Постанова № 97272469, 31.05.2021, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/440/21

провадження № 3/732/282/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2021 року м. Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області КарпинськаН.М., при секретарі Кирієнко Т.М., за участі особи, яка притягується до адміністративнох відповідальності – ОСОБА_1 , адвоката - Помаз А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городня справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВПД № 1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КупАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 22.03.2021 о 19-тій годині 20 хв. в м. Городня по вул. Незалежності у районі будинку № 132 керував автомобілем марки HUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп”яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 „а” Правил дорожнього руху України і вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан сп”яніння проводився з використанням приладу АлкоФор 505.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнав, надав усні та письмові пояснення по справі (а.с.31) . Стверджує, що у наведений у протоколі час він перебував біля свого будинку поруч з автомобілем та не керував ним, тоді до нього під”їхав поліцейський автомобіль і один із поліцейських поставив питання чи перебував він за іншою адресою та одночасно запропонував пройти огляд на стан сп”яніння. Спеціалізованого приладу у них із собою не було, а тому примусово службовим автомобілем його доставили до поліцейського відділу, де пройшов огляд на стан сп”яніння. При цьому, складаючи протокол про затримання право на захист йому не роз”яснено, а посвідчення водія вилучено.

Адвокат обгрунтовував порушення процедури складення матеріалів про адміністративне правопорушення. Його підзахисний автомобілем не керував. Огляд на стан сп”яніння проводився не у лікаря, і не на місці. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп”яніння, складені з порушенням Інструкції, вважаються не дійсними. Дії щодо затримання ОСОБА_1 є незаконними. У документах мається невідповідність часу вчиненим процесуальним діям.

Одним із джерел доказів та офіційним документом – протоколом серії БД № 001459 (а.с.2) зафіксовано виконання ОСОБА_1 функцій водія автомобіля марки HUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 .

Правила дорожнього руху України не містять визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення наведено в п. 27 Пленуму Вереховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

За п.1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.74, (далі за текстом - Конвенція про дорожній рух) «Каждое транспортное средство или состав транспортных средств, которые находятся в движении, должны иметь водителя».

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.

Саме твердження про те, що ОСОБА_1 перебував у автомобілі, припаркованому під його будинком, спростовується дослідженим відеодоказом , з якого вбачається, що автомобіль перебував у русі і зупинився на згадуваному місці із застосуванням гальма, що сигналізується задніми стопсигналами.

Відтворений відеозапис також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3 , який у суді засвідчив що під час патрулювання його колезі ОСОБА_4 зателефонував його знайомий та повідомив, що водій авто HUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп”яніння перебував по вул. Троїцькій. Патрульні наздогнали такий автомобіль. Водій прискорив рух, а потім зупинився. Спочатку він казав, що не був за кермом. Тягнув час та не хотів приймати участь при складенні протоколу. Казав, що це близько від його дому, був зтурбований, що побачать родичі.

Відеореєстратор, встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія, є включеним з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, відеозапис ведеться безперервно, а зафікосавані дані про переслідування особи-водія є самостійним доказом у розумінні статті 251 КупАП.

Свідок ОСОБА_5 у суді засвідчив, що місцеві громадяни повідомили поліцію, що водій за кермом HUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 перебуває у стані сп”яніння. Патрульні, серед яких були: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , наздогнали вказаний транпортний засіб на вулиці Троїцькій, далі він повернув на вулицю Василівська, а потім вже на вулицю Незалежності. По вулиці Незалежності був зупинений проблисоковими маятничками у районі будинку № 132. Тільки там водій, як потім вони дізналися ОСОБА_7 , зупинився, і вийшов з авто та йшов їм на зустріч. Патрульні, із слів ОСОБА_5 розпізнали ознаки сп”яніння у цього водія (запах алкоголю, почервоніння очей та обличчя). Запропонували йому пройти огляд на стан сп”яніння на місці, у лікарні, або відмовитись від такого огляду, роз”яснивши наслідки відмови. Водій обрав пройти огляд на стан сп”яніння за допомогою спеціального приладу. На той час було темно, відсутні були перехожі, а для того, щоб забезпечити процедуру патрульні планували залучити свідків. Запропонували ОСОБА_1 проїхати у відділ поліції. Прилад АлкоФор видав резудьтат тесту з відповідним значенням, чек друкується автоматично. Складенням протоколу займався ОСОБА_6 , процедуру проходження огляду на стан сп”яніння із використанням приладу АлкоФор засвідчили свідки.

Таким чином, версія ОСОБА_1 , яка виникла на час судового розгляду, про те, що автомобілем він не керував, є неспроможною та розцінюється як спроба уникнути відповідальність.

Стан сп”яніння ОСОБА_1 доводиться додатком до протоколу № БД 001459 з використанням спеціального технічного засобу АлкоФор505 (а.с.4), а саме роздруківкою електронного доказу, де відображено результат тесту 0,598 % 22.03.2021, 20 год 25 хв. Сам ОСОБА_1 результат, зафіксований приладом не оспорює. В його усних поясненнях у суді вказував, що показання придаду його не здивувало, у той день був день народження його дитини.

З досліджених доказів, у сукупності, об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 виконував функції водія автомобіля. При цьому порушив п. 2.9 „а” Правил дорожнього руху України, оскільки керував автомобілем у стані сп”яніння.

Застосування такого заходу як адміністративне затримання, підстави та порядок його застосування, мета, строки затримання та перелік посадових осіб, які уповноважені здійснювати затримання, визначено в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Законним є адміністративне затримання, яке застосовується з метою припинення адміністративних правопорушень, усунення його негативних наслідків, в т.ч. попередження вчинення нових правопорушень; коли вичерпано інші заходи впливу; для встановлення особи; для складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим; забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.

Підписом ОСОБА_1 (а.с.3) засвідчено, що йому під розписку було роз”яснено право на захист, в тому числі про можливість отримання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Закону „Про безоплатну правову допомогу”. У подальшому відбулось право на самопредставлення – захист себе, а тому відсутність адвоката не є підставою для підтвердження порушення права на захист.

Суд виходить із того, що визнання доказів недопустимими відбувається не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку істотного порушення прав і свобод людини (постанови Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі N 359/7742/17 (провадження N 51-2114км19).Суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу в кожному конкретному випадку виходить із фактичних встановлених обставин. Самим фактом складення оспорюваного протоколу (а.с.3), не доводиться метод утиску на час проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп”яніння у приміщенні поліції із використанням апарату АлкоФор505. Він мав можливість відмовитись від огляду та вимагати огляду у лікарні, факт же виявлення його як водія з ознаками, які вказували на можливе сп”яніння, відбувся в ході патрулювання. Тому результати тесту 0,598 % , вказані у роздруківці електронного доказу є самостійним джерелом пізнання фактичних обставин в межах кваліфікації.

Різниця у часі у документах (фактично у три хвилини), про які стверджував адвокат, є межами допустимої похибки та не свідчить про непридатність приладів чи незаконність документів.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, що притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, які обтяжують і пом”якшують відповідальність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40-1, 27, ст.283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення; ст. 294, ст.308 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп. на користь держави /отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (Код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, оскільки згідно висновку ВП ВС від 06.05.2020 № 9901/70/20 (11-128заі20) від сплати судового збору звільняються особи - учасники бойових дій тільки у справах пов"язаних із захистом їх соціальних прав.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Н.М.Карпинська