Рішення № 97264171, 21.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року справа №380/12042/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури, в якій позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним рішення суб`єкта владних повноважень - Луганської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909921), що викладене у протоколі комісії з установлення стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам органів прокуратури Луганської області від 2 липня 2020 року №13, в частині незарахування у стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період моєї безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 4 липня 2015 року по 17 вересня 2018 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Луганську обласну прокуратуру (ЄДРПОУ 02909921) вчинити дії щодо зарахування у стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період моєї безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 4 липня 2015 року по 17 вересня 2018 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Луганську обласну прокуратуру (ЄДРПОУ 02909921) здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 за час роботи у прокуратурі Луганської області та Луганській обласній прокуратурі в період з 1 липня по 30 жовтня 2020 року із урахуванням вислуги років, обрахованої у пільговому порядку, за період безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на -територіях Луганської та Донецької областей з 4 липня 2015 року по 17 вересня 2018 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що комісією з установлення стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам органів прокуратури Луганської області безпідставно прийняте рішення про незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 пільгової вислуги, яка становить 6 років 4 місяці 24 дні. Вказане рішення суттєво порушує права позивача, суперечить вимогам Закону та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури не передбачає зарахування стажу роботи на пільгових умовах для встановлення надбавки за вислугу років, прокурорам, які не є військовослужбовцями, у тому числі у випадку безпосередньо прийняття участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей. Станом на день установлення ОСОБА_1 стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років (02.07.2020), останній військовослужбовцем не був. Таким чином, для розрахунку ОСОБА_1 щомісячної надбавки за вислугу років на посаді заступника прокурора області законодавством не передбачалось обчислення вислуги років на пільгових умовах. Водночас, пунктом 9 Порядку визначено, що згідно з довідкою з попереднього місця служби зараховуються саме періоди проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах. На виконання зазначених вимог Комісією зараховано період безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей з 04.07.2015 по 17.09.2018 до стажу військової служби у військовій прокуратурі (14 років). Отже, доводи позивача щодо необґрунтованого незастосування Комісією пільгових умов при нарахуванні та виплаті йому щомісячної надбавки за вислугу років на посаді заступника прокурора області не відповідають приписам законодавства. Водночас, відповідач вказує, що період безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей з 04.07.2015 по 17.09.2018 може бути зарахований до його вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій зазначив, що відповідачем повністю проігноровані приписи частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якими час проходження військовослужбовцями військової служби зараховується до всіх видів вислуги. Аналогічно зараховується до всіх видів вислуги на пільгових умовах і час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив позивача у яких заначив, що період з 04.07.2015 по 17.09.2018 протягом якого позивач безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей було враховано Комісією до стажу військової служби у військовій прокуратурі тривалістю 14 років. Крім того, відповідач зазначив, що існує різниця між нарахуванням щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів прокуратури, які працюють на прокурорських посадах і військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорських посадах. А саме, відповідно до п. 31 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою КМУ від 09.12.2015 № 1090 (далі' - Порядок) військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорських посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців. Тобто, порядок нарахування зазначеної надбавки, встановлений законодавством для прокурорів, які мають статус військовослужбовців є відміним від порядку її нарахування для прокурорів, які такого статусу не мають. Рішенням Комісії, яке оскаржується ОСОБА_1 , йому встановлено стаж роботи для нарахуванням щомісячної надбавки за вислугу років саме на час перебування на посаді заступника прокурора області. Обіймаючи цю посаду, ОСОБА_1 не мав статусу військовослужбовця, отже щомісячна надбавка за вислугу років йому обчислювалась відповідно до порядку її нарахування особам, які не мають статусу військовослужбовця.

Ухвалою судді від 22.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 21.01.2021 призначено розгляд справи за за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою від 26.02.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

У період з 1 липня по 30 жовтня 2020 року позивач працював на посаді заступника прокурора Луганської області, прокурора відділу Луганської обласної прокуратури.

12.11.2020 позивач звернувся до Луганської обласної прокуратури із заявою щодо врахування у його вислугу років пільгового періоду служби відповідно до вимог пункту 9 Порядку та підпункту «а» пункту 4 Постанови КМУ №393 від 17.07.1992.

24.11.2020 Луганською обласною прокуратурою прийнято рішення про відмову в зарахуванні до стажу роботи позивача на пільгових умовах часу проходження ним військової служби.

Не погоджуючись з рішенням Комісії позивач звернувся до суду з даним позовом, позовні вимоги якого обґрунтовує наступним.

1 вересня 2001 року ОСОБА_1 вступив до вищого навчального закладу - Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого та був зарахований студентом військово-юридичного факультету на денну форму навчання.

30 червня 2006 року, після успішної здачі державних іспитів та закінчення денної форми навчання у Державному вищому навчальному закладі ІV рівня акредитації отримав Диплом спеціаліста (серії НОМЕР_3) про закінчення навчання і отримання повної вищої освіти за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста, а також Диплом спеціаліста (серії НОМЕР_4) про отримання повної вищої освіти за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста, офіцера військового управління тактичного рівня.

З 1 липня 2006 року позивач почав проходити службу в органах прокуратури України.

За цей час послідовно обіймав посади: помічника військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України; слідчого та помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону Військово-Морських Сил України; старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону Центрального регіону України; прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства військової прокуратури Центрального регіону України; помічника та старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону Центрального регіону України; старшого слідчого Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України; виконував обов`язки слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу управління нагляду за додержанням законів об`єднаними силами антитерористичної операції Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.

Починаючи з 2015 року, працював на керівних посадах у військовій прокуратурі сил антитерористичної операції та займав посади: начальника слідчого відділу; начальника відділу нагляду за додержанням законів та виконанням судових рішень у кримінальних провадженнях; начальника відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності; заступника начальника та начальника відділу нагляду за додержанням законів та виконанням судових рішень у кримінальних провадженнях територіальних органів поліції слідчого управління.

З вересня 2018 року займав адміністративні посади у військовій прокуратурі Західного регіону України: начальника відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність; начальника відділу з організації процесуального керівництва, підтримання обвинувачення в суді, додержання законів при виконанні судових рішень та координації правоохоронної діяльності управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності, начальника управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності.

З 1 липня 2020 року наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №171к ОСОБА_1 призначений на посаду заступника прокурора Луганської області.

Відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:

1) вислугу років;

2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Частиною 7 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1090 затверджено Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає механізм встановлення прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання такої надбавки (пункт 1 Порядку).

Дія цього Порядку поширюється на прокурорів, військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, слідчих органів прокуратури та інших працівників органів прокуратури (пункт 2 Порядку).

Надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частині сьомій статті 81 Закону України «Про прокуратуру» (пункт 3 Порядку).

Пунктом 6 Порядку закріплено, що до періоду проходження служби, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам, слідчим органів прокуратури, зараховується:

1) час роботи (служби) в органах прокуратури;

2) час проходження строкової військової служби та служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби та інших правоохоронних органах, а також стаж військової служби в Збройних Силах, Службі безпеки, інших утворених відповідно до законодавства військових формуваннях;

3) час роботи на посадах судді, державного арбітра, арбітра відомчих арбітражів України, арбітра в судах і державному та відомчому арбітражі колишнього СРСР і республік, що входили до його складу, а також працівників органів юстиції, що забезпечують діяльність судів;

4) час роботи на виборних посадах в органах місцевого самоврядування і профспілкових організаціях, якщо працівник до і після цього працював в органах прокуратури;

5) час роботи в державних установах, інших організаціях, якщо вони були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури для продовження роботи;

6) період здобуття освіти (за денною формою навчання) у вищих навчальних закладах на юридичних факультетах;

7) час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі, коли за медичними показаннями дитині потрібен домашній догляд, - період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку, а коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більше ніж до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;

8) час роботи за кордоном, якщо працівник направлявся туди органами прокуратури та перед відрядженням працював на прокурорсько-слідчих посадах і протягом двох місяців після повернення з-за кордону був прийнятий на роботу в органи прокуратури на зазначені посади;

9) час роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

10) період роботи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності Законом України від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VII «Про прокуратуру» було присвоєно класні чини (у тому числі працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), а також час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

11) період роботи на адміністративних посадах, посадах науково-педагогічних та наукових працівників у Національній академії прокуратури України.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що періоди проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах, зараховуються згідно з довідкою з попереднього місця служби.

Період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, обчислюється комісіями з установлення періоду проходження служби (стажу роботи), що утворюються в Офісі Генерального прокурора, регіональних прокуратурах, військових прокуратурах регіонів (пункт 14 Порядку).

Пунктами 16 та 17 Порядку визначено, що рішення комісії про обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, оформляється протоколом. Витяги з протоколів засідання комісії друкуються у двох примірниках, які подаються до бухгалтерського та кадрового підрозділів.

Спірні питання, що виникають під час обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, розглядаються відповідними комісіями прокуратур вищого рівня, Офісу Генерального прокурора або в судовому порядку.

Наказом Генерального прокурора від 3 вересня 2020 року №410 юридичну особу «Прокуратура Луганської області» перейменовано в «Луганську обласну прокуратуру» без зміни ідентифікаційних кодів юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що у листопаді 2020 року позивачу стало відомо, що комісією з установлення стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам органів прокуратури Луганської області йому був неправильно обрахований та встановлений стаж роботи.

Так, 12 листопада 2020 року ОСОБА_1 письмово звернувся до керівника Луганської обласної прокуратури з вимогою про надання документів, що підтверджують факт встановлення стажу його роботи в органах прокуратури, а також щодо роз`яснення питання не врахування у вислугу років пільгової вислуги.

2 грудня 2020 року позивач отримав письмову відповідь керівника Луганської обласної прокуратури від 24 листопада 2020 року №07-202вих-20, згідно якої стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, станом на 2 липня 2020 року складав 18 років 10 місяців та 2 дні, а відтак розмір щомісячної надбавки за вислугу років, передбачений частиною 7 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» був встановлений йому в розмірі 25% посадового окладу. Питання неврахування у стаж роботи позивача пільгової вислуги керівником Луганської обласної прокуратури залишилось без розгляду.

Натомість, згідно з документами, які містяться в особовій справі

ОСОБА_1 , в період з 4 липня 2015 року по 17 вересня 2018 року він брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей.

Відповідно до розрахунку вислуги років, копія якого долучена до позовної заяви, станом на 30 червня 2020 року позивач мав додатково пільгову вислугу, яка складала 6 років 4 місяці та 24 дні.

Таким чином, позивач вважає, що станом на 2 липня 2020 року, з урахуванням повного періоду навчання у вищому навчальному закладі (згідно вимог підпункту 6 пункту 6 Порядку), а також ураховуючи період проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах (згідно вимог пункту 9 Порядку), він мав загальну вислугу для обчислення надбавки 25 років 2 місяці та 26 днів.

Вказана вислуга складається з:

- повного періоду здобуття освіти за денною формою навчання на юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в період з 1 вересня 2001 року по 30 червня 2006 року - тобто 4 роки та 10 місяців;

- стаж військової служби на прокурорсько-слідчих посадах в органах військової прокуратури в період з 1 липня 2006 року по 30 червня 2020 року - 14 років;

- стаж роботи в прокуратурі Луганської області з 1 по 2 липня 2020 року - 2 дні;

- період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 4 липня 2015 року по 17 вересня 2018 року, тобто 3 роки 2 місяці 12 днів та додатково пільгова вислуга 6 років 4 місяці 24 дні.

Таким чином, комісією з установлення стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам органів прокуратури Луганської області безпідставно прийняте рішення про незарахування до стажу роботи позивача пільгової вислуги, яка становить

6 років 4 місяці 24 дні. Вказане рішення суттєво порушує права позивача, суперечить вимогам Закону та підлягає скасуванню.

Відповідно до відповіді головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни, - Міністерства у справах ветеранів України за № 10554/02/09.1-20 від 08.12.2020 положення пункту 9 Порядку стосуються усіх прокурорів органів прокуратури без обмеження лише категорією військовослужбовців військових прокуратур.

У підтвердження вказаного висновку слід також вказати, що 24 червня 2016 року Кабінетом Міністрів України до вказаного Порядку (пункти 2 та 8) внесено окремі зміни, шляхом прийняття наступної постанови № 384, щодо забезпечення єдиного підходу при обрахуванні військовослужбовцям військових прокуратур та цивільним прокурорам періодів проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах.

Більше того, заступником Міністра соціальної політики України в пояснювальній записці від 10 червня 2016 року (пункт 2) до наведеної постанови Уряду 384 конкретизовано, що метою внесення означених змін до Порядку є забезпечення єдиного статусу прокурора незалежно від того чи є він військовослужбовцем чи цивільним працівником, місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку він обіймає в прокуратурі.

Таким чином, системний аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що положення пункту 9 Порядку підлягають загальному застосуванню до усіх прокурорів, що працюють в Офісі Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратурах, відповідних спеціалізованих прокуратурах, у тому числі, котрі розпочали свою роботу згідно Закону № 113-IX, без жодних обмежень, однак при існуванні визначених підстав та у встановленому порядку.

Про обґрунтованість вказаної позиції також свідчить таке.

Кабінетом Міністрів України пільгові умови зарахування до вислуги років військової служби, як різновиду державної служби, визначено пунктом

3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, яким регламентується, що до стажу державної та військової служб включається у трикратному розмірі (один місяць служби за три місяці):

- час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

- час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Факт проходження ОСОБА_1 , як військовослужбовцем військової прокуратури військової служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в особливий період підтверджується:

- розрахунком вислуги років полковника юстиції ОСОБА_1 , проведений кадровим підрозділом військової прокуратури Західного регіону України станом на 30 червня 2020 року;

- наказом військового прокурора Західного регіону України від

24 червня 2020 року №366к;

- довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 3 серпня 2020 року №332;

- довідкою Генеральної прокуратури України від 3 вересня 2018 року №10/7-876вих-18;

- витягом із наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 7 липня 2015 року №188;

- витягом із наказу Генерального штабу Збройних Сил України від

8 червня 2018 року №8;

- військовим квитком офіцера запасу серії НОМЕР_1 ;

- посвідченням учасника бойових дій серія НОМЕР_2 , виданого Генеральною прокуратурою України 26 квітня 2016 року.

Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 (далі - Закон № 1697) визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, а також статус прокурорів.

Нормами частини 1 статті 36 цього Закону визначено, що особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора про її вступ саме на службу до органів прокуратури.

Такий же підхід регламентовано частиною 10 статті 86 Закону № 1697 щодо соціального забезпечення прокурора, де передбачене право на пенсію за вислугою років саме на службі (а не на роботі) в органах прокуратури.

Тобто кожен прокурор, призначений на посаду прокурора і склавши Присягу прокурора, під час виконання визначених обов`язків проходить службу в органах прокуратури.

Так, пункт 4 Порядку визначає, що державним службовцям, які працюють в органах прокуратури, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від стажу роботи в розмірах, визначених Законом України «Про державну службу».

Відповідно до пункту 5 Порядку службовцям та іншим працівникам органів прокуратури така вислуга років обчислюється у відсотках посадового окладу залежно від періоду проходження служби (стажу роботи), до якого зараховується час роботи в органах прокуратури.

Постановою КМ України від 06.04.2016 № 271 закріплено вичерпний перелік таких працівників, серед яких, також секретарі, стенографісти, діловоди.

Відтак комплексний аналіз наведених нормативних актів свідчить, що застосована у положеннях Порядку (пункти 4 та 5) категорія «стаж роботи» підлягає застосуванню виключно стосовно державних службовців, службовців та інших працівників органів прокуратури.

У свою чергу, поняття «період проходження служби» застосовується відповідно до прокурорів.

На підтвердження наведеного, також слід відмітити, що означена категорія «стаж роботи» у тексті Порядку застосована тільки в пунктах 4 та 5 стосовно цих працівників, натомість відносно прокурорів використаний термін «період проходження служби» (пункти 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 17).

Послідовність такого розмежування в підході щодо зарахування до вислуги років окремих періодів проходження служби або стажу роботи прослідковується і в положеннях пунктів 13 - 17 Порядку.

В частині доводів відповідача щодо окремих періодів, які зараховуються до вислуги років військовослужбовцям військових прокуратур та цивільним прокурорам, теж потрібно відзначити, що предметом звернення є питання зарахування на пільгових умовах періоду проходження військової служби.

При цьому, такий період військової служби в Збройних Силах України є спільним для кожного із вказаних прокурорів та зараховується у будь-якому випадку до вказаної вислуги років.

Таким чином, положення пункту 6, 8 та 9 Порядку щодо зарахування періодів проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах, невід`ємно взаємопов`язані між собою та підлягають застосуванню до прокурорів органів прокуратури без виокремлення у залежності від статусу військовослужбовця.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 (750/9775/16-а), визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.

Пунктом 9.13 постанови Об`єднаної палати КАС у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а (№ К/9901/134/19) визначено, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена постановою КМ України від 17.07.1992 № 393.

Відповідно до роз`яснення управління правового забезпечення ОГП від 18.05.2020 № 26/1-412ВН-20 постанова КМ України № 393 є підставою для зарахування періоду проходження служби на пільгових умовах, у тому числі, під час розрахунку вислуги років.

Верховний Суд у рішенні від 20.12.2018 № 363/4080/16-а, переглядаючи справу за адміністративним позовом працівника прокуратури, зазначив, що з аналізу правових норм вбачається, що вислуга років під час участі в антитерористичній операції, яку особа брала під час роботи в органах прокуратури, зараховується на пільгових умовах, тобто один місяць служби за три місяці.

Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред`являють особливі вікові, освітні, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

Подібний висновок щодо застосування законодавства при обчисленні пільгового стажу за вислугою років прокурорам і слідчим, викладений Верховним Судом України у постанові від 27.05.2008 (21-2438во17).

Окрім того, до положень пункту 3 розділу 4 Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.

Суд зазначає, що відповідачем залишено поза увагою положення частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно якої військова служба є державною службою особливого характеру. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Наявність у позивача пільгової вислуги встановлена ще під час проходження ним служби у військовій прокуратурі Західного регіону України та ніким не заперечувалась.

Ба більше, суд зауважує, що проходячи службу на прокурорських посадах у військовій прокуратурі Західного регіону України, до загальної вислуги позивача, яка враховувалась при виплаті йому щомісячної надбавки за вислугу років, додатково враховувалась пільгова вислуга, яка складала 6 років 4 місяці 24 дні.

Зазначена пільгова вислуга також враховувалась відділом фінансування та бухгалтерського обліку військової прокуратури Західного регіону України при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення.

Указаний факт підтверджується листом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 21 січня 2021 року вих. №07-21вих-21, а також відповідними наказами, долученими до позовної заяви.

Таким чином, при призначенні на посаду заступника прокурора Луганської області комісією з установлення стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам органів прокуратури Луганської області, 2 липня 2020 року прийняте протиправне рішення, яким пільгову вислугу позивачу не враховано.

Посилання відповідача на те, що період участі позивача в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей може бути зарахований до його пільгової вислуги на пільгових умовах лише для призначення пенсії, не відповідає дійсності та суперечить законодавству.

Так, відповідачем повністю проігноровані приписи частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якими час проходження військовослужбовцями військової служби зараховується до всіх видів вислуги. Аналогічно зараховується до всіх видів вислуги на пільгових умовах і час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002).

Крім того, частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з пунктами 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданим очікуванням» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законним сподіванням» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Стреч проти Сполученого Королівства» (Stretch v. the United Kingdom №44277/98).

У межах, вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany №71916/01, 71917/01 та 10260/02).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №806/2104/17.

Також, в абзаці 5 пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа щодо права на пільги) зазначено, що правова позиція Конституційного Суду України з питань обмеження пільг, компенсацій і гарантій військовослужбовців та працівників правоохоронних органів у зазначених рішеннях Конституційного Суду України полягає в тому, що комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту їх та їхніх сімей, зумовлений особливістю професійних обов`язків, пов`язаних з ризиком для життя та здоров`я, жорсткими вимогами до дисципліни, професійної придатності, певним обмеженням конституційних прав і свобод. Здійснення таких заходів не залежить від розміру доходів цих осіб чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Ці гарантії не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації.

Таким чином, законодавством регламентовано пільгове обчислення періоду проходження служби в органах прокуратури, що є гарантією соціальних прав. Жодною нормою чинного законодавства не передбачено обмежень щодо зарахування вислуги років вищенаведеній категорії осіб у пільговому обчисленні, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму N 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; - повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; - вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Крім того, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

При цьому, суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії», відповідно до яких, саме орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що ефективним захистом порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльність Луганської обласної прокуратури щодо незарахування у стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період його безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 4 липня 2015 року по 17 вересня 2018 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби; - зобов`язання Луганську обласну прокуратуру (ЄДРПОУ 02909921) зарахувати у стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період його безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 4 липня 2015 року по 17 вересня 2018 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби та зобов`язання Луганську обласну прокуратуру (ЄДРПОУ 02909921) здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 за час роботи у прокуратурі Луганської області та Луганській обласній прокуратурі в період з 1 липня по 30 жовтня 2020 року із урахуванням вислуги років, обрахованої у пільговому порядку, за період безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності . України в районі/районах проведення антитерористичної операції на -територіях Луганської та Донецької областей з 4 липня 2015 року по 17 вересня 2018 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття оскаржуваного рішення.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Луганської обласної прокуратури щодо незарахування у стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період його безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 4 липня 2015 року по 17 вересня 2018 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Зобов`язати Луганську обласну прокуратуру (ЄДРПОУ 02909921) зарахувати у стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 4 липня 2015 року по 17 вересня 2018 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Зобов`язати Луганську обласну прокуратуру (ЄДРПОУ 02909921) здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 за час роботи у прокуратурі Луганської області та Луганській обласній прокуратурі в період з 1 липня по 30 жовтня 2020 року із урахуванням вислуги років, обрахованої у пільговому порядку, за період безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на -територіях Луганської та Донецької областей з 4 липня 2015 року по 17 вересня 2018 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

В решті вимог відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 28.05.2021.