Рішення № 97269857, 28.05.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Дата ухвалення
28.05.2021
Номер справи
415/2168/21
Номер документу
97269857
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 415/2168/21

Провадження № 2-а/415/203/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря - Кравченко О.В.,

розглянувши в судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Департаменту патрульної поліції м. Києва Кулик Наталії Юріївни про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

Описова частина

Зміст позовних вимог

До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора Департаменту патрульної поліції м. Києва Кулик Наталії Юріївни про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що 20 березня 2021 року відносно ОСОБА_1 інспектором ДГІП Кулик Н.Ю. був розглянутий адміністративний матеріал та відповідно до постанови серії 1АВ № 01449646 від 20.03.2021 р. та Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за начебто скоєне адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постанова була винесена без участі Позивача, за наслідками аналізу відео з камери відеофіксації Каскад 016-1219.

Спірну постанову Позивач отримав поштою 23.03.2021 р.

Ознайомившись із постановою, Позивач зазначає, що за обставинами зазначеними в постанові він ні якого правопорушення не вчиняв, а посилання Відповідачів на відео жодним чином не можливо приймати як доказ, оскільки ці відео є неналежним, доказом оскільки не відображає фактичні данні, які б підтверджували причетність Позивача до вчинення адміністративного правопорушення..

Як зазначено у спірній постанові серії 1АВ № 01449646 від 20.03.2021 р., надалі за текстом - Постанова, «20.03.2021 о 7 год. 28 хв., за адресою МОЗ Київ-Харків- Довжанський 101+350 зафіксовано транспортний засіб VOLVO ХС90 НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 26 км/год, чим порушив 12.9 (6) правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП...», за що Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного стягнення - штраф в розмірі 340,00 грн..

Позивач заявляє, що ним не порушувались ПДР в час та за обставинами, що були зазначені Відповідачем в спірній постанові.

Позивач зазначає, що Постанова у справі про адміністративне правопорушення прийнята з грубим порушенням вимог закону, не відповідає обставинам справи та є такою, що підлягає скасуванню.

Позивач наголошує, що за обставинами зазначеними в спірній постанові, ним не були порушені ПДР.

Конституційний Суд України звертає увагу на те, що перевірена на предмет конституційності стаття 14-1 Кодексу, яка міститься в Загальній частині Кодексу, встановлює особливості притягнення до адміністративної відповідальності саме власників (співвласників) транспортних засобів, однак безпосередньо не визначає складу правопорушення, а тому не може бути самостійною підставою для притягнення до такої відповідальності. Види правопорушень та процедура притягнення до адміністративної відповідальності визначені в Особливій частині Кодексу, Положення статті 14-1 Кодексу можуть застосовуватися лише в системному зв`язку з низкою інших статей, передбачених Особливою частиною Кодексу, диспозиції яких у безальтернативній формі визначають суб`єктом, який притягається до відповідальності за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, особу, яка винна у вчиненні цього правопорушення, зокрема водія транспортного засобу. За відсутності в статтях Особливої частини Кодексу, які визначають склад адміністративних правопорушень, вказівки на те, що суб`єктами цих правопорушень є власники (співвласники) транспортних засобів, ці суб`єкти можуть притягатися до адміністративної відповідальності виключно за наявності в їхніх діях складу певного адміністративного порушення, інше створює правову невизначеність у встановленні суб`єкта, що притягається до відповідальності в цій сфері,

З наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку про невідповідність вимогам частини другої статті 8, статті 22, частин першої, другої статті 24, частини другої етапі 61, статей 62, 64 Конституції України положень статті 14-1, частини шостої статті 258 Кодексу, що згідно з частиною другою статті 95 Закону України "Про Конституційний Суд України" є підставою для визнання їх неконституційними.

Ураховуючи зазначене вище рішення Конституційного Суду України (про неконституційність ст. 14 КУпАП, яка встановлювала відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів) та диспозицію ст. 142 КУпАП, виходить, що власників транспортних засобів не можна притягати за зафіксовані в автоматичному режимі порушення ПДР, якщо вони не керували в той час транспортним засобом, а водіїв - не власників транспорту взагалі не можна притягати за порушення ГІДР, зафіксовані в автоматичному режимі, оскільки за ними не зареєстровано транспортний засіб. Тож правових підстав для настання адміністративної відповідальності за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі, немає як для власників транспорту, які не керували ним під час скоєння правопорушення, так і для водіїв-невласників транспорту, які скоїли порушення ГІДР.

