Рішення № 97273361, 31.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року Справа № 160/3833/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій просить:

Визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови призначити йому пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» - протиправними, скасувавши рішення Комісії про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 25.06.2020 року № 10 в частині не включення в пільговий стаж роботи період з 30.04.1989 року по 03.05.1989 року під час роботи підземним гірником на підземних роботах з повним робочим днем в об`єднанні «Кривбасруда», зобов`язавши Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.11.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.1 ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» та п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувавши ОСОБА_1 до стажу роботи, який надає право на пільгову пенсію за Списком № 1 період роботи з 01.03.1989 року по 03.05.1989 року / 0 років 2 місяці 3 дні / підземним гірником на підземних роботах з повним робочим днем в об`єднанні «Кривбасруда», що зараховується до пільгового стажу за Списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173; період перебування на військовій службі в Радянській армії з 18.05.1989 року по 11.07.1991 року /2 роки 1 місяць 24 дні / , що зараховується до пільгового стажу за Списком № 1 на підставі ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; період навчання з 23.05.2005 року по 10.11.2005 року / 0 років 5 місяців 19 днів / в Криворізькому професійному гірничо-технологічному ліцеї за спеціальністю «прохідник», що зараховується до пільгового стажу роботи за Списком № 1 відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійну /професійно-технічну освіту» та призначити мені пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» з моменту подачі заяви про призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на дату звернення до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області - станом на 13.11.2020 року, він досяг віку у 50 років, мав загальний страховий стаж 29 років 11 місяців 9 днів та пільговий стаж для призначення пільгової пенсії за віком за Списком № 1 - 10 років 11 місяців 20 днів. Листом від 23.11.2020 року за № 227315 в призначенні пенсії за Списком № 1 відповідачем було відмовлено в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, зарахувавши позивачу в загальний страховий стаж роботи 25 років 7 місяців 26 днів, у тому числі пільговий стаж - 8 років 7 місяців 27 днів на дату звернення. Так, відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача наступні періоди: - з 03.10.1994 року по 09.03.1995 року через те, що в сканкопіях трудової книжки не простежуються за цей період дати наказів; з 01.03.1989 року по 03.05.1989 року гірником в Першотравенському рудоуправлінні врахований не повністю через відсутність даних про нарахуванні заробітної плати у травні 1989 року; з 18.05.1989 року по 02.06.1991 року не врахований в пільговий стаж період проходження строкової військової служби; з 23.05.2005 року по 10.11.2005 року не включений період навчання в Криворізькому професійному гірничо-технологічному ліцеї за спеціальністю «прохідник» в зв`язку з тим, що статтею 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» студенти навчальних закладів не входять в коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному страхуванню. Позивач вважає незаконною відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» та такою, що порушує його права на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Зобов`язано відповідача надати відзив на позов та за клопотанням позивача витребувано у відповідача докази - належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

26.04.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він повністю заперечує проти позовних вимог. Вказує, що за результатом розгляду наданих документів ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення від 26.11.2020 року № 0400-010303-8/112796 про відсутність права на призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 1 - станом на 13.11.2020 року стаж становить 8 років 7 місяців 27 днів замість 10 необхідних. Завертає увагу суду, що до компетенції територіального відділу органу Пенсійного фонду України не належить вирішення питання щодо зарахування наявного стажу до пільгового. Комісією прийнято рішення № 10 від 25.06.2020 року, відповідно до якого підтверджено періоди роботи позивача з 01.03.1989 року по 30.04.1989 року та з 29.07.1991 року по 29.02.1992 року для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1. Оскільки військовій службі позивача не передувала робота у шкідливих умовах (період роботи 01.05.1989 року по 03.05.1989 року не підтверджено як пільговий стаж за Списком № 1), тому до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах неможливо зарахувати період проходження позивачем строкової військової служби. Вказує на відсутність у позивача права на призначення пенсії згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в той час як дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через портал електронних послуг 13.11.2020 року звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (Криворізьке південне об`єднання) із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», до якої додав копії підтверджуючих документів.

