Рішення № 97275169, 28.05.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2021 р. м. Рівне №460/77/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання Т.А. Самкової; представника позивача – не прибув; представника відповідача – не прибув; розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро «Янкор» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро «Янкор» до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 у справі №460/77/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро «Янкор» (35100, Рівненська область, Млинівський район, селище міського типу Млинів, вулиця Степана Бандери, 38; код ЄДРПОУ 33353494) до Управління Держпраці у Рівненській області (33028, місто Рівне, вулиця Лермонтова, 7; код ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправними та скасування припису і постанови – задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано Припис про усунення виявлених порушень №РВ8417/949/АВ/П від 16.11.2020 та Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №РВ8417/949/000037/ТД-ФС від 08.12.2020, винесені Управлінням Держпраці у Рівненській області; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро «Янкор» (код ЄДРПОУ 33353494) суму судового збору у розмірі 9602 (дев`ять тисяч шістсот дві) грн 00 (нуль) коп, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Управління Держпраці у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39780243).

05 травня 2021 року позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 16000,00 грн.

Ухвалою суду від 06.05.2021 заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в частині витрат на правничу допомогу адвоката призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.05.2021.

Судове засідання 14 травня 2021 року не відбулося через тимчасову непрацездатність головуючої судді у період з 11.05.2021 по 21.05.2021 включно.

Ухвалою суду від 24.05.2021 заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.05.2021.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибули. У заяві про ухвалення додаткового судового рішення позивач просив суд провадити розгляд такої заяви за відсутності уповноваженого представника.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, оскільки за приписами частини третьої статті 252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

За правилами частини дев`ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

За правилами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

За правилами частини сьомої статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надані суду:

(1) Договір про надання правничої допомоги адвокатським бюро від 11.11.2020 №20-11/49, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Шевчука Віктора», відповідно до якого безпосереднє представництво інтересів Клієнта здійснює адвокат Шевчук Віктор Сергійович; розрахунки за даним договором здійснюються одним із способів: на підставі Актів приймання-передачі послуг; на підставі Розрахунків суми гонорару Адвокатського бюро за надану правничу допомогу (а.с. 94);

(2) Розрахунок від 11.11.2020 суми гонорару адвокатського бюро за надану правничу допомогу згідно договору від 11.11.2020, відповідно до якого вартість послуг становить: підготовка процесуальних документів (позову, відповіді на відзив, вивчення та правовий аналіз доказів для матеріалів справи) – 2000,00 грн за 1 годину – вартість за 6 годин – 12000,00 грн; представництво інтересів в суді – 2000,00 грн за 1 годину – вартість за 2 години 4000,00 грн (а.с. 97);

(3) Акт приймання-передачі правничих послуг від 30.04.2021, відповідно до якого Адвокатським бюро надані позивачу послуги: підготовка позовної заяви – 5 годин по 2000,00 грн – вартість – 10000,00 грн; підготовка відповіді на відзив – 1 година по 2000,00 грн – вартість – 2000,00 грн; представництво інтересів Клієнта в суді – 2 години по 2000,00 грн – вартість – 4000,00 грн (а.с. 185).

Відповідач подав до суду заперечення проти відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, де зазначив, що позивачем не надані усі необхідні документи на підтвердження факту понесення витрат; розмір витрат на оплату допомоги адвоката є надмірним та непропорційним зі складністю справи; просив відмовити позивачу в ухваленні додаткового рішення.

Суд зазначає, що на підтвердження обставин щодо понесення витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Верховного суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, адміністративне провадження №К/9901/607/20).

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року, справа №569/17904/17, адміністративне провадження №К/9901/52416/18).

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №813/481/18 зроблено такий висновок: «Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті».

У постанові Верховного Суду від 21.01.2021 (справа №280/2635/20, провадження №К/9901/29763/20) судова колегія зазначила, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст. ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів – суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Суд зазначає, що позивачем не надані докази фактичної сплати суми гонорару, проте згідно вказаної вище правової позиції Верховного Суду такі документи можуть не надаватися.

Суд зазначає, що надані суду документи про понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 16000,00 грн є такими, що належним чином оформлені, проте заявлена сума є неспівмірною; зі складністю справи; щодо вирішення даної категорії справ існує безліч судової практики, зокрема, Верховного Суду, що не потребує значних зусиль та часу для підготовки заяв по суті справи; з обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; а тому заява про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення частково.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 241, 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро «Янкор» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро «Янкор» до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови – задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро «Янкор» (35100, Рівненська область, Млинівський район, селище міського типу Млинів, вулиця Степана Бандери, 38; код ЄДРПОУ 33353494) суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 (нуль) коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Управління Держпраці у Рівненській області (33028, місто Рівне, вулиця Лермонтова, 7; код ЄДРПОУ 39780243).

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 28.05.21

Суддя К.М. Недашківська