Вирок № 97268926, 31.05.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/597/21

Провадження №: 1-кп/0343/95/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

судді - Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження №1-кп/0343/95/21, справа №343/597/21, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021095160000045 від 18.02.2021, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, без постійного місця роботи, з середньою освітою, неодруженого, судимого 11.03.2021 за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю: прокурорів Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської обласної прокуратури - Романіва М.В., Юхман Л.Я.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 повторно таємно викрав чуже майно.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин:

ОСОБА_1 після вчинення 26.12.2020 таємного викрадення чужого майна, за вчинення якого його засуджено 11.03.2021 вироком Долинського районного суду, 15.02.2021 приблизно в 17 годин 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину «Еко Маркет» товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВАНТА»», що на проспекті Незалежності, 3А в м. Долина Калуського району Івано-Франківської області, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, шляхом вільного доступу з прилавків магазину викрав дві пляшки лікеру "Baileys Original", об`ємом 0,5 л вартістю 239,59 гривні за одну, пляшку коньяку "Hennessy", об`ємом 0,5 л вартістю 657,95 гривні, два набори лікеру "Baileys" + 2 молочні пляшки 17%, об`ємом 0,7 л вартістю 344,81 гривень за один, які з корисливою метою і з таким же умислом для подальшого власного споживання таємно виніс з приміщення магазину, не розрахувавшись за них, тобто викрав їх, спричинивши вказаному товариству шкоду на загальну суму 1826,75 гривні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винуватим у вчинені злочину та показав суду, що був у стресовому стані, оскільки в нього померла дівчина, про що йому повідомили вранці. 15 лютого 2021 року під вечір, коли перебував у магазині "Екомаркет", вирішив з горя напитись, тому взяв спиртне - лікер та коньяк, які знаходились на вітрині, що найблище до входу та виходу з магазину та біля якого на касі не було касира. Тобто, він зайшов у приміщення супермаркету, взяв вищевказаний алкоголь і вийшов через той же вхід. До каси не пішов. Вдома більшу частину спиртного випив. Наступного дня усвідомив, що наробив. Зустрів поліцейського ОСОБА_2 і про все йому зізнався. Тоді ще був не випитий один набір, однак він за все розрахувався у магазині, тому не повертав його. Визнає свою вину, щиро кається у вчиненому, розуміє протиправність своїх дій, обіцяє, що такого більше робити не буде, в якому би він стані не був. При призначенні покарання просив врахувати, що він проживає разом з матір`ю, яка потребує догляду після перенесеного інсульту, однак документів з приводу її стану здоров`я долучати не буде.

Представник потерпілого Корчак Н.С. в судове засідання не з`явилася, однак в поданій суду письмовій заяві просила судовий розгляд по кримінальному провадженні проводити у її відсутності, а також вказала про те, що шкоду, завдану злочином, відшкодовано, просить карати обвинуваченого на розсуд суду.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість у подальшому оскаржити дані фактичних обставин в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

Аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він повторно таємно викрав чуже майно

Призначаючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особа винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він судимий 11.03.2021 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин (а.п.40-41, 42-51), станом на 28 травня 2021 року відпрацьовано 84 години громадських робіт, залишилося відпрацювати 36 годин. Однак, 25, 27 та 28.05.2021 ОСОБА_1 не з`явився на відпрацювання, про що свідчить довідка старшого інспектора Долинського МРС філії ДУ "Центр пробації" в Івано-Франківській області (а.п.55). Згідно з довідкою № 33 від 18.02.2021 на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінеті Долинської ЦРЛ не знаходиться (а.п.39). ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає в м. Долина з ОСОБА_3 (уповноважений власник), ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать довідка № 2110 від 18.02.2021 Долинської міської ради про місце реєстрації та склад сім`ї (а.п.38).

Суд вважає, що згідно зі ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказані в ст.67 КК України, відсутні.

Згідно з досудовою доповіддю Долинського МРС філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області про обвинуваченого у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб - як середній, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства , в тому числі, для окремих громадян. На думку органу пробації виконання покарання в громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Тому, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно з якими досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При призначенні покарання суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Таким чином, суд, враховуючи наявність пом`якшуючих обставин, особу винного, його майновий стан, те, що він не працює, обставини вчинення злочину, приходить до висновку , що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 неможливе без ізоляції його від суспільства , тому йому слід призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 185 КК України у вигляді арешту.

На думку суду саме таке покарання буде справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин по кримінальному провадженню у їх сукупності, що відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_1 , який вчинив повторний корисливий злочин при аналогічних обставинах, відбуває покарання у вигляді громадських робіт, однак тричі не з`являвся на відпрацювання, повністю добровільно відшкодував завдану шкоду, та буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень ним та іншими особами, буде відповідати принципу співрозмірності конкретного кримінально протиправного діяння, вчиненого обвинуваченим з призначеним йому покаранням .

Відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

Вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 11.03.2021 в справі №343/357/21 ОСОБА_1 засуджений за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин. Вказане покарання ОСОБА_1 повністю не відбув.

Відповідно до наданої старшим інспектором Долинського МРС філії ДУ "Центр пробації" в Івано-Франківській області І. Москальчук довідки від 28.05.2021, ОСОБА_1 станом на 28.05.2021 відпрацював 84 години громадських робіт, залишилося відпрацювати 36 годин громадських робіт. Саме така кількість невідпрацьованих годин громадських робіт є і станом на 31.05.2021, тобто на момент ухвалення даного вироку.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив даний злочин до постановлення вироку за вчинення попереднього злочину, то суд вважає за необхідне остаточне покарання визначити йому на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання з покаранням, призначеним вироком Долинського районного суду від 11.03.2021.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.72 КК України, при складенні покарань за сукупністю злочинів менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з співвідношення, що одному дню арешту відповідають 8 (вісім) годин громадських робіт.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, клопотань щодо обрання запобіжного заходу учасниками судового провадження не заявлено.

Кримінальним правопорушенням заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 1826,75 гривень, яка відшкодована повністю. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

У кримінальному провадженні процесуальних витрат, в тому числі витрат на залучення експертів, не понесено.

Арешт не накладався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці.

На підставі ч. 4 ст. 70, п. 4 ч. 1 ст. 72 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2021 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці 2 (два) дні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Після набрання вироком законної сили ОСОБА_1 затримати та тримати в ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12".

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання та приведення вироку до виконання.

Речові докази після набрання вироком законної сили: диск з відеозаписом від 15.02.2021, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12021095160000045 від 18.02.2021- залишити при матеріалах кримінального провадження № 12021095160000045 від 18.02.2021, які знаходяться в сторони обвинувачення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: С.М. Монташевич