Листами від 23.11.2020 року за № 227315, від 26.11.2020 року № 0400-010303-8/112796 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи на дату звернення. Так, загальний страховий стаж роботи позивача обчислений відповідачем у 25 років 7 місяців 26 днів, з якого пільговий стаж - 8 років 7 місяців 27 днів на дату звернення. Рішенням комісії з питань підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за № 10 від 25.06.2020 року ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 його періоди роботи з 01.03.1989 року по 30.04.1989 року, з 29.07.1991 року по 28.02.1992 року. Одночасно позивачу повідомлено про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу періоду з 03.10.1994 року по 09.03.1995 року у зв`язку з тим, що в наданих сканкопіях трудової книжки дати наказів не простежуються за цей період.

15.01.2021 позивач звернувся на веб-портал Пенсійного Фонду України щодо надання пояснень стосовно відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, до якої надав копії наступних документів: трудову книжку (у т.ч. викопіювання стосовно спірного періоду з 03.10.1994 року по 09.03.1995 року за який не простежились дати наказів), архівну довідку ДП «Кривбасшахтозакриття» від 12.01.2021 року № 02, довідка про здійснення ДП «Кривбасшахтозакриття» деяких функцій щодо зберігання архівів підприємств, що ліквідовані від 12.02.2021 року № 03.

За результатом розгляду звернення позивача відповідач листом від 15.02.2021 року № 4602-1105/С-01/8-0400/21 повідомлено, зокрема: - про відсутність у відомостях про нарахування заробітної плати відсутні дані про нарахування у травні 1989 року; - про не врахування до пільгового стажу періоду проходження позивачем строкової військової служби з 18.05.1989 року по 02.06.1991 року; - про відсутність підстав для включення до загального та пільгового стажу періодів навчання після 01.01.2004 року у зв`язку з тим, що статтею 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» студенти навчальних закладів не включені до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; - про не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 03.10.1994 року по 09.03.1995 року в МПП «Кривбасуніверсалсервіс» через те, що запис про звільнення не завірено відповідною печаткою.

Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 39 Кодексу законів про працю України, згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктами 2.2 - 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Таким чином, нормою вказаного Порядку № 637 (пункт 1) чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом встановлено та трудовою книжкою НОМЕР_1 підтверджено трудову діяльність ОСОБА_1 у рудоуправлінні Об`єднання «Кривбасруда»:

- 08.09.1987 року - прийнятий горнорабочим 2 роз. на монтажну дільницю рудоуправління (запис № 1 у трудовій книжці, запис № 2 від 01.11.1987 року у зв`язку із введенням нових тарифних умов оплати праці присвоєно 2 розряд горнорабочого монтажної дільниці);

- 01.03.1989 року - переведений горнорабочим 2 роз. монтажної дільниці рудоуправління Об`єднання «Кривбасруда» на підземних роботах з повним робочим днем (запис № 2 на підставі нак. № 35 від 14.03.1989 року);

- 03.05.1989 року - звільнений п. 3 ст. 36 КЗпП УРСР у зв`язку із призивом до Радянської Армії (запис № 3 на підставі нак. № 57 від 03.05.1989 року).

Пунктом 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць-після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз.1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно пунктів 3, 8 і 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Як встановлено судом, з 22.08.1956 року по 31.12.1991 року діяли Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173. Пунктом 1 «Підземні роботи» розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 до осіб, які мають право на державну пенсію на пільгових умовах віднесені робочі, інженерно-технічні робітники та службові, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцу, нафти, озокериту, газу, графіту, асбесту, солі, слюди та інших рудних та нерудних копалин, в геологоразведці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудников та інших підземних спорудах, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робочих та службовців (медперсонал підземних здравпунктов, робітники підземного телефонного зв`язку та ін.).

З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необхідним є: 1) досягнення віку 50 років; 2) наявність страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах; 2) віднесення професії до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України; 3) зайнятість повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637.

На підтвердження періоду роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, позивач надав довідки Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття», складені 19.08.2019 року: № 160 про підтвердження наявного трудового стажу роботи для призначення пенсії, згідно якої ОСОБА_1 потягом періоду з 08.09.1987 року по 30.09.1994 року працював повний робочий день на ш. «Першотравнева-1» (монтажна дільниця) Першотравневого РУ, В/О «Кривбасруда»; довідку № 161 про здійснення ДП «Кривбасшахтозакриття» деяких функцій щодо зберігання архівів підприємств, що ліквідовані; довідку № 118 про те, що довідка № 117 від 19.08.2019 року про заробітну плату для обчислення пенсії за період 1987-1989 роки, 1991-1994 роки на підставі архівних справ та особових рахунків, № 159 про зберігання архівних документів, а також копії особової справи ОСОБА_1 по факту роботи на шахті «Першотравнева-1» тощо.

