Рішення № 97273885, 31.05.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/1672/21

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальності "Сенаторавто" звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- зменшити на 1368816 грн розмір зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість зазначені у податковому повідомленні-рішенні від 14.01.2021 форми "В4" №0002330704;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2021 форми "Р" №0002340704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 904199 грн;

- зменшити на 277587 грн суму штрафу зазначену у податковому повідомленні-рішенні від 14.01.2021 форми "ПН" №0002350704.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами перевірки позивача контролюючим органом складено акт від 14.12.2020 на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач вважає неправомірним донарахування податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій, оскільки висновки контролюючого органу не узгоджуються з вимогами законодавства, без врахування первинних документів, ґрунтуються на припущеннях осіб, які проводили перевірку, без підтвердження належними доказами, а тому просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 24.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 17.03.2021 №106/06-30-10-02 (а.с.208-210 т.2).

Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 12.04.2021 відбувся перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч.4 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, контролюючим органом за результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх періодах складено акт від 14.12.2020 №2290/06-30-07-13/38284012 (а.с.9-17 т.1).

Не погоджуючись з вказаними висновками акту позивач направив на адресу відповідача заперечення від 28.12.2020 №19 (а.с.52-54 т.1).

Листом від 11.01.2021 №128/6/06-30-07-04 Головне управління ДПС у Житомирській області повідомило позивача що висновки в акті позапланової документальної перевірки за результатами розгляду заперечень залишено без змін (а.с.89-92 т.1).

За результатами виявлених порушень, контролюючим органом 14.01.2021 прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0002330704 від 14.01.2021, яким зменшено від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1426094 грн (а.с.94 т.1);

- податкове повідомлення-рішення №0002340704 від 14.01.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість на загальну суму 904199 грн (а.с.98 т.1)

- податкове повідомлення-рішення №0002350704 від 14.01.2021, яким застосовано штрафну санкцію на суму 299603 грн (а.с.95).

Слід зауважити, що позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення № 0002330704 та №0002350704 в частині 1368816 грн та 277587 грн відповідно.

Вважаючи рішення податкового органу протиправними та прийнятими в порушення норм чинного законодавства, товариство звернулось до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Підпунктом 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.201.2. ст.200 ПК України).

Відповідно до підпункту 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 198.5. ст.198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Абз. 1-2 п.188.1 ст.188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Як свідчать матеріали справи, за результатами перевірки визначення податкових зобов`язань, контролюючим органом встановлено факт заниження показника рядка 19 Декларації (рядок 9 (колонка Б)) на суму 2149453 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації (а.с.100-103 т.1).

Платником податків було занижено показник у рядку 1.1 (колонка Б) Декларації на 1899159 грн, внаслідок неврахування при визначенні об`єкта оподаткування ПДВ операцій з зарахування коштів покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню.

Так, в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено факт наявності не складених та не зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, які, як наслідок, не були включені до податкових декларацій з податку на додану вартість сум податку на додану вартість по встановлених згідно виписок банку операціях із зарахування коштів на поточний рахунок платника, здійснених шляхом реєстрового поповнення фізичними особами.

Як встановлено судом зі змісту заключних виписок АТ КБ Приват Банк за перевіряємий період, надходження коштів на розрахунковий рахунок платника, здійснені в тому числі шляхом реєстрового поповнення рахунку через фізичних осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.144-253 т.1).

Позивач обґрунтовуючи правомірність здійснення такого розрахунку посилається на те, що вищевказані особи вносять кошти на рахунок підприємства через касу банку, що повністю відповідає "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976.

Вказана ситуація виникла у зв`язку з відсутністю каси на підприємстві.

Позивач також вказує, що для швидкості, зручності і з метою уникнення помилок при оплаті, відповідно до п.1.20 вищевказаної Інструкції таке поповнення відбувається за реєстрами складеними їх представниками з ідентифікацією особи такого представника.

Водночас, слід зауважити, що зміст наданих позивачем документів не може підтвердити, що поповнення поточного рахунку представниками є оплатою певних осіб за конкретно надані послуги (товар).

Так, надані банківські документи свідчать про поповнення рахунку фізичними особами, які зазначені у виписках банку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Вказаний факт визнається перевіркою як "перша подія" - тобто оплата, здійснена саме такими зазначеними особами.

Відповідно, на всі суми такого поповнення рахунку платник мав би скласти податкові накладні та включити їх до складу податкового зобов`язання та Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)".

Однак, співставлення інформації наведеної у реєстрах документів, зокрема по рахункам-фактурам (а.с.104-143 т.1) та відомостей банківських виписок (а.с.144-253 т.1) не може підтвердити, що фактичне поповнення рахунку відбувалось не ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а реальними покупцями, на користь яких відбувалось відвантаження товару.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 показав, що в ході проведення перевірки встановлено порушення ведення податкової звітності. Зокрема, надходження готівкових коштів згідно банківських виписок відбувалось за рахунок внесення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошових коштів. Вказані фізичні особи (громадяни) не були покупцями товару, що зазначено в первинних документах. Перевіряючими встановлено, що всі зазначені особи, окрім ОСОБА_1 , не являються працівниками товариства з обмеженою відповідальності "Сенаторавто". Крім того, свідок показав, що ними за перевіряємий період було досліджено штатний розпис, накази на призначення та відомості програми 1С, що дозволило стверджувати, що працівником позивача є лише ОСОБА_1 . Інші особи не мають відношення до позивача.

Крім того, свідок зауважив, що вказана обставина не впливає на наявність податкових порушень платника податків. Порушення описано було лише після отримання завірених банківських виписок.

Свідок також показав, що порушення полягає в тому, що по відвантаженому товару виписані податкові і видаткові накладні, однак оплата не пройшла, а тому такі операції не можуть бути визнані податковим органом. Контролюючий орган не може прослідкувати зв`язок між документами по реалізації товару та виписками з банківських рахунків щодо оплати іншим особам.

Щодо доводів позивача про вимогу контролюючого органу окремі податкові накладні виставляти при відвантаженні товару і при зарахуванні коштів на рахунок підприємства, що призведе до подвійного оподаткування суд зазначає наступне.

Платником податків не вірно трактуються висновки акту перевірки, оскільки контролюючим органом висловлено обґрунтовану позицію щодо відсутності документів на підтвердження зв`язку подій з відвантаження товару на користь особи та оплату такого товару цією ж особою.

Слід зауважити, що позивачем не надано жодних документів, які підтверджують, що саме за дорученням та від імені конкретних фізичних осіб-покупців (на яких виписано рахунок або видаткову накладну), інші фізичні особи поповнювали розрахунковий рахунок підприємства та документів, які підтверджували б фізичне відвантаження товару після оплати у банку.

Відтак, позивачем не підтверджено, що поповнення рахунку відбувалось не ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а реальними покупцями, на користь яких відбувалось відвантаження товару.

З огляду на наведене, відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що на всі суми такого поповнення рахунку позивач мав би скласти податкові накладні та включити їх до складу податкового зобов`язання та Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)".

Відтак, товариством з обмеженою відповідальності "Сенаторавто" занижено суми податкових зобов`язань на 1899159 грн, внаслідок не складених та не зареєстрованих у ЄРПН у встановлений законодавством строк податкових накладних та не включення сум ПДВ до податкових декларацій з податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ.

Слід зауважити, що вказане порушення має наслідок допущення позивачем порушення вимог абз.1 п.201 та абз.1 п.201.10 ПК України, що виникли за фактом нескладення та нереєстрації накладних.

З приводу виявленого порушення, що полягає у заниженні податкових зобов`язань на суму 193016,00 грн, слід зазначити наступне.

Згідно з наданими в ході перевірки митними деклараціями, інвойсами встановлено придбання від нерезидентів ПВХ лінолеуму Gakaksi 180*1,6 та 200*1,6, який оприбутковано на балансі підприємства в Дт. Бухгалтерського рахунку 281 "Товари на складі", та відповідно до оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерському рахунку 281 "Товари на складі" встановлено списання такого лінолеуму на загальну суму 965076,31 грн в кількості 9480 м-2.

Позивач заперечуючи вказане порушення вказує, що при створенні номенклатури товару у програмі "1С" було допущено технічну помилку, а саме у полі "Наименование" зазначено "ПВХ - лінолеум сірий Gakaksi 200* 1,60", а у полі "Полное наименование" зазначено "ПВХ - лінолеум сірий Levend 200*1,60".

Як наслідок під час обліку товару у програмі "1С" використовувалось значення з поля " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", а при роздрукуванні і поданні видаткових і податкових накладних з поля "Полное наименование".

Позивач посилається на те, що дана помилка не призвела до заниження ціни товару та відповідно сум податкових зобов`язань, податкові були зареєстровані в ЄДРПН, з номенклатурою Levend.

Проте, вказане помилка призвела до відсутності на момент перевірки складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних із номенклатурою товарів Gakaksi на суму ПДВ 193016 гривень.

Суд не може враховувати факт подання позивачем 15-16.01.2021 розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної із заміною номенклатури лінолеуму з Levend на Gakaksi, оскільки в судовому порядку розглядаються правовідносини, що виникли на момент проведення такої перевірки і документи створені після прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень не можуть бути взяті до уваги (а.с.118-188 т.2).

Крім того, як стверджує сам позивач, вказані розрахунки не прийнято відповідачем, що також унеможливлює їх врахування під час розгляду спору по суті.

Свідок ОСОБА_6 по вказаному порушенню показав, що в ході перевірки ними було досліджено митні декларації, інвойси та встановлено факт придбання позивачем лінолеуму Gakaksi, що був оприбуткований на рахунок 271 "Товар на складі". З аналізу первинних документів, бухгалтерських відомостей було встановлено факт списання лінолеуму з балансу у зв`язку з реалізацією відповідно до наданих документів.

Однак з ЄДРПН відповідачем не встановлено складання та реєстрацію податкових накладних за номенклатурою лінолеуму Gakaksi. Тобто підприємство купило, оприбуткувало, реалізувало товар, однак податкові накладні не сформувало. Таким чином, відбулась реалізація товару без складання первинних документів.

З урахуванням установлених обставин та зважаючи на забезпечення права на ефективний захист, принципи рівності та змагальності сторін, права наводити аргументи та надавати докази на їх підтвердження, а також інші передбачені законом гарантії, позивачем не висловлено жодних доводів, мотивів чи доказів по суті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином не доведено, наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2021 форми "В4" №0002330704; форми "Р" №0002340704 та форми "ПН" №0002350704.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, з урахуванням того, що відповідачем спростовано доводи позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2021, а тому у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальності "Сенаторавто" слід відмовити в повному обсязі.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати, понесені позивачем, не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальності "Сенаторавто" (вул. Бойчука Михайла,43, оф.5, м.Київ, 01103, ЄДРПОУ 38284012) відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва