Рішення № 97264609, 28.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2670/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

28 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування наказу №2-дс від 12.02.2021,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС в Одеській області № 2-дс від 12.02.2021 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166), судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

20.05.2021 року, на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій просять стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4500,00 грн.

До судового засідання, призначеного на 27.05.2021 року на 14.00 год. з`явився представник відповідача, від якого через канцелярію суду надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Представник позивача до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України, неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткового рішення по справі №420/2670/21.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. представником позивача надано до суду:

- договір про надання правової допомоги від 16.02.2021 року №1602/21-1; звіт від 17 травня 2021р. про надану правову (правничу) допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги від 16.02.2021 року №1602/21-1, копія квитанції до прибуткового касового ордеру № 4 від 16.02.2021 року у сумі 4500,00 грн.

Представник відповідача в клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, зазначає що не зрозуміло, чим обґрунтовується вартість робочої години адвоката, а також того, що заява не містить належного обґрунтування складності виконаних завдань, а тому вважає зменшити витрати на правничу допомогу до прожиткового мінімуму - 2189,00 грн.

Суд частково погоджується із думкою відповідача та вважає заможливе зазначити наступне.

Як вбачається із звіту від 17 травня 2021р. про надану правову (правничу) допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги від 16.02.2021 року №1602/21-1, він складається:

1. Написання позовної заяви (2 год. - 2000,00 грн.).

2. Написання заяв та клопотань (1 год. - 500,00 грн.).

3. Участь у судовому засіданні (4 год. - 2000,00 грн.).

При цьому, суд зазначає, що по справі проводилось два судових засідання за участю представника позивача, адвоката Чорного О.В.:

- 21.04.2021 року (початок - о 14.03 годині, закінчено 14.16 годині) ;

- 17.05.2021 року (початок - о 14.13 годині, закінчено 15.23 годині).

Тобто, всього приблизно дві години, а не як зазначено у звіті від 17 травня 2021р. про надану правову (правничу) допомогу 4 (чотири) години.

Таким чином, суд вважає, що наданими представником позивача документами, фактичний обсяг витрат, які сторона сплатила у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги, частково підтверджено належними та допустимими доказами на загальну суму 3500,00 грн., а тому суд приходить до висновку, що вимога про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткове рішення чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , судові витрати на професійну правничу допомогу в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 241-243, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача від 20.05.2021 року - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення додаткового судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.