Рішення № 97264341, 28.05.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2021 р. № 400/1000/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286

до відповідача:Чорноморської митниці Держмитслужби, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003

про:визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митних декларацій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", звернувся до адміністративного суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA508140/2020/000065/2 від 23.11.2020, № UA504140/2020/000066/2 від 27.11.2020, № UA504140/2020/000067/2 від 01.12.2020, № UA504140/2020/000068/2 від 02.12.2020, № UA504140/2020/000069/2 від 06.12.2020, № UA504140/2020/000070/2 від 11.12.2020, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску транспортних засобів через митний кордон України: UA 508140/2020/00106 від 23.11.2020, UA 508140/2020/00107 від 27.11.2020, UA 508140/2020/00108 від 01.1.2020, UA 508140/2020/00109 від 02.12.2020, UA 508140/2020/00111 від 06.12.2020, UA 508140/2020/00112 від 11.12.2020.

Позивач обґрунтовує позов тим, що ним надано відповідачу вичерпний перелік наявних документів, що дозволяють використовувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів - за ціною контракту відповідно до п. 1 ч.1 ст. 57 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідач протиправно скоригував митну вартість товару, тому рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови слід скасувати.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає, оскільки при виконанні митних формальностей спрацювала форма контролю системи управління ризиками. За результатами опрацювання документів встановлено, що подані декларантом документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відсутня інформація щодо страхування оцінюваного товару). До митної вартості повинні бути додані витрати на транспортування та страхування. Митна вартість товару, заявлена декларантом не відповідає «дійсній ціні» імпортованого товару, на яку нараховуються митні платежі. Подані декларантом до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів: відсутня інформація щодо страхування. На інвойсах замість підпису головного бухгалтера стоїть підпис директора, що ставить під сумнів дійсність інформації, зазначеної в документах. Специфікацію № 11 від 29.10.2020 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, ціна товару, здійснена відповідно до п.2.2 контракту не відповідає ціні, зазначеній у специфікації № 11, відсутнє документальне підтвердження здійснення перерахунку ціни товару, зазначеної відповідно до п.2.2 контракту, не надано документальне підтвердження зниження ціни на 50 дол. США. Позивачем не підтверджена оплата за оцінюваний товар.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що митниця при витребуванні документів не вказала, які саме обставини викликали сумніви у достовірності поданих позивачем документів та відомостей, яких документів не вистачає та, які документи необхідно надати. Формула знижки ціни на товар є результатом переговорів, вільного волевиявлення та взаємного співробітництва. Строк оплати товару не може виливати на правильність визначення його вартості.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

ТОВ «МГЗ» відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 208-0894520 від 27.12.2019 укладеного з ТОВ «Новомосковський хлор», РФ, ввезено на митну територію України «натр їдкий» за ціною 10797,65 руб. РФ за тону.

Відповідно до пп.2.1,3.1 Контракту, продавець зобов`язаний поставити товар на умовах СРТ ст. Жовтнева, згідно Інкотермс 2010, при цьому ціна на товар також визначається та приймається на умовах СРТ та включає в себе всі витрати по доставці товару до вказаного місця.

Пунктом 2.2 Контракту сторони визначили, що ціна на товар вказується в Специфікаціях. Специфікацією №11 визначена вартість товару протягом листопада 2020 - 10797,65 руб. РФ за тону.

З метою ввезення товару на територію України, позивачем були надані митниці для оформлення електронні митні декларації від 23.11.2020, від 27.11.2020, 01.12.2020, 02.12.2020, 06.12.2020, 11.12.2020, в яких митна вартість товару була заявлена за основним методом оцінки-за ціною контракта.

В якості основних документів для підтвердження митної вартості кожної з вказаних партій товару позивачем надані: контракт № 208-0894520 від 27.12.2019, додаткова угода № 1, специфікація №11, інвойси, митні декларації країни відправлення, накладні СМСГ.

Відповідач витребував по всіх - шістьох митних деклараціях додаткові документи для підтвердження митної вартості товару: 1) бухгалтерську документацію: щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, 3) каталоги, специфікації, прейскуранти(прайс-листи) виробника товару, оскільки подані декларантом документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості(відсутня інформація щодо оцінюваного товару).

Позивач надав митниці додатково: інформацію щодо біржових котирувань, паспорти якості. Митницю повідомлено, що товар не страхувався, а тому надати страховий поліс немає можливості. Вартість товару визначається в специфікації, інше листування не відноситься до договірної документації.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості вищевказаної партії товару відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість задекларованого позивачем товару за ціною 19804,39 рос. руб./тону із застосуванням митної вартості-за ціною договору щодо ідентичних товарів ввезених на територію України за митними деклараціями від 02.01.2020, від 11.01.2020.

