доводи позивача, суд звертає увагу на наступне.

Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу № 910/4518/16, погодилася з висновком ВСУ (справа N 226/168/15-ц від 30.11.2016 р.) щодо сплати судового збору при вирішенні спору про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Так, вирішуючи питання по суті, Велика Палата Верховного Суду виклала наступну правову позицію: "...середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях...

...При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що розміщення норм статей 116, 117 Кодексу законів про працю України в розділі VII "Оплата праці" є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлено відповідальність роботодавців за затримку виплат коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте таке розташування вказаних норм права не свідчить про належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати..."

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене при зверненні до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, належить сплачувати судовий збір.

Позовна вимога про стягнення моральної шкоди також не підпадає під дію п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та є вимогою майнового характеру за яку необхідно сплачувати судовий збір.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відтак, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350,00 грн).

Враховуючи, що ціна позову складає 62322,99 грн, позивачці необхідно сплатити 908 грн судового збору.

Крім того, позивачкою подано позов до трьох відповідачів при цьому, одну із позовних вимог заявлено до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, а дві інші заявлені до усіх.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Таким чином, позивачці необхідно зазначити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та обґрунтувати чому відповідні вимоги заявлено до того чи іншого відповідача.

Зі змісту позовної заяви не зрозуміло чому кінцевою датою у періоді за який позивачка просить стягнути середній заробіток є 05 червня 2020 року. Виходячи із чого, на підставі п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивачці необхідно обґрунтувати викладені обставини щодо спірного періоду.

Тому така заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачці строку для усунення її недоліків, а саме:

- сплатити судовий збір у сумі 908 грн;

- викласти вимоги до кожного з відповідачів та обґрунтувати, чому саме відповідна вимога заявлена до того чи іншого відповідача;

- обґрунтувати обставини щодо спірного періоду.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Попов