Рішення № 97273378, 31.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року Справа № 160/471/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866) щодо призначення та виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги, як особі, якій встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в поліції;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу, як особі, якій встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в поліції.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України, звільнений зі служби 10.08.2020 року відповідно до ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з хворобою.

Позивач звернувся до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності та встановленням ОСОБА_1 третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби.

Проте, листом №7078/103/05-2020 від 20.09.2020 року позивачу було відмовлено в призначені та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Позивач вважає відмову Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області протиправною, оскільки суперечить діючому законодавству та порушує право позивача на отримання одноразової грошової допомоги в наслідок захворювання та втрати працездатності, пов`язаного з проходженням служби.

Ухвалою суду від 18.01.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що відповідно до умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» є дотримання термінів визначення поліцейському інвалідності, а саме, протягом шести місяців після звільнення та відсутнє правове врегулювання призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, яким інвалідність встановлено до звільнення.

Також відповідач зазначає, що законодавець виділив поняття «день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги» для визначення строків, в межах яких особа має право звернутися із заявою до керівника органу поліції, за останнім місцем проходження служби для виплати одноразової грошової допомоги, а саме, не більше шести місяців після звільнення з поліції.

Таким чином відповідач вважає, що встановлення позивачу до звільнення зі служби в поліції (21.07.2020 року) ІІІ групи інвалідності вказує на те, що така інвалідність встановлена до звільнення з поліції, а не протягом 6 місяців після звільнення з поліції, як встановлено п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідач зазначає, що при розгляді заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги діяв виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законами України та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 року по 10.08.2020 року проходив службу в Національній поліції.

Відповідно до наказу № 0067 о/с від 10 серпня 2020 року «По особовому складу» згідно із Законом України «Про Національну поліцію» звільнено за пунктом 2 (через хворобу) частини 1 ст. 77 підполковника поліції ОСОБА_1 (0114508), старшого оперуповноваженого з особливих доручень управління ГУНП, з 10.08.2020 року.

Підставою для видання означеного наказу визначені рапорт позивача від 05.08.2020 року, свідоцтво про хворобу від 16.07.2020 року № 109, видане Гарнізонною медичною (військово-лікарською) комісією Державної лікарні МВС України в місті Кривий Ріг.

З матеріалів справи вбачається, що 10.09.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, у якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з тим, що встановлена ІІІ група інвалідності та 50 % втрати працездатності.

До заяви позивачем було додано наступні документи: довідку МСЕК про відсоток ступеня втрати працездатності, копію довідки МСЕК до акту огляду медико-санітарною експертною комісією, копію свідоцтва про хворобу, копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.

Листом від 29.09.2020 року № 7078/103/05-2020 «Про розгляд заяви щодо виплати ОГД» ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Законом України «Про Національну поліцію», у зв`язку з відсутністю правових підстав.

В обґрунтування відмови зазначено, що відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 97 Законом України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога призначається в разі визначення поліцейському інвалідності в наслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

У поданій позивачем заяві на виплату одноразової грошової допомоги кадровим підрозділом вказано, що позивач проходив службу в поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року по 10 серпня 2020 року.

Відповідно до копії виписки з акту огляду МСЕК № 627180, наданого позивачем разом із заявою, вказано, що позивачу було встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із службою в поліції, з 21 липня 2020 року, тобто до звільнення ОСОБА_1 з поліції.

Позивач, вважаючи відмову Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності протиправною, звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон України № 580-VIII).

Порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону України № 580-VIII.

Відповідно ст. 97 Закону України №580-VIII, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 97 Закону України №580-VІІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату (пп. «в» п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України № 580-VIII).

Відповідно ч. 6 ст. 100 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Статтею 101 Закону України «Про Національну поліцію» встановлені підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4), яким визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України, поліцейських в т.ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій.

Згідно пунктів 3-5 Розділу 1 цього Порядку поліцейський вважається таким, що виконує службові обов`язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України «Про міліцію» (п.3).

Випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського:

під час виконання службових обов`язків (п. 1 ч. 1 ст. 97 Закону) - випадок, пов`язаний з виконанням службових обов`язків, спрямованих на реалізацію повноважень та основних завдань поліції, у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

під час виконання службових обов`язків (п. 3, 5 ч. 1 ст. 91 Закону) - випадок, пов`язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

під час проходження поліцейським служби (п. 2 ч. 1 ст. 97 Закону) - випадок, який не пов`язаний із безпосереднім виконанням службових обов`язків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;

пов`язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Одноразова грошова допомога не призначається і не виплачується за наявності підстав, визначених статтею 101 Закону.

Розділом 2 Порядку № 4 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Згідно розділу 3 Порядку № 4 формування пакета документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово - лікарської комісії (далі - ВЛК).

Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів.

У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи.

Згідно п.1; пп. 2 п.2; п.3 розділу 4 Порядку № 4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у п. 4, 6 розділу 3, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою.

У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги, складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Відтак, аналізуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, з дня встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Разом з цим, законодавцем встановлено порядок розгляду питання про призначення одноразової допомоги та підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються.

Як вбачається із Свідоцтва про хворобу № 109, копія якого міститься в матеріалах справи, 16.07.2020 року Гарнізонна медична (військово-лікарська) комісія Державної лікарні МВС України в м. Кривий Ріг за направленням начальника відділу управління ГУНП в Дніпропетровській області від 09.06.2020 року здійснила медичний огляд ОСОБА_1 .

Позивач був направлений на ВЛК для визначення придатності до військової служби в поліції.

Діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва): гіпертонічна хвороба ІІІ (третьої) стадії, ступінь АГ 3 (третій), ступінь ризику дуже високий. Ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруження ІІ (другий) ФК. Постінфарктний кардіосклероз (гострий не-Q інфаркт міокарда передньо-перетинкової, верхівкової та бокової області лівого шлуночка - 25.03.2020 року). Стенозуючий коронаросклероз (коронарографія 29.05.2020 року: багатосудинне ураження коронарних артерій (30-60% стенози). Порушення прохідності по типу перехідної повної блокади лівої ніжки жмутка Гіса. СН І (першої) стадії. Міопія слабкого ступеню (1,0Д) обох очей (VOD=0,3 sph - 1.0D=1.0; VOS = 0,6, sph - 1.0D=1.0).

Захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції.

Постанова військово-лікарської комісії щодо ступеня придатності до військової служби: на основі статті 39 «а», 40 «б», стос. ст. 30, стос. ст. 31 графи 1 Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції, наказів МВС України від 03.04.2017 року № 285. Не придатний до військової служби.

Позивачу було визначено ступінь втрати професійної працездатності, а саме - 50 %, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0000568 від 21.07.2020 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 21.07.2020 року, що підтверджується копією довідки серії 12ААБ № 627180, та виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12ААБ № 627180, які наявні в матеріалах справи.

Пунктами 3 та 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Суд звертає увагу на те, що розділом 2 Порядку № 4 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, зазначені положення Закону застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності трьох умов: причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення.

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 19.09.2018р. у справі №373/1188/16-а, від 20.09.2018р. у справі №296/9456/16-а, від 01.11.2018р. у справі №822/3788/17, від 23.11.2018р. у справах №822/962/18 та №822/1872/18, від 22.01.2019р. у справі №2340/2663/18, від 15.04.2019р. у справі №823/1798/18, від 05.02.2020р. у справі №810/836/18, від 23.04.2020р. у справі №822/999/18, від 15.05.2020р. у справі № 160/3573/19.

Як засвідчують всі первинні медичні документи, зокрема: Свідоцтво про хворобу, видане Гарнізонною медичною (військово-лікарською) комісією Державної лікарні МВС України в м. Кривий Ріг №109 від 16.07.2020 року, довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня трати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0000586 від 21.07.2020 року, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, а саме, 21.07.2020 року.

Також, суд звертає увагу, що у наказі про звільнення №0067о/с від 10.08.2020 року зазначено причину звільнення - відповідно до п. 2. ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» через хворобу.

Тобто, в даному випадку, наявні одночасно всі три умови для застосування закону.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач у відповідності до ст. 99 Закону України № 580-VIII має право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок причин, зазначених у п. 4 ч. 1 ст.97 Закону України № 580 - VIII, а саме, інвалідності III групи що настала внаслідок захворювання (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо недотримання терміну визначення поліцейському інвалідності, а саме, протягом шести місяців з дня звільнення, у зв`язку з необґрунтованістю.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 100816321165 від 08.01.2021 року, яка наявна в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРИШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866) щодо призначення та виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги, як особі, якій встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в поліції.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу, як особі, якій встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в поліції.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 31.05.2021 року.

Суддя І.О. Лозицька