У спірних рішеннях відповідачем зазначено, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються не застосовується, у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, необхідні для перевірки числового значення заявленої митної вартості товару: відсутня інформація щодо страхових витрат, на інвойсі від 23.11.2020 № 1333285 замість підпису головного бухгалтера ТОВ «Новомосковский хлор»(Н.М. Колешова) стоїть підпис директора (И.С. Рубан), що ставить під сумнів дійсність інформації, зазначеної в цьому документі. На аркушах 1-8 контракту від 27.12.2019 відсутній підпис керівника ТОВ МГЗ та печатка підприємства. Специфікацію № 11 від 29.10.2020 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, оскільки дата її не відповідає умовам 2.2 контракту від 27.12.2019, ціна товару здійснена відповідно до розрахунку, зазначеному у п.2.2 контракту від 27.12.2019 не відповідає ціні, зазначеній у специфікації № 11 від 29.10.2020, відсутнє документальне підтвердження здійснення перерахунку ціни товару, зазначеної відповідно до п.2.2 контракту від 27.12.2019 у дол. США та відповідності суми платежу-російський рубль, не надано документальне підтвердження зниження ціни на 50 дол. США.

У зв`язку з відмовою відповідача прийняти митні декларації, з метою розмитнення товару, позивач подав нові митні декларації, у яких ціна ввезено товару визначена відповідно до прийнятого відповідачем рішення про визначення митної вартості та сплачено усі обов`язкові платежі, на підставі яких відповідачем здійснено митне оформлення товару та товар випущено у вільний обіг.

Після прийнятті рішення про коригування митної вартості товару позивачем було доплачено мито та податок на додану вартість : по рішенню про коригування митної вартості № UA508140/2020/000065/2 від 23.11.2020 - 10482,36грн.-мито,40214,13 ПДВ,

№ UA504140/2020/000066/2 від 27.11.2020- 21821,30 грн.-мито, 83714,44грн.-ПДВ,

№ UA504140/2020/000067/2 від 01.12.2020- 21521,64 грн.-мито, 82564,85грн. ПДВ,

№ UA504140/2020/000068/2 від 02.12.2020-21623,31грн.-мито, 82954,85грн.-ПДВ,

№ UA504140/2020/000069/2 від 06.12.2020-48587,67грн.-мито, 186400 грн.-ПДВ,

№ UA504140/2020/000070/2 від 11.12.2020- 32482,32грн.-мито, 124613,99 грн.-ПДВ.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього кодексу.

Аналіз норм Митного Кодексу України дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до п.2.2 Контракту ( у редакції додаткової угоди № 1 від 29.09.2020) зазначено, що ціна товару та вартість кожної партії товару зазначається у Специфікаціях. Ціна на Товар розраховується по формулі: Вартість: СРТ=FOB MED Low-50$, де MED Low-середня котирування MED Low, яке публікується агентством ICIS з 16 числа пред-попереднього місяця, який передує місяцю відгрузки по 15 число місяця, що передує місяцю відвантаження і перераховується в валюті контракта за середнім курсом за цей же період.

Відтак, ціна товару визначається в специфікації. Сторони контракту, як рівні сторони господарювання визначили в такий спосіб ціну товару за контрактом.

Також відповідачем не зазначено, з яких підстав декларант повинен був надати обґрунтування та документальне підтвердження зниження контрактної ціни на 50 дол. США.

Позивач надав митниці всі документи, які були у нього в наявності. Надані позивачем документи не містять розбіжностей, наявних ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час митного оформлення були надані усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не довів суду наявність правових підстав для коригування митної вартості товару, не обґрунтував правомірність застосування другорядного методу, тому позов належить задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України та підлягають поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) до Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код 43335608) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA508140/2020/000065/2 від 23.11.2020, № UA504140/2020/000066/2 від 27.11.2020, № UA504140/2020/000067/2 від 01.12.2020, № UA504140/2020/000068/2 від 02.12.2020, № UA504140/2020/000069/2 від 06.12.2020, № UA504140/2020/000070/2 від 11.12.2020, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску транспортних засобів через митний кордон України: UA 508140/2020/00106 від 23.11.2020, UA 508140/2020/00107 від 27.11.2020, UA 508140/2020/00108 від 01.1.2020, UA 508140/2020/00109 від 02.12.2020, UA 508140/2020/00111 від 06.12.2020, UA 508140/2020/00112 від 11.12.2020.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код 43335608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) судовий збір у сумі 11354,70 грн. (одинадцять тисяч триста п`ятдесят чотири гривні 70 коп.), сплачений платіжним дорученням № 00871 від 15.02.2021 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко