Ухвала суду № 97268103, 26.05.2021, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 173/141/21

п/с № 2/174/139/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря – Зіненко Є.І.,

представника відповідача - Григор`єва Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі –АТ КБ «ПриватБанк»), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором б/н від 06.03.2008 року, в сумі 12684,53 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 06.03.2008 року між банком та відповідачем було укладено договір № б/н, згідно якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, в подальшому розмір лімиту збільшився до 8500,00 грн.

Банк свої зобов`язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі. Однак, ОСОБА_1 не виконала належним чином умови договору і станом на 14.12.2020 року має заборгованість –12684,53 грн., яка складається з наступного: 11826,35 грн. - заборгованість за тілом кредита; 00,00 грн- заборгованість за поточним тілом кредита; 11826,35 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 858,41 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу за договором та судові витрати по справі.

Ухвалою від 15.03.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 07.05.2021 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування оригіналу анкети-заяви ОСОБА_1 від 06.03.2008 року в порядку ст. 95 ЦПК України.

Представник позивача просив суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позову заперечував, подав письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.03.2008 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір б/н, шляхом підписання заяви та форма для печаті договора, так і підпис клієнта, а також зазначена письмово дата складення цієї заяви, а саме: «06.03.2008» (а.с. 19, 20).

До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с. 21-30).

За підрахунком позивача станом на 14.12.2020 року має заборгованість –12684,53 грн., яка складається з наступного: 11826,35 грн. - заборгованість за тілом кредита; 00,00 грн- заборгованість за поточним тілом кредита; 11826,35 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 858,41 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України (а.с. 7-16).

Виписка по картковому рахунку за період з 06.03.2008 року по 01.12.2020 року відображає рух коштів по рахунку відповідача, зняття коштів, оплату товарів у магазинах (а.с. 38-47).

За відомостями банку ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н, отримала картки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , остання має термін дії до 03.21 року (а.с. 17).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування кредитної картки ОСОБА_1 13.05.2019 їй змінили кредитний ліміт (а.с. 18).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як наведено у позовній заяві, між сторонами виникли кредитні правовідносини, оскільки 06.03.2008 року укладено кредитний договір № б/н шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. Проте на виконання вимог ухвали від 07.05.2021 року оригіналу зазначеної анкети-заяви, копія якої додана до позовної заяви, позивач суду не надав. При цьому позивач листом від 18.05.2021 р. № 1045529-ВБ, надісланого на адресу суду, повідомив суд про те, що надати оригінали кредитного договору не вбачається можливим і витребуваний оригін документу буде надано в одне із майбутніх судових засідань. Клопотань про відкладення розгляду справи 26.05.2021 року до суду не надходило.

За приписами частин п`ятої, шостої статті 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як видно з доданої до позовної заяви копії анкети-заяви про приєднання відповідача до Умов і Правил надання банківських послуг, вона засвідчена позивачем печаткою з написом «згідно з оригіналом», міститься дата та підпис, проте оригінал анкети-заяви позивач суд не надав.

При розгляді справи № 757/28231/13-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду наголосив на тому, що з огляду на ч. 6 ст. 95 ЦПК України єдиним належним доказом достовірності наданих копій могло бути лише дослідження оригіналу договору, зокрема за ініціативою суду.

З огляду на це та зважаючи на ненадання позивачем суду оригіналу анкети-заяви на ім`я відповідача про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, суд, керуючись ч. 6 ст. 95 ЦПК України, не бере до уваги копію цієї анкети-заяви.

Також суд звертає увагу на перевищення суми заборгованості за «тілом» кредиту, заявленої позивачем до стягнення – 11826,35 грн., сумі наданого кредиту – 8 500 грн. навіть з урахуванням збільшення кредитного ліміту.

В разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 06.03.2008 року процентна ставка не зазначена.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 06.03.2008 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Паспорт споживчого кредиту суд не може прийняти до уваги, як достатній, належний та допустимий доказ, виходячи з того, що він має виключно інформаційний характер, що прямо випливає з його змісту.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (06.03.2008 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (27.01.2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 06.03.2008 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Слід зазначити, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

У зв`язку з усім наведеним суд вважає, що позов задоволенню не підлягає і понесені позивачем судові витрати слід покласти на нього.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Повне рішення виготовлено 31.05.2021 року.

Суддя І.А.Ілюшик