Ухвала суду № 97268797, 24.05.2021, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/1602/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., за участю секретаря Петровської Ю.Р., розглянув заяву про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки та скасування реєстрації права власності, третя особа – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу - Ковалевський Андрій Вячеславович, --

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Житомирського районного суду Житомирської області знаходилась зазначена цивільна справа №278/1602/16-ц, заочним рішенням від 31.10.2016 року позов у якій задоволено. Витребовано у ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області земельну ділянку з кадастровим номером 1822086800:04:000:0730, що знаходиться на території Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18088045 від 17 грудня 2014 року на підставі якого внесено запис у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

Рішення набрало законної сили 8.12.2016 року.

18.05.2021 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Свитка А.С. повторно надійшла заява про скасування вжитих ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 19.09.2016 року заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме - земельної ділянки з кадастровим номером 1822086800:04:000:0730, яка розташована на території Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Клопотання мотивоване тим, ОСОБА_2 є власником вказаної земельної ділянки, розгляд справи, у якій накладався арешт, завершений, а наявність такого нескасованого заходу забезпечення позову порушує права ОСОБА_2 .

Аналогічна заява була предметом розгляду Житомирського районного суду у квітні 2021 року. За результатами розгляду ухвалою від 6.04.2021 року в задоволенні заяви було відмовлено. Така ухвала залишена без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 13.05.2021 року.

В судовому засіданні заявник підтримав заяву та просив її задовольнити. На запитання головуючого зазначив, що дана заява відрізняється від попередньої лише додатками. Заявник не набув статусу сторони у справі.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви. Крім цього, прокурор зазначив, що повторна подача аналогічної заяви є зловживанням процесуальними правами заявником.

Дане питання процесуальним законом врегульовані наступним чином.

Порядок скасування заходів забезпечення позову визначено статтею 158 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, серед інших, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин (п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми процесуального закону, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, як такого яке вчинено із зловживанням процесуальними правами та необхідністю у зв`язку із цим накладення на ініціатора розгляду повторного клопотання штрафу. Тим самим, суд вважає ґрунтовною позицію прокурора в даній частині щодо необхідності залишення клопотання без розгляду.

Так, судом встановлено і не спростовувалось представником заявника у судовому засіданні, що ідентичне клопотання вже було предметом судового розгляду. У задоволенні звернення було відмовлено через відсутність підстав для його розгляду, оскільки автор звернення не був стороною судового спору (його учасником). З даного приводу норми процесуального закону мають безальтернативний характер (ч. 1 ст. 158 ЦПК України). Дане судове рішення з посиланням на конкретні норми процесуального закону було предметом апеляційного розгляду і набуло законної сили. Другою судовою інстанцією було підкреслено правильність прийнятого районним судом рішення адже заявник не має право на таке звернення. В подальшому, звернувшись до суду із таким самим клопотанням з додаванням інших матеріалів підстави для його вирішення не змінили. Норми процесуального закону, застосовані до попереднього звернення, не змінились. Такий перебіг подій, на переконання суду, визначено у п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України саме як зловживання процесуальним правом і на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України залишається судом без розгляду.

Мало того, суд вирішує застосувати до заявника заходи процесуального примусу у виді штрафу за зловживання процесуальними правами з метою припинення таких дій. Дані правовідносини врегульовані положеннями Глави 9 Розділу І ЦПК України. Суд вважає, що лише такими заходами можливо припинити такі дії заявника.

Керуючись ст. 2, 5, 10, 12, 44, 148, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву про скасування заходів забезпечення позову залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

Застосувати до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень, які стягнути з останньої в дохід державного бюджету України на користь Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ 37993783, м. Київ, вулиця Липська, 18/5, реквізити платежу: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерськ.р-н/21081100; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA118999980313090106000026007; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 21081100) за зловживання процесуальними правами.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали виготовлено 28 травня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя Є.О. Грубіян