Ухвала суду № 97272732, 31.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

31 травня 2021 р. Справа № 120/5226/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця)

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого відповідачем наказу №2-1162/15-21-СГ від 30.04.2021 про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою.

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

В даному ж випадку, в прохальній частині позовної заяви позивач, окрім іншого, просить суд звільнити його від сплати судового збору.

Надаючи оцінку клопотанню позивача, вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, положеннями ч. 1 ст. 133 КАС України визначено, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до положень ст. 8 Законом України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення сторони від його сплати.

Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Європейський Суд неодноразово, зокрема, у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії", наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

Також, Європейський Суд зазначав про необхідність дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.

Тобто, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.

Слід зазначити, що позивачем на підтвердження неможливості сплати судового збору зазначено про тяжкий матеріальний стан, на підтвердження чого надано суду відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року, як на підставу звільнення від сплати судового збору. У даних відомостях зазначено, що сума доходу позивача за минулий рік склала 214 грн. 57 коп.

Крім того, із листа Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації від 16.02.2021 за вих. № 4-запит слідує, що позивач державної допомоги не отримує та пільг на оплату житлово-комунальних послуг немає.

З листа Головного управління ПФУ у Вінницькій області від 16.02.2021 за вих. № 0200-0202-8/10276 вбачається, що позивач на обліку в Головному управлінні ПФУ у Вінницькій області не перебуває та пенсію не отримує.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що позивачем доведено його скрутне матеріальне становище, яке не дозволяє сплатити судовий збір, що, в свою чергу, є визначеною Законом України "Про судовий збір" підставою для звільнення його від сплати судового збору.

В силу приписів статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Вирішуючи питання про можливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходив з наступного.

У відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, яку не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, подана з додержанням вимог встановлених статтями 160, 161, 172 КАС України, що є підставою для відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 171, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову у цій справі.

3. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

4. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Поліщук Іриною Миколаївною одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні відповідно до ст. 262 КАС України).

5. Запропонувати відповідачу у 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також, у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення у 2 - денний термін з дня отримання відповіді на відзив.

6. Запропонувати позивачу у 3-денний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

7. Запропонувати відповідачу у 5-денний строк з дня отримання даної ухвали подати заперечення щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження (в разі існування таких).

8. Роз`яснити, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 262, ч. 1 ст. 259 КАС України).

Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: «http://court.gov.ua/fair/».

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна