Рішення № 97265527, 26.05.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 року Чернігів Справа № 620/1457/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить:

визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не включення до розрахунку довічного грошового утримання наявність 5 років стажу судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання з 19.02.2020 на підставі довідки ТУ ДСА України у Чернігівській області № 03/36 - 732 від 21.02.2020, виходячи із 25 років стажу судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці.

Позов мотивовано тим, що відповідач безпідставно зменшив відсоткове значення розміру довічного грошового утримання в розмірі 50%, оскільки у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, враховуючи суддівський стаж 25 років і 3 дні довічне грошове утримання має нараховуватися у розмірі 60 %.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, у якому представник ГУ ПФУ в Чернігівській області позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Відповідач зазначив, що після перерахунку позивач отримує щомісячне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України « Про судоустрій і статус суддів», обчислене у розмірі 50% від суддівської винагороди. Відповідно до матеріалів пенсійної справи, період роботи позивача на посаді судді становить 14 років 4 місяці 16 дні, тож відсотковий розмір довічного грошового утримання обраховано з цієї тривалості. Таким чином у Головного управління відсутні законні підстави для здійснення перерахунку довічного грошового утримання з 19.02.2020 на підставі довідки ТУ ДСА України в Чернігівській області № 03/36-732 від 21.02.2020, виходячи із 25 років стажу судді.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Чернігівській області та з 06.08.2015 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Як вбачається із наявних у матеріалах справи доказів, стаж роботи позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 25 років 03 дні.

Позивачу видано довідку ТУ ДСА України у Чернігівській області від 21.02.2020 № 03/36-732 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII зі змінами та Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020. Вказана довідка видана йому відповідно до Додатку 2 пункт 1 розділу II до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII зі змінами, Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020.

У зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, в грудні 2020 року позивач звернувся до відповідача із проханням пояснити неправомірне встановлення відсоткового розміру довічного грошового утримання від суддівської винагороди.

22.12.2020 позивач отримав від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області лист від 18.12.2020, в якому йому було повідомлено, що були застосовані норми застосовані норми законодавства, чинного на дату проведення перерахунку. Цим листом було надіслано копію рішення відповідача від 23.10.2020 № 974080123841 про перерахунок довічного грошового утримання.

На підставі рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 по справі № 620/1115/20 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 06.03.2020 № 2500-0344-8/6912 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за заявою від 28.02.2020; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області від 21.02.2020 № 03/36-732, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Позивач отримав щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що складає 50% від суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді.

Вважаючи, що відповідач неправомірно зменшив відсоткове значення розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 60 % до 50 %, порушуючи його права та свободи, позивач і звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі Закон від 02.06.2016 № 1402-VIII).

Згідно із пунктом 2 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно із частиною 1 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина 2 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII).

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно з абзацом четвертим п. 34 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VII «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на і посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 43 Закону «Про статус суддів» від 15.12.1992 року №2862-XII в редакції чинній на час призначення позивача на посаду судді (далі - Закон №2862-ХІІ) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів, слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Стаж роботи позивача, який дає право на одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить 25 роки 3 дні.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).

Право позивача на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в належному розмірі є беззаперечним, гарантоване в силу положень статей 126,130 Конституції України, ст.142 Закону №1402-VIII, а забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язання.

Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Так, норми спеціальних законів, які були чинними у період від моменту призначення позивачу спірних виплат до їх перерахунку у 2020 році не передбачали зменшення відсоткового показника довічного грошового утримання судді у відставці.

Крім того, суд зазначає, що правила обрахування стажу роботи на посаді судді, які застосовувалися на момент виходу судді у відставку є сталим та не може змінюватися, адже обраховується та встановлюється при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не включення до розрахунку довічного грошового утримання ОСОБА_1 наявність 5 років стажу судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання з 19.02.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області № 03/36-732 від 21.02.2020, виходячи із 25 років стажу судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул.П`ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ: 21390940.

Повний текст рішення суду виготовлено 26 травня 2021 року.

Суддя О.В. Заяць