Ухвала суду № 97270042, 25.05.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3736/20

Номер провадження 1-кп/213/112/21

У Х В А Л А

25 травня 2021 року м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Нестеренка О.М.

секретар судового засідання - Стаматова А.В.,

за участю прокурора - Ільницький О.В.

захисника - адвоката Максимова Р.І.(в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів),

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів обвинувального акту у кримінальному провадженні, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020040740000583відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Інгулецького районного суду міст Кривого Рогу знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з положеннями ч.3 цієї статті, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, мотивуючи своє клопотання тим, що ризики, які існували на момент обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, на цей час залишаються актуальними. Зокрема, знаходячись на свободі, обвинувачений може переховуватись від суду, побоюючись реального відбування покарання, оскільки санкцією ч.2 ст.307 КК України передбачено покарання від 6 до 10 років позбавлення волі;незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які під час досудового розслідування надали у відношенні обвинуваченого викривальні покази у вчиненні ним даного кримінального правопорушення і, оскільки обвинувачений може бути знайомий з даними свідками, а вони ще не допитані судом, то з метою покращення свого становища або уникнення кримінальної відповідальності не виключена можливість того, що обвинувачений може впливати на них, створюючи загрозу їх життю та здоров`ю; вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки раніше ОСОБА_2 вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, ніде не працює, основним джерелом його доходів було провадження злочинної діяльності, пов`язаної з незаконним збутом наркотичних засобів, а тому не виключна можливість того, що перебуваючи на свободі, обвинувачений може продовжить вчиняти кримінальні правопорушення, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів.

Прокурор зауважив що обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились є те що обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування не дав жодних доводів які б могли, бути враховані судом для пом`якшення йому запобіжного заходу

Захисник проти продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою заперечував та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, пославшись на те, що ризик впливу на свідків прокурором не доведено, доказів того, що обвинувачений буде продовжувати вчиняти нові злочини також суду не надані, а іншим ризикам зможе запобігти більш м`який запобіжний захід, зазначив що йому стало відомо про наявність у ОСОБА_1 тяжкого хронічного захворювання та надав відповідну довідку.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Вислухавши думку учасників провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, при цьому виходить із наступного.

Так, ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.09.2020 обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому було неодноразово продовжено судом, останній раз - по28.05.2021 включно.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, судове дослідження доказів по справі не проведено, свідки у справі судом не допитані, тому суд вважає, що, перебуваючи на волі, обвинувачений зможе впливати на свідків, перешкодити встановленню істини у справі, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності, а також продовжити вчинення кримінальних правопорушень.

Окрім того, суд враховує особу обвинуваченого, а також обставини, визначені статтею 178 КПК України, зокрема відсутність у ОСОБА_1 постійного місця роботи та міцних соціальних зв`язків.

Щодо, незадовільного стану здоров`я матері обвинуваченого суд ставиться критично оскільки не доведено, що мати ОСОБА_1 потребує стороннього догляду, не має інших родичів та осіб які зможуть надати цей догляд. А також не доведено що ОСОБА_1 зможе позитивно вплинути на здоров`я своєї матері.

Отже, суд вважає, що підстави, за яких обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, наразі не втратили своєї актуальності, при цьому суд зауважує що відповідно до обвинувачення за місцем мешкання у ОСОБА_1 було вилучено значну кількість наркотичних засобів, відтак застосування більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі у вигляді цілодобового домашнього арешту не буде достатнім для забезпечення виконання покладених на обвинуваченого обов`язків, а тому перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом ОСОБА_1 матиме можливість вчиняти кримінальні правопорушення.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема викладену у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», згідно з якою «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Таким чином, враховуючи наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини, визначені ст.178 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи, що в первісній ухвалі про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 був визначений розмір застави, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити, а клопотання обвинуваченого та захисника залишити без задоволення.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, по 23 липня 2021 року включно.

Залишити ОСОБА_1 розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.09.2020 у розмірі 126 120 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять) гривень, в разі сплати якої вважати обраним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - заставу.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язок повідомляти суд про зміну місця проживання, не відлучатися з м. Кривого Рогу без дозволу суду, з`являтися до суду за викликом.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - по 23 липня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка тримається під вартою, - протягом 7 днів з дня вручення копії постанови.

Головуючий суддя О.М. Нестеренко