Рішення № 97264419, 27.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4817/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №12642-12442/Г-02/8-1500/20 від 30 грудня 2020 року, ОСОБА_2 , у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 20 листопада 2005 року по 30 жовтня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 5979,02 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , суму компенсації втрати частини доходів, за період з 20 листопада 2005 року по 30 жовтня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 5 979,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2011 року по справі №2а-307/11, 26.11.2020 року позивачу виплачено 5979,02 грн., що є донарахованою за період з 20.11.2005 р. по 13.08.2007 року сумою недоотриманої пенсії.

З огляду на виплату недоотриманої пенсії лише 26.11.2020 року, затримка виплати складає 179 календарних місяців (з 20.11.2005 р. по 30.10.2020 року).

Із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, якій відмовив в виплаті такої компенсації.

Вважаючи відмову ГУ ПФУ в Одеській області протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 01.04.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

21.04.2021 року за вх. №ЕП/11100/21 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що на підставі постанови Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2011 року по справі №2а-307/11, 26.11.2020 року позивачу проведено перерахунок пенсії за період з 20.11.2005 р. по 13.08.2007 р.

Доплата до пенсії зарахована на поточний рахунок 26.11.2020 року.

Виконання рішення відбувалось відповідно до «Порядку погашення заборгованості за рішеннями судів, виконання яких гарантується державою», затвердженого постановою КМУ №440 від 03.09.2014р.

Відповідно до п.13 цього Порядку зазначена сума органами виконавчої служби передана на виконання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а саме, до Державної казначейської служби України та була виплачена позивачу саме цим органом.

Отже, відповідач прав позивача не порушував.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2011 року по справі №2а-307/11 позивачу проведено перерахунок пенсії за період з 20.11.2005 р. по 13.08.2007 р.

Доплата до пенсії зарахована на поточний рахунок 26.11.2020 року

01.12.2020 року позивач звернулась до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про нарахування та виплату ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 20.05.2011 року по 30 жовтня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 5979,02 грн.

Листом від 30.12.2020 року №12642-12442/Г-02/8-1500/20 ГУ ПФУ в Одеській області відмовило позивачу в задоволенні заяви, зазначивши, що постанова Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2011 року по справі №2а-307/11 виконана в повному обсязі.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Аналогічні приписи містяться і в ч. 5 ст.242 КАС України.

Так, Верховний Судом у постанові від 04.03.2021 року по справі №520/34/17 сформовано наступний висновок.

«9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011 у справі №2а-623/09/1570 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок підвищення до пенсії у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком та виплатити йому різницю недоотриманої ним пенсії за період з 20.11.2005 по 01.07.2006.

10. На виконання вказаної постанови 19.10.2012 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило розрахунок належних до виплати ОСОБА_1 сум в розмірі 3888,47грн., з яких фактично виплачено позивачу 222,93 грн., сума до сплати - 3665,54 грн…

21. Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена, зокрема у постановах від 19.09.2019 у справі № 522/9778/16-а, від 17.09.2020 у справі № 300/544/19, у яких Верховний Суд зазначив:

<…> Відповідно до ч. 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно із статтею 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення».

22. Крім того, у постанові від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, Верховний Суд зазначив:

<…> Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу».

23. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається».

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Зазначений принцип отримав подальше закріплення у нормах судоустрійного і процесуального законодавства.

Обов`язковий характер судового рішення, яке ухвалюється іменем України, підкреслює авторитет судової влади, оскільки жодне рішення інших органів не може прийматись іменем України. Вимога про ухвалення судових рішень іменем України випливає з теорії поділу влади, згідно з якою судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і, відповідно, їх виконання має бути гарантовано державою. Саме тому обов`язковість судових рішень забезпечується державою.

З огляду на викладений правовий висновок суду касаційної інстанції, суд вважає що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 в загальній сумі 908,00 грн., сплачені згідно квитанції №ПН81150 від 23.03.2021 року підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №12642-12442/Г-02/8-1500/20 від 30 грудня 2020 року, ОСОБА_2 , у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 20 листопада 2005 року по 30 жовтня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 5979,02 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , суму компенсації втрати частини доходів, за період з 20 листопада 2005 року по 30 жовтня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 5 979,02 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , телефон: НОМЕР_2 )

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385, телефон: (048) 728 29 90, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua)

Головуючий суддя Н.В. Потоцька