Рішення № 97264564, 28.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4795/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку ст. 262 КАС України) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, оформлене листом від 11.01.2021 № 283-12613/С-02/8-1500/21 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 частини 1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 01.09.1998 по 30.04.2020 на посаді викладача по класу фортепіано в "Дитячій музичній школі № 6" до спеціального педагогічного стажу та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Рішення відповідача про не включення до спеціального педагогічного стажу періоду роботи Позивача з 01.09.1998 по 30.04.2020 на посаді викладача по класу фортепіано у «Дитячій музичній школі № 6» є протиправним.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про позашкільну освіту» перелік типів позашкільних навчальних закладів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 Переліку позашкільних навчальних закладів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001, до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Як передбачено статтею 4 Закону України «Про позашкільну освіту», позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

У відповідності до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про освіту», невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; виш,а освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Враховуючи наведені вище норми права, «Дитяча музична школа № 6», в якій позивач відпрацювала у період з 01.09.1998 по 30.04.2020, належить до позашкільного навчального закладу, а отже працюючи у «Дитячій музичній школі №6» на посаді викладача позивач отримувала спеціальний педагогічний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, посада викладача відноситься до педагогічних посад.

Нормою ч. 4 статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» регламентовано, що педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Перелік закладів та установ освіти, охорони здоров`я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Посада викладача позашкільних навчальних закладів зазначеним переліком не передбачена, однак, за дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 року № 397/21 дія зазначеної постанови поширена, в тому числі і на викладачів музичних шкіл без внесення змін до постанови, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 № 01-3/133-02-2.

Враховуючи наведені вище норми права, період роботи Позивача з 01.09.1998 по 30.04.2020 на посаді викладача по класу фортепіано «Дитячої музичної школи № 6» відноситься до спеціального педагогічного стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Отже, загальний спеціальний (педагогічний) стаж роботи Позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», становить 30 років 8 місяців 8 днів (9 років 8 днів, згідно листа Відповідача від 24.02.2021 № 1500-0305-8/22153 плюс 21 рік 8 місяців періоду роботи Позивача з 01.09.1998 по 30.04.2020 на посаді викладача «Дитячої музичної школи № 6»).

Аналогічні правові позиції відображені в постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 694/935/17, від 12.03.2019 у справі № 647/514/17, від 05.03.2019 у справі № 686/9307/17 та від 19.03.2019 у справі №466/5637/17.

Отже, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи ОСОБА_1 на посаді викладача з класу фортепіано в «Дитячій музичній школі № 6» у період з 01.09.1998 по 30.04.2020 (що складає 21 рік 8 місяців) повинен зараховуватися до її пільгового стажу у розумінні п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У такому разі, загальний спеціальний (пільговий) стаж позивача становить 30 років 8 місяців 8 днів.

А отже, рішення відповідача про відмову позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, оформлене листом від 11.01.2021 № 283-12613/С-02/8-1500/21 с протиправним та підлягає скасуванню.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 01.04.2021 р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) із урахуванням норми статті 262 КАС України.

Ухвалою суду від 01.04.2021 р. витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України матеріали щодо розгляду заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 , які наявні у органу, зокрема, за наслідками якого прийнято рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, оформлене листом від 11.01.2021 № 283-12613/С-02/8-1500/21.

21.04.2021 року через канцелярію суду за вхід. № 20244/21 надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України, який обґрунтований наступним.

Страховий стаж позивача складає 41 рік 2 місяці 23 дні (враховано по 30.04.2020), середньомісячна заробітна плата 9615,46 грн., визначена за період з 01.07.2000 по 30.04.2020 згідно даних персоніфікованого обліку, розмір пенсії становить 5029,22 грн., де : основний розмір пенсії - 3958,40 грн., доплата за 11 років понаднормованого стажу - 180,18 грн., підвищення згідно ч. 3 ст.29 Закону № 1058.

Головне управління заперечує щодо позовної вимоги позивача про зарахування періоду роботи з 01.09.1998 по 30.04.2020 до спеціального педагогічного стажу, оскільки.

З 01.09.1998 по 30.04.2020 роки працювала "Дитяча музична школа № 6" на посаді викладача, що складає 21 рік 8 місяців.

Спеціальний стаж роботи позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 п. "е", складає 9 років 8 днів, а саме ( 17.08.1981 року по 26.08.1982 роки працювала "Івеницька музична школа" на посаді викладача, 26.08.1982 по 01.10.1989 роки працювала "Петровська музична школа" на посаді викладача, 01.10.1989 по 01.09.1990 роки працювала "Палай мистецтва моряків" на посаді керівника музичної студії). До спеціального стажу не враховуються періоди роботи, а саме: 04.02.1991 по 23.05.1991 роки "Дитячий комбінат № 270" на посаді музичний робітник, 01.09.1998 по 30.04.2020 роки працювала "Дитяча музична школа № 6" на посаді викладача - 21 рік 11 місяців 20 днів, оскільки посади викладача та музичного робітника Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (із змінами, внесеними згідно постановою КМУ від 26.06.2002 № 1436-2002-п) не передбачені.

З огляду на вищезазначене відсутні законні підстави для врахування періоду роботи з 01.09.1998 по 30.04.2020 до спеціального педагогічного стажу позивача.

Головне управління заперечує щодо позовної вимоги позивача щодо виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, з огляду на наступне.

Згідно з п. 7-1 Прикінцевих положень Закону, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядок обчислення страхового стажу, який дає право па призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги визначено постановою Кабінету Міністрів У країни від 23,11.2011 № 1191. За цим Порядком до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної і комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" і "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України: від 04,11,1993 № 909,

Проте, посади викладача та музичного робітника Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (із змінами, внесеними згідно постановою КМУ від 26.06.2002 № 1436-2002-п) непередбачені.

Отже, оскільки стаж позивача, що дає право па призначення пенсії за вислугу років менше 30 необхідних за законом років, право на виплату грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 Закону № 1058, відсутнє.

26.04.2021 року через канцелярію суду за вхід. № ЕП/11647/21 надійшла відповідь на відзив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 08.12.1995) у 2020 році досягла пенсійного віку та з 07.05.2020 отримує пенсію за віком, відповідно до норми ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 :

- з 17.08.1981 року по 26.08.1982 роки працювала в «Івеницькій музичній школі» на посаді викладача по класу фортепіано, що складає І рік 9 днів:

- з 26.08.1982 по 01.10.1989 роки працювала у «Петровській дитячій музичній школі» на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстером, що складає 7 рік 1 місяць 6 днів;

- з 01.10.1989 по 01.09.1990 роки працювала у «Палаці культури моряків» на посаді керівника музичної студії, що складає 11 місяців;

- з 05.09.1990 по 01.02.1991 роки працювала на підприємстві «Мікрон» на посаді оператора, що складає 5 місяців 4 дні;

- з 04.02.1991 по 23.05.1991 роки працювала у «Дитячому комбінаті № 270» на посаді музичний робітник, що складає 3 місяці 20 днів.

- з 01.09.1998 і станом на день складання цієї позовної заяви Позивач працює у «Дитяча музична школа № 6» на посаді викладача по класу фортепіано, що на день виходу на пенсію за віком складає 21 рік 8 місяців.

Вказані відомості свідчать про наявність у позивача спеціального педагогічного стажу роботи, який, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», дає право на призначення пенсії за вислугу років.

16 грудня 2020 року, керуючись нормами п. 7-1 частини 1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Позивачем подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернення про перерахунок її пенсії та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

У відповідь на вказане звернення від 16.12.2020, листом від 11.01.2021 № 283-12613/С-02/8-1500/21 відповідач відмовив ОСОБА_1 , у виплаті їй грошової допомоги за вислугу років.

В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що оскільки стаж позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років менше 30 років, право на виплату грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 перехідних положень Закону №1058-1V (зі змінами), у позивача відсутнє.

При цьому, у листі від 11.01.2021 № 283-12613/С-02/8-1500/21 відповідачем не наведено відомостей чому саме стаж ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років менше 30 років.

27.01.2021 позивачем подано до відповідача повторне звернення, у якому ОСОБА_1 зазначила, що її спеціальний страховий стаж роботи в установах освіти складає більше 30 років, у зв`язку з чим просила здійснити перерахунок спеціального педагогічного стажу роботи та виплатити їй грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій або надати, з посиланням на норми закону, роз`яснення чому саме її стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугою років, менше 30 років.

У відповідь на звернення позивача, листом від 15.02.2021 № 1984-1479/С-02/8-1500/21 відмовлено ОСОБА_1 у виплаті їй грошової допомоги та зазначив, що стаж ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за вислугу років становить 9 років 4 місяці.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» і «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком № 909.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Переліком № 909 установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років - вищі навчальні заклади I - II рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

На спірні правовідносини розповсюджуються також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000р. №963, який відносить посаду викладач та концертмейстер до педагогічних посад.

Право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Вказаний правовий висновок висловлений у Постанові ВС від 23.12.2020 по справі №456/2087/16-а.

«…Пунктом 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Враховуючи викладене, оскільки позивач працювала на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстера, стаж роботи позивача на цих посадах складає понад 30 років, що дає право на отримання пенсії за вислугу років на підставі п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виплату грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Постановляючи рішення у схожих правовідносинах Верховний Суд зробив висновок, що стаж роботи викладачем та концертмейстером у дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909. (постанови Верховного Суду від 27.02.2019р. (справа №694/935/17), від 12.03.2019р. (справа № 647/514/17), від 31.10.2019р. (справа №686/19056/16-а), постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019р. (справа №876/5312/17) та від 13.02.2019р. (справа №233/4308/17)…».

Враховуючи викладене, оскільки позивач працювала на посаді викладача по класу фортепіано, стаж роботи позивача на цих посадах складає понад 30 років, що дає право на отримання пенсії за вислугу років на підставі п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виплату грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 в загальній сумі 908,00 грн., сплачені згідно квитанції № 36039 від 25.03.2021 року підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, оформлене листом від 11.01.2021 № 283-12613/С-02/8-1500/21 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 частини 1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 01.09.1998 по 30.04.2020 на посаді викладача по класу фортепіано в "Дитячій музичній школі № 6" до спеціального педагогічного стажу та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 , телефон: НОМЕР_4

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385, телефон: (048) 728 29 90, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.