Ухвала суду № 97268959, 27.05.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №342/414/17

Провадження № 1-і/345/5/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2021 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючої судді Сухарник І.І.

з участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

прокурора Сорочихіна О.В.

захисника Бульби В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Городенківського відділу Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області Сорочихіна про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 308, ч. 3 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області під головуванням судді Онушканича В.В. перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 308, ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурор Городенківського відділу Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як раніше встановлені ризики залишилися незмінними.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просить задоволити.

Захисник обвинуваченого Бульба В.М. просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки прокурором не доведено існування на даний час ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Також просив суд врахувати при вирішенні клопотання стан здоров`я обвинуваченого, а також, те що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти клопотання прокурора. Просив суд змінити обраний йому запобіжний захід на особисте зобов`язання та зменшити розмір визначеної судом застави до 1 гривні, оскільки визначений раніше розмір застави є для нього непомірним.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Городенківським районним судом 11.03.2017 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який в подальшому неодноразово продовжувався Коломийським міськрайонним судом, Апеляційним судом Івано-Франківської області, Рожнятівським районним судом, Тернопільським апеляційним судом та Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області. Востаннє ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.03.2021 продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюпо 28.05.2021 включно.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Таким чином, на даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Суд вважає, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочинів, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_1 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Враховуючи тяжкість інкримінованих обвинуваченому злочинів, особу обвинуваченого, а також те, що обставини, за яких судом обвинуваченому було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме: переховуватися від суду, оскільки обвинувачений усвідомлює неминучість покарання за вчинення злочинів у виді позбавлення волі; незаконно впливати на свідків з метою уникнення від кримінальної відповідальності; продовжити кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а обвинуваченим та захисником не наведено достатніх підстав та не надано доказів для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Розглядаючи можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованих обвинуваченому злочинів і суворості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини за вчинення умисних тяжких і особливо тяжкого злочинів, суд вважає, що інші (альтернативні) запобіжні заходи, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд вважає, що продовження тримання під вартою в цьому випадку виправдано, оскільки в наявності конкретний суспільний інтерес у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні від 10 лютого 2011 року "Харченко проти України", п.79.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.12.2020 обвинуваченому ОСОБА_1 визначено заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 315 300,00 грн., яка може бути внесена у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає безпідставним клопотання обвинуваченого про зменшення розміру застави, так як визначений раніше судом розмір застави достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

Оскільки зазначені обставини на даний час продовжують існувати, а термін дії запобіжного заходу тримання під вартою, обраний обвинуваченому, закінчується 28.05.2021, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід продовжити строк тримання під вартою на 60 календарних днів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 199, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів з 27.05.2021 по 26.07.2021 включно.

Протягом всього строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачений або заставодавці мають право внести заставу в розмірі, порядку та на умовах, визначених ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.12.2020.

Ухвалу допустити до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошений 28.05.2021 о 13.00 годині.

Головуюча