На підставі викладеного, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії 1АВ № 01449646 від 20.03.2021 року складену інспектором ДГІГІ Кулик Н.Ю. про адміністративне правопорушення відносно, Позивача - ОСОБА_1 , та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Справу закрити, судові витрати покласти на Відповідача.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач вважає, що постанова серії 1АВ № 01449646 від 20.03.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі протиправна, у зв`язку з чим просить її скасувати.

Відзив на позовну заяву надійшов. Відповідачем був наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 20.03.2021.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

07.04.2021 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/2168/21 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.

21.04.2021 року відповідачем було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відзив на позовну заяву та відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 20.03.2021.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмове клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності.

Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 1АВ № 01449646 від 20.03.2021 року, ОСОБА_1 , 23 березня 2021 року о 07 год. 28 хв. за адресою М03 Київ-Харків-Довжанський 101+350, керуючи транспортним засобом VOLVO ХС90 НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 26 км/год., чим порушив вимоги п.12.9 (б) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 КУпАП.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 1АВ № 01449646 від 20.03.2021 року протиправною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії 1АВ № 01449646 від 20.03.2021 року, посилаючись на не порушення ним правил дорожнього руху та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 1АВ № 01449646 від 20.03.2021 року, ОСОБА_1 , 23 березня 2021 року о 07 год. 28 хв. за адресою М03 Київ-Харків-Довжанський 101+350, керуючи транспортним засобом VOLVO ХС90 НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 26 км/год., чим порушив вимоги п.12.9 (б) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 КУпАП.

Згідно з пунктом 12.9 (б). Правил дорожнього руху України, Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 , 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

З постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача вбачається, що до неї надані відео з технічного приладу Каскад, 035-1219 та відео на вебсайті, на якому особа може ознайомитися.

Судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п. 12.9 (б) ПДР України, відповідачем надані відео з технічного приладу Каскад, 035-1219.

З досліджених судом відео приладу Каскад 035-1219 встановлено, що 20.03.2021 року о 07 годині 28 хвилин транспортний засіб VOLVO ХС90 НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 26 км/год.

Втім, з досліджених судом відео з приладу Каскад 035-1219 неможливо встановити факт того, що саме позивач керував транспортним засобом VOLVO ХС90 НОМЕР_1 , та рухався саме за адресою М03 Київ-Харків-Довжанський 101+350, позначеного дорожніми знаками 3.29, 3.31.

Також відповідачем не надано офіційних даних на підтвердження встановлення знаку.

Відповідачем - інспектором ДПП Кулик Н.Ю. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено і суб`єкта відповідальності за вказане правопорушення, тобто особи, яка безпосередньо несе відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, адміністративне правопорушення - це вчинок , який має форму дії або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутні хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Однак, відповідачем не доведено належними та допустимим доказами вчинення саме позивачем ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху України, та не доведено, що позивач є суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення.

Отже, судом встановлено, що при розгляді даної справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, позивачем. У матеріалах справи такі підтвердження відсутні, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності та відео з приладу Каскад 035-1219 та фото, що не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень ПДР України в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи.

Окрім цього, в графі постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії 1АВ № 01449646 від 20.03.2021 року відсутній підпис позивача у справі ОСОБА_1 та запис про відмову від підпису або отримання копії постанови.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним.

Таким чином, судом встановлено, що на підтвердження правомірності свого рішення та факту порушення саме позивачем ОСОБА_1 п. 12.9 (б) ПДР України, відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії 1АВ № 01449646 від 20.03.2021 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора Департаменту патрульної поліції м. Києва Кулик Наталії Юріївни про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією від 01.04.2021, позивачем по справі було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову до суду в сумі 454,00 грн..

Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Департаменту патрульної поліції м. Києва Кулик Наталії Юріївни про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії 1АВ № 01449646 від 20.03.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження по справі закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454(чотириста пятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: інспектор Департаменту патрульної поліції м. Києва Кулик Наталія Юріївна, місце роботи за адресою: буд. 3, вул. Ф.Ернста, м. Київ, 04048, Луганська область, Україна, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Ю. О. Калмикова

Часті запитання

Який тип судового документу № 97269857 ?

Документ № 97269857 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 97269857 ?

Дата ухвалення - 28.05.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 97269857 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 97269857 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 97269857, Лисичанський міський суд Луганської області

Судове рішення № 97269857, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 28.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 97269857 відноситься до справи № 415/2168/21

Це рішення відноситься до справи № 415/2168/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 97269856
Наступний документ : 97269860