Таким чином, суд дослідив, що протягом періоду з 08.09.1987 року по 03.05.1989 року позивач працював на рудоуправлінні Об`єднання «Кривбасруда» і був зайнятий повний робочий день на підземних роботах за посадами, що передбачені Списком № 1, розділом І «Гірничі роботи», підрозділом 1, що затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.

Предметом розгляду позовних вимог у даній справі, є, зокрема період проходження позивачем служби в Радянській Армії, з 18.05.1989 року по 11.07.1991 року - запис у трудовій книжці на підставі військового білету НОМЕР_2 .

З відзиву відповідача вбачається, що період роботи позивача з 01.05.1989 року по 03.05.1989 року зараховано до загального страховок стажу, відповідно, період проходження дійсної строкової служби з 18.05.1989 по 02.06.1991 року також зараховано до загального стажу.

При цьому відповідач дійшов помилкових висновків, що оскільки військовій службі не передувала робота у шкідливих умовах (період роботи 01.05.1989 року по 03.05.1989 року не підтверджено, як пільговий стаж за Списком № 1), тому до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах неможливо зарахувати період строкової військової служби позивача.

Суд звертає увагу, що на період проходження позивачем військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590, пп. «к» ч. 1 п. 109 якого передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти а та б пункту 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт в пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л», дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був звільнений з посади горноробочого рудоуправління Об`єднання «Кривбасруда» 03.05.1989 року у зв`язку із призивом до Радянської Армії, а одразу після закінчення періоду проходження строкової військової служби слідувала підземна робота позивача на шахті «Першотравенська-1» по професії, яка віднесена до Списку № 1, а саме: в якості горноробочого по 3 розряду на підземні роботи з повним робочим днем (запис № 4 у трудовій книжці позивача).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування до страхового та пільгового стажу вказаних періодів.

У своїх рішеннях про відмову в перерахунку пенсії на пільгових умовах, оформлених листами від 23.11.2020 року за № 227315, від 26.11.2020 року № 0400-010303-8/112796, відповідач вказав на відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 03.10.1994 року по 09.03.1995 року електрозварником з ремонту гірничо-шахтного та збагачувального устаткування в ПП «Кривбасуніверсалсервіс» у зв`язку з тим, що в наданих сканкопіях трудової книжки дати наказів не простежуються за цей період.

У листі-відповіді від 15.02.2021 року за № 4602-1105/С-01/8-0400/21 на звернення позивача від 15.01.2021 року відповідач також повідомив про те, що позивачу не зараховано до страхового стажу період роботи з 03.10.1994 року по 09.03.1995 року в ПП «Кривбасуніверсалсервіс» через те, що запис про звільнення не завірено відповідною печаткою. Розглянути питання щодо можливості зарахування вищезазначеного періоду до страхового стажу можливо при наданні відповідних документів, згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637.

Так, запис № 9 у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 містить виправлення наступного змісту: «виправленому на електрозварщик 5 розряду вірити», завірене підписом директора підприємства та печаткою ПП «Кривбасуніверсалсервіс», а запис № 10 від 09.03.1995 року про звільнення не завірено відповідною печаткою.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року № 301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, не може впливати на його особисті права.

Отже, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку чи інвалідності на загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування до загального трудового стажу позивача періоду роботи з 03.10.1994 року по 09.03.1995 року в ПП «Кривбасуніверсалсервіс», вказаного у його трудовій книжці з підстав відсутності печатки підприємства на записі про звільнення.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 року по справі № 687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, оскільки не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 754/14898/15-а.

Окрім того, певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 року по справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Отже, оскільки професії позивача «гірноробочого підземного», «електрозварника з ремонту гірничо-шахтного та збагачувального устаткування» віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, записи у трудовій книжці позивача щодо спірних періодів його роботи є належним і допустимим доказом підтвердження його страхового та пільгового стажу, а виявлені відповідачем недоліки, не можуть бути підставою для обмеження позивача у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Стосовно тверджень відповідача про зарахування до загального та пільгового стажу періоду навчання позивача з 20.07.2005 року по 09.11.2005 року в Криворізькому професійному гірничі технологічному ліцеї, та незарахування решти періоду навчання суд зазначає наступне.

Як вбачається із записів у трудовій книжці НОМЕР_1 - запис № 24 від 23.05.2005 року - ОСОБА_1 зараховано на навчання до Криворізького професійного гірничо-технологічного ліцею за спеціальністю «прохідник», а 10.11.2005 року його відраховано у зв`язку із закінченням повного курсу навчання (запис № 25), тобто навчання позивача було безперервним та тривало 0 років 5 місяців і 19 днів.

Наступний запис у трудовій книжці позивача датований 20.07.2005 року (запис № 26) - з моменту прийняття підземним горноробочим 2 розряду на дільницю проходки шахти «Родіна» ВАТ «Кривбасзалізрудком» з повним робочим днем в підземних умовах на час проходження виробничої практики, до працював до 09.11.2005 - до звільнення у зв`язку із закінченням виробничої практики (запис № 27).

Отже, період навчання позивача в Криворізькому професійному гірничо-технологічному ліцеї за спеціальністю «прохідник» з 23.05.2005 року по 10.11.2005 року підтверджується відповідними записами у трудовій книжці НОМЕР_1 , а також свідоцтвом про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації № 00003700 від 10.11.2005 року із додатком до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 року № 103/98-ВР, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо права позивача на зарахування до його страхового і пільгового стажу періоду навчання в Криворізькому професійному гірничо-технологічному ліцеї за спеціальністю «прохідник» з 23.05.2005 року по 10.11.2005 року (0 років 5 місяців 19 днів) із здійсненням відповідного розрахунку загального пенсійного стажу та пільгового стажу.

Ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту ст.1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Ґайгузус проти Австрії» від 16.09.1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Отже, оскільки професії позивача «гірноробочого підземного», «електрозварника з ремонту гірничо-шахтного та збагачувального устаткування» віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, записи у трудовій книжці позивача щодо спірних періодів його роботи з 01.05.1989 року по 03.05.1989 року, з 03.10.1994 року по 09.03.1995 року, як і період військової служби з 18.05.1989 року по 11.07.1991 року та період навчання з 23.05.2005 року по 10.11.2005 року є належним і допустимим доказом підтвердження його страхового та пільгового стажу, а виявлені відповідачем недоліки, не можуть бути підставою для обмеження позивача у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Таким чином порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 наступні періоди:

- з 01.03.1989 року по 03.05.1989 року - період роботи підземним гірником на підземних роботах з повним робочим днем у рудоуправлінні Об`єднання «Кривбасруда»;

- з 18.05.1989 року по 11.07.1991 року - період перебування на військовій службі в Радянській Армії;

- з 03.10.1994 року по 09.03.1995 року - період роботи електрозварником з ремонту гірничо-шахтного та збагачувального устаткування в ПП «Кривбасуніверсалсервіс»;

- з 23.05.2005 року по 10.11.2005 року - період навчання в Криворізькому професійному гірничо-технологічному ліцеї за спеціальністю «прохідник».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» з моменту подачі заяви про призначення пенсії, суд зазначає наступне.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача, суд дійшов висновку щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.11.2020 року про призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовну заяву задоволено частково, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають частковому стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 1/2 від 908 грн. = 454 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до пільгового стажу період роботи з 01.03.1989 року по 03.05.1989 року підземним гірником на підземних роботах з повним робочим днем у рудоуправлінні Об`єднання «Кривбасруда», що зараховується до пільгового стажу роботи за Списком № 1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до пільгового стажу період перебування на військовій службі в Радянській Армії з 18.05.1989 року по 11.07.1991 року, що зараховується до пільгового стажу роботи за Списком № 1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до пільгового стажу період роботи з 03.10.1994 року по 09.03.1995 року електрозварником з ремонту гірничо-шахтного та збагачувального устаткування в ПП «Кривбасуніверсалсервіс», що зараховується до пільгового стажу роботи за Списком № 1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до пільгового стажу період навчання з 23.05.2005 року по 10.11.2005 року в Криворізькому професійному гірничо-технологічному ліцеї за спеціальністю «прохідник», що зараховується до пільгового стажу роботи за Списком № 1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13.11.2020 року з урахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2021 р.

Суддя О.М. Неклеса