Рішення № 97272372, 14.05.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/16103/20

н/п 2-а/766/203/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Рядчої Т.І.,

за участю секретаря Головчиної А.В.,

представника відповідача Антонової Ж.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України Чорноморська митниця Держмитслужби про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил №0103/50800/20 від 30.09.2020 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.485 Митного кодексу України і закрити справу про адміністративне правопорушення

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що ним не подавалося митному органу неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Декларування товару здійснювалось на підставі наявної у товаросупровідних документах інформації про товар, при цьому, сам по собі факт невірного визначення коду товару за УКТ ЗЕД не створює склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Відповідач повинен був дослідити наявність прямого умислу у позивача на вчинення вказаного порушення.

Ухвалою від 19.10.2020 року позов залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою від 30.10.2020 року відкрито провадження у справі.

У відзиві на позов представник відповідача Ж. Антонова заперечувала щодо задоволення позову. ОСОБА_1 заявив в митній декларації від 25.05.2020 №UA508040/2020/004334 з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, неправдиві відомості щодо коду товарів, а саме :товар №2 Готові консервовані продукти з м`яса свійських індиків, з вмістом м`яса та субпродуктів свійської птиці 59мас.%, розфасовані в герметичні металеві банки по 290 г.: Паштет з Індика "Pasztet z Indykiem", товар №3 Готові консервовані продукти з м`яса свійських гусей, з вмістом м`яса та субпродуктів свійської птиці 59мас.%, розфасовані в герметичні металеві банки по 290 г.: Паштет з Гуски "Pasztet z Gesia", товар№4 Готові консервовані продукти з м`яса свійських курей, з вмістом м`яса та субпродуктів свійської птиці 54мас.%, розфасовані в герметичні металеві банки по 290 г.: Паштет Курячий "Pasztet z Drobiem" згідно УКТ ЗЕД. Загальна сума заниження митних платежів складає 34 155,7 грн. (ввізне мито - 27 855,24 грн., ПДВ - 6 300,46 грн.). . З моменту прийняття органом доходів та зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення , а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. 30.09.20 р. за результатами розгляду справи винесено постанову, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 102 467 (сто дві тисячі чотириста шістдесят сім) гривень 10 копійок., копію постанови направлено поштою ОСОБА_1 . Адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 102 467 (сто дві тисячі чотириста шістдесят сім) гривень 10 копійок накладено обґрунтовано, в межах санкції ст. 485 Митного кодексу України.Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що суб`єктивна сторона правопорушення характеризується умисною або необережною формами вини. Для кваліфікації дій за ст. 485 МК України не мають значення мотив і мета їх учинення, а також чи настали шкідливі наслідки.

У відповіді на відзив представник позивача Т. Літвінова наполягала на задоволенні позову. Вказала, що єдиною підставою притягнення позивача до відповідальності за ч.1 ст.485 МК України слугували висновки, зроблені експертом Є. Малинка від 11.06.2020 р. за № 1420003600-0450. Експерт, в свою чергу, зробив висновок про склад товару на підставі інформації виробника про склад паштетів від 19.05.2020 р. і визначив, що надані зразки за визначеними органолептичними показниками та якісного складу не суперечать відомостям щодо складу продуктів відповідних найменувань, зазначених виробником. Просить позов задовольнити, оскільки сам по собі факт невірного визначення коду товару за УКТ ЗЕД не створює склад правопорушення, а не здійснення позивачем фізичного огляду товару не є доказом вини у формі умислу.

Ухвалою від 03.12.2020 р. провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення у справі №540/3535/20 за позовом ТОВ "М`ясний еталон" до Чорноморської митниці Держмитслужбипро скасування рішення про визначення коду товару.

Ухвалою від 20.04.2021 р. провадження у справі поновлено.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, до суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

30.09.20 р. заступником начальника Чорноморської митниці Держмитслужби Кравченком В.М. винесено постанову, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 102 467 грн. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 заявив в митній декларації від 25.05.2020 №UA508040/2020/004334 з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, неправдиві відомості щодо коду товарів, а саме: товар №2 Готові консервовані продукти з м`яса свійських індиків, з вмістом м`яса та субпродуктів свійської птиці 59мас.%, розфасовані в герметичні металеві банки по 290 г.: Паштет з Індика "Pasztet z Indykiem", товар №3 Готові консервовані продукти з м`яса свійських гусей, з вмістом м`яса та субпродуктів свійської птиці 59мас.%, розфасовані в герметичні металеві банки по 290 г.: Паштет з Гуски "Pasztet z Gesia", товар№4 Готові консервовані продукти з м`яса свійських курей, з вмістом м`яса та субпродуктів свійської птиці 54мас.%, розфасовані в герметичні металеві банки по 290 г.: Паштет Курячий "Pasztet z Drobiem" згідно УКТ ЗЕД. Загальна сума заниження митних платежів складає 34 155,7 грн. (ввізне мито - 27 855,24 грн., ПДВ - 6 300,46 грн.).

Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачено, що склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

При цьому суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2020 року (справа № 553/1435/17), від 25 червня 2020 року (справа № 163/1218/16-а), від 18 червня 2020 року (справа №638/10546/16-а), згідно яких склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Водночас, суд критично оцінює аргументи представника відповідача, що об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв`язку з необережністю (недбалістю) із посиланнями на висновки Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №760/20661/15-а), оскільки згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 755/10947/17), суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Між тим, судом встановлено, що позивач класифікував імпортований товар згідно з відомостями товаросупровідних документів, які подавав до митного органу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в митній декларації товар класифіковано: товар №2 Готові консервовані продукти з м`яса свійських індиків, з вмістом м`яса та субпродуктів свійської птиці 59мас.%, розфасовані в герметичні металеві банки по 290 г., Паштет з Індика "Pasztet z Indykiem" за кодом УКТ ЗЕД 1602311900 зі ставкою мита 7,5%;

товар №3 Готові консервовані продукти з м`яса свійських гусей, з вмістом м`яса та субпродуктів свійської птиці 59мас.%, розфасовані в герметичні металеві банки по 290 г.: Паштет з Гуски "Pasztet z Gesia"" за кодом УКТ ЗЕД 1602392900 зі ставкою мита 7,5%;

товар№4 Готові консервовані продукти з м`яса свійських курей, з вмістом м`яса та субпродуктів свійської птиці 54мас.%, розфасовані в герметичні металеві банки по 290 г.: Паштет Курячий "Pasztet z Drobiem" "" за кодом УКТ ЗЕД 1602323000 зі ставкою мита 5,6% та до митної декларації було подано фактуру по контракту, СМR, сертифікат, специфікацію, декларацію відправника. Надані документи було складено постачальником і вся інформація зазначена позивачем у митній декларації мала відповідати поданим разом з декларацією документам. У позивача не було жодних підстав зазначати інші відомості, зокрема щодо назви та характеристик товарів. Задекларовані позивачем відомості щодо ввезеного товару узгоджувалися з відомостями про цей товар, які зазначено у товаросупровідних документах.

Водночас відповідачем ні в протоколі про порушення митних правил, ні в постанові у справі про порушення митних правил правил №0103/50800/20 від 30.09.2020 року не зазначено про встановлення недостовірності відомостей, заявлених декларантом у митній декларації, їх невідповідності товаросупровідним документам або надання позивачем неповного переліку документів.

Таким чином, за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТ ЗЕД (який декларант вказав на основі наявних в нього товаросупровідних документів), не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до статті 485 МК України.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За положеннями статті 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст. 69 Митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, зміст виявленого відповідачем правопорушення, що слугувало підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно з оскаржуваною постановою, полягає у зазначенні неправдивих відомостей щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Разом із тим, суд зазначає, що відповідно до диспозиції частини першої статті 485 МК України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Тобто, враховуючи наведене суд вважає, що відповідальність за ст. 485 Митного кодексу України може настати у випадку заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, а не по факту невірного визначення цього коду.

При цьому, сама лише помилка у визначенні коду за УКТЗЕД без зазначення неправдивих відомостей, необхідних для визначення цього коду, не може бути безумовним доказом вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Тобто сам по собі факт неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, оскільки об`єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявленні декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 22.05.2020 року у справі № 751/1477/17 та від 14.02.2020 року у справі № 640/5078/17.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність у діях позивача як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, тому оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69,531,458,486,489 МК України, ст. ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України Чорноморська митниця Держмитслужби про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0103/50800/20 від 30.09.2020 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.485 Митного кодексу України і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Державної митної служби України Чорноморська митниця Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Повне судове рішення складено 19.05.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП3049316879).

Відповідач: Державна митна служба України Чорноморська митниця Держмитслужби (місце знаходження: м.Херсон, вул.Гоголя,13 ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ43335608).

Суддя Т.І. Рядча