Рішення № 97273477, 24.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 р. Справа№200/488/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича, розглянувши за участю секретаря судового засідання Купріян В.Ю. в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14)

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, в якому просила суд: визнати дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо припинення з 01.09.2020 року виплати соціальної допомоги як малозабезпеченій особі незаконними; визнати дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо припинення з 01.09.2020 року виплати соціальної допомоги як матері одиначки незаконними; зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради поновити з 01.09.2020 року виплату соціальної допомоги як малозабезпеченій особі з виплатою недоотриманих з 01.09.2020 року сум; зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради поновити з 01.09.2020 року виплату соціальної допомоги як матері одиначки з виплатою недоотриманих з 01.09.2020 року сум.

25 січня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 22 лютого 2021 року.

22 лютого 2021 року розгляд справи відкладено на 16 березня 2021 року.

25 лютого 2021 року до суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив відповідача на адміністративний позов.

16 березня 2021 року сторони, повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явились, відповідач про причини неявки не повідомили, представник позивача просив розглянути справу без його участі.

Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суду вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

19 березня 2021 року, дослідивши обставини справи, матеріали позову та відзиву, суд дійшов висновку про їх недостатність для повного та всебічного встановлення обставин справи та про необхідність витребування додаткових доказів.

19 березня 2021 року ухвалою суду вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання, яке призначено на 13 квітня 2021 року, та витребувано у відповідача ґрунтовні письмові пояснення по суті справи.

З 12 квітня 2021 року по 23 квітня 2021 року суддя перебував на лікарняному у зв`язку з тимчасової втратою працездатності.

22 квітня 2021 року від відповідача до суду надійшли письмові пояснення витребувані ухвалою суду від 19 березня 2021 року.

З 26 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року суддя перебував у відпустці за сімейними обставинами у зв`язку з реабілітацією.

30 квітня 2021 року розгляд справи призначено на 11 травня 2021 року.

11 травня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24 травня 2021 року.

24 травня 2021 року сторони повідомлені належним чином в судове засідання не з`явились про причини неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначила, що перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Костянтинівської міської ради як отримувач соціальної допомоги, до 31.08.2020 року позивач отримувала соціальну допомогу як одинока матір на свого сина ОСОБА_2 та малозабезпечена особа.

З 01.09.2020 року виплата вищезазначених соціальних виплат позивачу припинена, згідно інформації наданої відповідачем, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №632.

Позивач зазначає, що визначений строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яким вона була призначена раніше, продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів.

На момент звернення до суду карантин був встановлений на період до 28.02.2021 року, та у зв`язку з епідеміологічною ситуацію яка склалася на території України, даний карантин може бути продовжений ще на деякий час, тому на думку позивача відповідач до 28.02.2021 року повинен був нараховувати та виплачувати їй державну соціальну допомогу як малозабезпеченій особі.

Також позивач зазначила, що в частині 1-1 Розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» зазначено, що визначені статтею 6 цього Закону строки звернення щодо призначення державної допомоги сім`ям з дітьми продовжуються на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, та один місяць після дати його завершення».

Тож, на думку позивача до 31.03.2021 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати їй державну соціальну допомогу як одинокій матері.

Позивач важає посилання відповідача на відповідну постанову Кабінету Міністрів України помилковим, так як закон має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач повинен поновити їй з 01.09.2020 року виплату соціальної допомоги як малозабезпеченій родині та виплату соціальної допомоги як одинокій матері.

Відповідач - Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 03197428, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 85113, Донецька обл., місто Костянтинівка, вул. Громова, будинок 14, організаційно-правова форма - орган місцевого самоврядування.

Відповідач з позовом не погоджуються у повному обсязі та зазначає, що 05.03.2020 року ОСОБА_1 особисто звернулась до управління за призначенням державної допомоги малозабезпеченим сім`ям та додала до заяви декларацію про доходи та майновий стан, копію свідоцтва про народження дитини, копії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на себе та дитину, однак рішенням від 09.04.2020 року в призначенні допомоги малозабезпеченим сім`ям відмовлено згідно ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям».

Відповідач вказує, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям призначається відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250 від 24.02.2003 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям».

Відповідач зазначає, що в призначенні допомоги малозабезпеченим сім`ям було відмовлено на підставі рішення від 09.04.2020 року згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям».

19.11.2020 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/9284/20-а визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради від 09 квітня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" та зобов`язано Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з моменту звернення 05 березня 2020 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідач зазначає, що вищезазначене рішення було виконано в січні 2021 року, допомога призначена з 01.03.2021 року по 31.08.2021 року.

Поряд з цим, відповідачем надано копію рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї від 22 грудня 2020 року, яким вказану допомогу призначено з 01.03.2020 року по 31.08.2020 року, що суперечить доводам відзиву на позовну заяву.

Допомогу на дітей одиноким матерям ОСОБА_1 призначено на підставі рішення від 10.04.2020 на період з 01.03.2020 року по 31.08.2020 року.

Відповідач вчиняючи оскаржувані дії керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги», якою встановлено, що з 1 липня 2020 року призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 року, здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Також, постановою змінено алгоритм розрахунку розміру цих видів допомог.

Оскільки починаючи з 01.09.2020 гр. ОСОБА_1 не зверталась з заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям і допомоги малозабезпеченим сім`ям відповідач з 01.09.2020 виплату спірних допомог призупинив, у зв`язку з закінченням періоду призначення.

Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З наданих сторонами документів суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області 14 листопада 2019 року.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 14.11.2019 року №00024559469, відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Син, позивача ОСОБА_2 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа згідно довідки № 1425-5000275770 від 05.03.2020 року, фактичним місцем проживання визначено: АДРЕСА_3 .

Заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг та Декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, позивачем подано 05.03.2020 року. В зазначеній декларації позивач вказала, що в шлюбі не перебуває.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, обставини справи щодо припинення виплат спірних допомог позивачу з 01.09.2020 року визнаються відповідачем і підтверджуються відповідними доказами, а тому не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року

№ 2811-XII (далі - Закон № 2811-XII), відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Стаття 1 Закону № 2811-XII встановлює, що громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів ст. 3 Закону № 2811-XII, відповідно до цього Закону призначається допомога на дітей одиноким матерям.

Стаття 6 Закону № 2811-XII визначає, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Статтею 18-1 Закону № 2811-XII, право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Відповідно до ст. 18-2 Закону № 2811-XII, допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.

Для призначення, виплати та припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям додатково застосовуються умови призначення, виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18-4 Закону № 2811-XII визначено умови, за яких виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється або призупиняється.

Відтак, виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини.

Вказаний перелік є вичерпним.

У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Відповідно до п. 35 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 (далі - Порядок № 1751), для призначення допомоги на дітей одиноким матерям подаються такі документи:

1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - декларація);

3) довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;

4) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку;

5) копія свідоцтва про народження дитини.

Відповідно до п. 35-1 Порядок № 1751, допомога на дітей одиноким матерям, яку призначено за умовами, що діяли до 30 червня 2020 р. (включно), виплачується до закінчення строку її призначення.

Поряд з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, Розділ VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102; 2015 р., № 10, ст. 62) доповнено пунктом 1-1 такого змісту: «Установити, що визначені статтею 6 цього Закону строки звернення щодо призначення державної допомоги сім`ям з дітьми продовжуються на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, та один місяць після дати його завершення».

Питання виплати допомоги малозабезпеченим сім`ям врегульовано Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01 червня 2000 року № 1768-III (далі - Закон № 1768-III).

Відтак, відповідно до ст. 6 Закон № 1768-III, державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632), визначає умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога), передбаченої Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", перелік документів, необхідних для призначення такої допомоги, а також підстави для припинення її виплати.

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку, державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX статтю 15 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 290; 2011 р., № 25, ст. 189) доповнено пунктом 1-2 такого змісту: "Установити, що визначений частиною першою статті 6 цього Закону строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яким вона була призначена раніше, продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" , установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. N 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Тобто, на момент призупинення позивачу виплати спірних допомог 01.09.2020 року на території України тривав карантин, який згодом був продовжений Постановами Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020р. № 1236 - до 28.02.2021, від 17.02.2021 р. № 104 - до 30.04.2021, від 21.04.2021 р. № 405 - до 30.06.2021.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» від 22 липня 2020 р. № 632 (далі - Постанова №632), якою при вчиненні оскаржуваних дій керувався відповідач, з 1 липня 2020 р. призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям, особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 р., здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Враховуючи приписи ст. 58 Конституції України, якими закріплено принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, суд не погоджується з такими діями відповідача з огляду на те, що Постанова №632 містить чітку вказівку на коло осіб, яких стосується цей припис, а саме тих осіб, у яких закінчився строк таких виплат у березні-червні 2020 року, тобто яким виплати допомоги станом на дату набрання чинності Постановою №632 призупинено.

Оскільки, позивач звернулась до відповідача з відповідними заявою та декларацією 05.03.2020 року та спірні допомоги були призначені позивачу з 01.03.2020 року по 31.08.2020 року, то приписи Постанови №632 на спірні правовідносини не поширюється.

Враховуючи викладене, а також положення ст. 18-4 та п.1-1 Розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 2811-XII, суд дійшов висновку про безпідставність призупинення виплати позивачу спірних допомог з 01.09.2020 року та протиправність таких дій.

Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 травня 2019 року у справі №826/17220/17, від 10 вересня 2020 року у справі №806/965/17.

Оскільки, судом встановлено відсутність у позивача обов`язку повторного звернення до відповідача за призначенням спірних допомог, суд не вбачає іншого можливого захисту порушеного права позивача окрім зобов`язання відповідача вчинити дії, від здійснення яких він протиправно ухилився.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права є ефективним.

Ухвалою суду від 25 січня 2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору до прийняття судом рішення по справі.

Як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру, дві з яких є похідними від двох інших.

Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України про судовий збір ", де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, статтею 7 Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік " передбачено, що з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2270 гривень.

Таким чином, зверненні до суду з адміністративним позовом слід було сплатити судовий збір відповідно до заявлених позовних вимог у розмірі 1816,00 грн (2270 грн*0,4*2).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд вирішив стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача до Державного бюджету України.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14, ЄДРПОУ 03197428) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо припинення з 01.09.2020 року виплати державної соціальної допомоги як малозабезпеченій особі ОСОБА_1 протиправними.

Визнати дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо припинення з 01.09.2020 року виплати державної соціальної допомоги як одинокій матері ОСОБА_1 протиправними.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради поновити з 01.09.2020 року виплату соціальної допомоги як малозабезпеченій особі ОСОБА_1 з виплатою недоотриманих з 01.09.2020 року сум.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради поновити з 01.09.2020 року виплату соціальної допомоги як одинокій матері ОСОБА_1 з виплатою недоотриманих з 01.09.2020 року сум.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Костянтинівськоїміської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шіснадцять) грн. 00 коп.

Вступну та резолютивну частини складено та підписано 24 травня 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 28 травня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко