Рішення № 97265341, 28.05.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1146/21

РІШЕННЯ

іменем України

28 травня 2021 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №2 о/с від 04.01.2021 року про звільнення позивача зі служби в поліції.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №1978 від 30.12.2020 року, в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в Національній поліції України.

3. Поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Полонського відділення поліції Шепетівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь позивача судові витрати.

6. В частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 (один) місяць допустити рішення суду до негайного виконання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказ №1766 від 30.11.2020 про призначення службового розслідування прийнято в порушення Розділу II Порядку, а зокрема пункту 3, яким визначено, що службове розслідування не призначається в разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складенні в порядку визначеному КУпАП. Крім цього, п. 2 Розділу II Порядку містить вичерпний перелік підстав для призначення службового розслідування, однак наказ №1766 від 30.11.2020 року не містить у собі жодної із перелічених.

При цьому, як на момент завершення службового розслідування, так і прийняття наказу про застосування дисциплінарного стягнення, у зв`язку із вчиненням адміністративних правопорушень, позивач ще не реалізував свого права на оскарження цих рішень.

Також відповідачем не обґрунтовано, тобто без жодних доказів та правових підстав, вказано про наявність в діях відповідача обтяжуючої обставини, передбаченої п.3 ч.6 ст.19 Статуту, як вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помста за дії чи рішення стосовно нього.

Ухвалою суду від 08.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у поданому відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив про обставини керування позивачем автомобілем без належних документів, що заборонено згідно Правил дорожнього руху, втечі з місця зупинки його працівниками Шепетівського відділу поліції, що зумовлено бажанням уникнути проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також ОСОБА_1 надав неправдиві пояснення, що в розумінні Порядку проведення службових розслідувань у НПУ є перешкоджанням в проведені службового розслідування та перешкоджав поліцейським виконувати їхні обов`язки по документуванню порушень ПДР, оскільки відмовлявся від виконання законних вимог працівників поліції, що, як наслідок, принижує високе звання поліцейського та викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського, що в сукупності є порушеннями службової дисципліни, які підривають авторитет Національної поліції України та які не сумісні з подальшим проходженням служби в органах Національної поліції.

Ухвалою суду від 13.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження в адміністративній справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Наказом ГУНП в Хмельницькій області від 30.11.2020 №1766 призначено службове розслідування за фактом можливих порушень вимог Правил дорожнього руху та службової дисципліни оперуповноваженим СКП Полонського ВнП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 . Проведення розслідування доручено дисциплінарній комісії.

Даною комісією було проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок №167/2020, який затверджений 30.12.2020 т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області.

В ході службового розслідування встановлено, що 30.11.2020 до ГУНП в Хмельницькій області надійшов рапорт т.в.о. начальника Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції Люлька М.М., який доповів про те, що 29.11.2020 о 00:50, під час проведення профілактичного відпрацювання міста Полонного та Полонського району, нарядом ГРПП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області в м. Попонному, по вул. Лесі Українки, 144, помічено автомобіль «Мерседес Бенц», номерний знак НОМЕР_1 , який рухався без переднього номерного знаку.

В зв`язку із порушенням водієм Правил дорожнього руху, працівниками поліції прийнято рішення про зупинку вказаного транспортного засобу. В ході спілкування з водієм з`ясовано, що автомобілем керував оперуповноважений СКП Полонського ВнП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різким запахом алкоголю з порожнини рота та порушенням мови.

Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про причину зупинки транспортного засобу та запропонували надати для перевірки посвідчення водія і свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу.

Однак, ОСОБА_1 надав для перевірки лише поліс цивільно-правової відповідальності на транспортний засіб, при цьому почав поводити себе неспокійно, нервово відчиняв почергово задні та передні двері автомобіля створюючи вигляд, що шукає інші документи. На вимогу працівників поліції залишатися на місці події та передати для перевірки решту документів не реагував. В подальшому, несподівано побіг в двір житлового будинку, розташованого поруч із місцем зупинки транспортного засобу. Працівники поліції Шепетівського ВП намагались наздогнати ОСОБА_1 , однак останній, знаючи місцевість та скориставшись темною порою доби, зник в темряві.

Про обставини ненадання для перевірки посвідчення водія і свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу, втечу з місця події та затримання автомобіля інспектор СРПП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , доповів рапортом т.в.о. начальника Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковнику поліції ОСОБА_3 .

З метою з`ясування всіх обставин події ОСОБА_3 неодноразово телефонував старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , однак останній слухавку не брав.

ОСОБА_3 на підставі наказу ГУНП від 30.09.2017 № 1683 «Про організацію та збору особового складу галузевих служб, підпорядкованих підрозділів ГУНП в Хмельницькій області при оголошенні сигналу «Збір. Навчальна тривога» о 01:25 оголосив збір особового складу по сигналу «Тривога». Вказане підтверджується записом у зошиті для записів чергових Полонського ВнП від 27.06.2020.

Капітан поліції ОСОБА_4 в телефонному режимі повідомив старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 про збір особового складу по тривозі. Разом з тим, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4 «якщо збір з мого приводу, то мене не буде». Про вказаний факт ОСОБА_4 доповів рапортом підполковнику поліції ОСОБА_3

29.11.2020 о 13:20 поліцейський СРПП № 3 Полонського ВнП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старший сержант поліції ОСОБА_5 за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, виніс постанову серії БАА № 267496, якою застосував до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Окрім того, з метою перевірки законності перебування на території України автомобіля «Мерседес Бенц», номерний знак НОМЕР_1 , реєстрації Республіки Польщі, начальником Полонського ВнП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції ОСОБА_3 30.11.2020 здійснено запит №5352/119-20 на Подільську митницю Держмитслужби України.

Згідно відповіді від 07.12.2020 №7.12-08-1/20/8.5/9187 Подільської митниці Держмитслужби України транспортний засіб «MERCEDES-BENS С220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ввезено на митну територію України 19.07.2018 громадянкою Республіки Білорусь, з метою особистого користування у митному режимі «тимчасове ввезення» терміном до одного року. Станом на 07.12.2020 в Подільській митниці Держмитслужби відсутня інформація про вивезення або поміщення в інший митний режим вказаного транспортного засобу.

30.12.2020 поліцейський СРПП № 3 Полонського ВнП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області капрал поліції Лагоша М.В. за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 8 ст. 121 КУпАП, виніс постанову серії БАА № 268629, якою застосував до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

В ході службового розслідування також встановлено, що на виконання наказу ГУНП в Хмельницькій області від 27.12.2019 №1909 «Про організацію підвищення кваліфікації та спеціалізацію поліцейських Хмельницької області у 2020 році», відповідно до статті 75 Закону України «Про Національну поліцію», Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 24.12.2015 № 1625, з метою забезпечення потреб Національної поліції України у кваліфікованих кадрах, здатних компетентно і відповідально виконувати свої обов`язки з 30.11.2020 на базі Національної академії внутрішніх справ України (Солом`янська площа, 1, м. Київ) проводились заняття з підвищення кваліфікації та спеціалізації з працівниками територіальних органів поліції.

З метою формування навчальних груп та направлення поліцейських на навчання наказом ГУНП в Хмельницькій області від 26.11.2020 № 824 сформовано навчальну групу, до складу якої увійшов старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та його з 29.11.2020 відряджено до НАВС України.

26.11.2020 начальником УКЗ ГУНП в Хмельницької області полковником поліції ОСОБА_6 працівникам поліції, які відряджались до НАВСУ проведено цільовий інструктаж з питань дотримання дисципліни та законності, гідної поведінки в побуті, що підтверджується підписами старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та полковника поліції ОСОБА_6 у відповідних графах журналу інструктажів з питань дотримання правил поведінки на шляху прямування до НЗНП і у зворотному напрямку та під час навчання від 23.11.2016 № 58.

Відповідно до книги нарядів Полонського ВнП Шепетівського ВП від 16.08.2019 № 251, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з 26 листопада 2020 року для несення служби у добовому наряді не залучався. Керівництвом відділення поліції йому надано змогу підготуватись до відрядження.

В ході службового розслідування старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності надав непослідовні та необ`єктивні пояснення. Так, останній пояснив, що для проходження інструктажу перед відрядженням у НАВСУ до ГУНП в Хмельницькій області прибув 28.11.2020, а після 17:00 перебував за місцем проживання в м. Полонному. Також, ОСОБА_1 повідомив, що працівники поліції Шепетівського ВнП ГУНП в Хмельницькій області під час керування автомобілем його не зупиняли, він зупинився самостійно. Коли поліцейські під`їхали до ОСОБА_1 , він подумав, що не з метою перевірки документів, а просто поспілкуватись. На запитання ОСОБА_1 , чому він не надав працівникам поліції Шепетівського ВП для перевірки всіх необхідних документів та побіг у невідомому напрямку, останній повідомив, що побіг надати допомогу знайомому, відносно до якого вчинялись неправомірні дії. При цьому, назвати прізвище знайомого під час надання пояснення відмовився. Під час надання пояснення 29.11.2020 керівництву Полонського ВнП Медвецький М.О. повідомив, що до відділення поліції на збір по тривозі не прибув, оскільки керівництво Полонського ВнП відпустило готуватись до відрядження і він вдома спав. Під час надання пояснення 15.12.2020 ОСОБА_1 повідомив, що про збір по тривозі дізнався лише 29.11.2020 близько 12:20, коли прийшов у Полонське ВнП забрати автомобіль, яким керував напередодні і він був затриманий працівниками поліції.

Викладене ОСОБА_1 у своїх поясненнях спростовується відеозаписами, переглядом яких вбачається, що саме ОСОБА_1 керує автомобілем «Мерседес Бенц», номерний знак НОМЕР_1 . Після зупинки автомобіля, на вимогу працівників поліції надає для перевірки лише страховий поліс, інших документів не передає, почергово відчиняє задні та передні двері автомобіля, імітуючи, що шукає документи. На пропозицію працівників поліції залишатись на місці зупинки транспортного засобу не реагує та раптово біжить у невідомому напрямку. В свою чергу працівники поліції певний час наздоганяють його, але останньому вдається втекти. Окрім того, обставини, які містяться на відеозапису, підтверджуються рапортами працівників поліції Полонського ВнП та Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області, які долучено до матеріалів службового розслідування та поясненнями інспектора СРПП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , старшого оперуповноваженого СКП Полонського ВнП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_4 , старшого інспектора-чергового Полонського ВнП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_7 , начальника СП Полоненого ВнП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_8 та начальника СРПП Полонського ВнП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_9 .

З огляду на матеріали службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 допустив ряд порушень вимог чинного законодавства України та відомчих нормативно-правових актів, зокрема:

- порушуючи та ігноруючи вимоги п.1.3, пп. «а», «б» п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10.10.2001 №1306, не надав для перевірки поліцейським посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, чим допустив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП;

- в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10.10.2001 № 1306, при підозрі в керуванні транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою уникнення проходження медичного огляду втік з місця зупинки транспортного засобу;

- в порушення п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 1 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції до виконання службових обов`язків відноситься безвідповідально, систематично допускає порушення службової дисципліни та вимог чинного законодавства;

- в порушення п. 4 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, п.п. 2.3, 3 та 4 наказу ГУНП від 30.09.2017 № 1683 «Про організацію та збору особового складу галузевих служб, підпорядкованих підрозділів ГУНП в Хмельницькій області при оголошенні сигналу «Збір. Навчальна тривога», проігнорував виконання наказу керівництва відділення поліції щодо прибуття на «Збір. Навчальна тривога»;

- в порушення п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, перешкоджав поліцейським виконувати їхні обов`язки по документуванню порушень ПДР, а також вчинив дії що підривають авторитет Національної поліції України, оскільки втік з місця події;

- в порушення п. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, перешкоджав проведенню службового розслідування, оскільки надав необ`єктивні та неправдиві пояснення, що суперечать іншим матеріалам перевірки та службового розслідування.

В ході службового розслідування обставин, визначених ч. 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено. Разом з тим, встановлено обставини, визначені п. 2 та 3 ч. 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ, що обтяжують його відповідальність, а саме вчинення дисциплінарного проступку навмисно та повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення. Окрім того, системність допущення порушень службової дисципліни та негативна характеристика.

На підставі вищевикладеного, дисциплінарна комісія вважає за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 4 та 6, ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, п. 1 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», п. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п.1.3, пп. «а», «б» п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10.10.2001 №1306, Присяги поліцейського, а саме вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 та ч.8 ст.121, що виразилось у керуванні нерозмитненим транспортним засобом та без відповідних документів, самовільному залишенні місця документування правопорушення, дій, що підривають авторитет поліції, застосувати до оперуповноваженого СКП Полонського ВнП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в Національній поліції України.

На підставі викладених у висновку службового розслідування обставин ГУНП у Хмельницькій області видано наказ від 30.12.2020 №1978 “Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників поліції Полонського ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області”, згідно якого до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України.

На реалізацію наказу ГУНП від 30.12.2020 №1978 відповідачем видано наказ від 04.01.2021 №2 о/с, яким відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної Полонського відділення поліції Шепетівського відділу поліції ГУНП, з 04 січня 2021 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Отже, дисциплінарна та, зокрема, адміністративна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема:

- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

- поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

- безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

- поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Статтею 11 Статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч.1-2 ст.13 Статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Згідно з ч.3 ст.13 Статуту до поліцейських може застосовуватися такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст.15 Статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Кожна посадова особа поліції, відповідно до своїх повноважень, зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Посадові особи, які перешкоджають діям дисциплінарної комісії, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законодавством.

Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 передбачено, зокрема, наступне:

- пункт 1.3 - учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

- п.п. а) та б) пункту 2.1 - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.8 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, кожна посадова особа поліції, відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ч.8 ст.19 Статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Отже, визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. Закон не встановлює необхідність послідовного призначення стягнень від менш суворого до більш суворого. Відтак, виходячи з фактичних обставин скоєного проступку та особи порушника, начальник ГУ НП в Хмельницькій області може застосувати стягнення у межах компетенції, виходячи із обставин справи.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування, яким у даній справі, серед іншого, установлено, що позивач не надав для перевірки поліцейським посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль; при підозрі в керуванні транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою уникнення проходження медичного огляду втік з місця зупинки транспортного засобу; перешкоджав поліцейським виконувати їхні обов`язки по документуванню порушень ПДР; перешкоджав проведенню службового розслідування, оскільки надав необ`єктивні та неправдиві пояснення.

При цьому, допущення такої поведінки позивач не спростовує і у поданій позовній заяві.

Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року по справі №320/3085/20 зазначив, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Порушення позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Встановлені в ході службового розслідування обставини свідчать про вчинення позивачем дій, які знижують авторитет поліції, викликають недовіру до поліцейських, оскільки перебуваючи на службі у поліції, позивач допустив дії (зокрема, не надавши для перевірки посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб, утік з місця зупинки транспортного засобу при підозрі в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння), з якими органи поліції безпосередньо ведуть боротьбу. Тобто, така поведінка поліцейського є недопустимою, суперечить інтересам служби, позаяк позивач присягнув з гідністю нести високе звання поліцейського, а натомість вчинив проступок, який дискредитує органи поліції та поліцейських в цілому.

Вчинки, що дискредитують працівників та, власне, органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Верховний Суд у постанові від 19 березня 2020 року по справі №360/3545/18 зазначив, що поняття "дискредитація" перебуває у тісному зв`язку із поняттям "дотримання морально-етичних норм" та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівників органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого стягнення - звільнення зі служби.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з відповідачем у тому, що допущені дії позивачем як поліцейським суперечать загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції. Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов`язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів.

Дисциплінарний проступок позивача безсумнівно, принижує високе звання поліцейського, яке мав позивач, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського. Суд вважає, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку. Також на позивача накладено дисциплінарне стягнення, співмірне із тяжкістю вчиненого проступку, який застосовано за результатами проведення службового розслідування.

Таким чином, накладене дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади є обґрунтованим, тому оскаржувані накази є правомірними та не підлягають скасуванню. Як наслідок, відсутні підстави й для задоволення похідних вимог - поновлення позивача на службі в органах Національної поліції та стягнення середнього заробітку.

Щодо доводів позивача про те, що службове розслідування не призначається в разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складенні в порядку визначеному КУпАП, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

У спірному випадку службове розслідування призначалося не у зв`язку з надходженням матеріалів про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, а через надходження інформації (рапорту) з приводу можливих порушень, що мають ознаки дисциплінарного проступку. Встановлення фактів та зібрання матеріалів про вчинення поліцейським адміністративних правопорушень було встановлено у ході службового розслідування.

Також позивач вказує на те, що п. 2 Розділу II Порядку містить вичерпний перелік підстав для призначення службового розслідування, однак наказ №1766 від 30.11.2020 року про призначення службового розслідування не містить у собі жодної із перелічених.

Так, відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893, підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №893 визначено дані, за наявності яких, зокрема, призначається службове розслідування. Отже, позивач помилково вважає, що пунктом 2 розділу ІІ Порядку №893 визначено вичерпний перелік підстав для призначення службового розслідування, оскільки сполучник "зокрема" свідчить, що такий перелік містить лише окремі підстави.

Щодо доводів позивача про те, що як на момент завершення службового розслідування, так і прийняття наказу про застосування дисциплінарного стягнення позивач ще не реалізував свого права на оскарження рішень про притягнення до адміністративної відповідальності, суд вказує наступне.

Позивача звільнено саме за порушення службової дисципліни. Тобто, в даному випадку порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення поліцейського, яке не пов`язано з кінцевими рішеннями по адміністративних справах. Предметом службового розслідування було не вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а вчинення ним супутніх порушень службової дисципліни.

При цьому судом встановлено, що рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 03.03.2021 по справі №681/14/21, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021, постанову серії БАА №268629 від 30.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП скасовано та провадження у справі закрито.

У цьому рішенні суд зазначив, що відповідачами не надано жодних матеріалів, які слугували підставою для прийняття цієї постанови та не надано відеофіксації такого, крім того в самій оскаржуваній постанові вказано про відсутність таких, тому суд вважає, що таких доказів вчинення правопорушення та відеофіксації цього немає.

Проте суд зазначає, що рішення у справі про адміністративне правопорушення не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у вказаному випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі КУпАП.

Верховним Судом сформовано усталену практику, відповідно до якої вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського. Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року по справі № 160/6819/19.

Позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності не у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, а у зв`язку із порушенням службової дисципліни, дискредитацією звання поліцейського і підривом авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. При цьому, хоча оскаржувані накази і прийнято на підставі, зокрема, відомостей про вчинення адміністративних порушень (у тому числі й того, який був предметом судового розгляду по справі №681/14/21), однак він ґрунтується на самостійних правових підставах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року по справі № 420/3659/19.

В ході проведення службового розслідування відповідачем не перевірялась законність складання відносно позивача адміністративних матеріалів про вчинення ним адміністративних правопорушень, як і достатність і достовірність кожного доказу, складеного працівниками патрульної поліції при складанні таких матеріалів, оскільки це є прерогативою суду при розгляді відповідної справи про адміністративне правопорушення, а встановлювались обставини, що свідчать про вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку.

Щодо доводів про те, що відповідачем необґрунтовано вказано про наявність в діях відповідача обтяжуючої обставини, передбаченої п.3 ч.6 ст.19 Статуту, суд вказує таке.

Частина шоста статті 19 Дисциплінарного статуту визначає, що обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У висновку службового розслідування та у наказі від 30.12.2020 №1978 вказується, що в ході службового розслідування встановлено обставини, визначені п. 2 та 3 ч. 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ, що обтяжують його відповідальність, а саме вчинення дисциплінарного проступку навмисно та повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.

Суд зазначає, що відповідачем вказано як обтяжуючу обставину вчинення проступку "навмисно", що не відповідає положенням пункту 3 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту. Проте такий висновок не впливає на правомірність оскаржуваних рішень, оскільки така обставина не була визначальною при прийнятті рішення про звільнення позивача зі служби в поліції.

Таким чином, суд підсумовує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні ним службової дисципліни, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Поліцейський, навіть знаходячись не при виконанні службових обов`язків, зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

При звільненні позивача зі служби в поліції відповідачем було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, відношення позивача до вчиненого, а також встановлено несумісність подальшого проходження позивачем служби в поліції, тому застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів поліції є законним та обґрунтованим.

З огляду на вищевказане, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд не вирішує у цій справі питання щодо судових витрат, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 травня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 40108824)

Головуючий суддя Д.А. Божук