Рішення № 97263994, 28.05.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2021 року справа №320/3718/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» (далі - ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН», надалі - позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (надалі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Київській області в підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» статусу платника єдиного податку 4 групи, оформлену листом від 18.03.2021 за №10106/6/10-36-18-07;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області відновити Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» (ідентифікаційний код юридичної особи 32638214) статус платника єдиного податку 4 групи з 1 січня 2021;

- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Київській області у прийнятті податкових декларацій № 9029118573 та № 9029118577 від 18.02.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» платника єдиного податку на 2021 рік, оформлену листом від 18.03.2021 за №10106/6/10-36-18-07;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Київській області прийняти податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» №9029118573 та №9029118577 від 18.02.2021 платника єдиного податку на 2021 рік.

Позов мотивовано тим, що позивач для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у лютому 2021 року подав до ГУ ДПС у Київській області необхідну податкову звітність. Проте листом ГУ ДПС у Київській області від 18.03.2021 за №10106/6/10-36-18-07 повідомлено, що ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» не є платником податку четвертої групи у 2021 році у зв`язку з тим, що станом на 01.01.2021 рахується податковий борг, а тому податковій звітності присвоєно статус "не визнано як податкова звітність". Позивач вважає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи). А відтак, вважає дії податкового органу протиправними, та такими що не базуються на нормах податкового законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 по справі відкрито провадження та зазначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на подання відзиву, передбаченого ст. 162 КАС України, не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» є офіційно зареєстрованою юридичною особою (дата державної реєстрації: 06.02.2004 року, дата запису: 26.10.2004 року, номер запису в ЄДРПОУ: 1 328 120 0000 000069, податковий номер 32638214). Місцезнаходження Товариства: Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Мала Антонівка, вул. Олексія Цмокна, буд. 1-А.

ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» має статус платника податку на додану вартість від 19.03.2004 року та індивідуальний податковий номер 326382110026. Зазначені обставини підтверджуються статутними та реєстраційними документами позивача, наявними у матеріалах справи.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.46 Розведення свиней; 01.47 Розведення свійської птиці; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 10.31 Перероблення та консервування картоплі; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.81 Виробництво цукру; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство.

Фактично ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» здійснює господарську діяльність за такими видами, як вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до довідки Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та місті Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 16.02.2021 року за №97-10-0.17-52/181-21 у ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» в межах Василівської сільської ради Білоцерківського району станом на 01.02.2021 року рахується 376,2739 га сільськогосподарських угідь, з них: ріллі 376,2739 га (2,819 га використовується на умовах емфітевзису).

Відповідно до довідки Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 16.02.2021 року за №97-10-0.17-53/181-21 у ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» в межах Олійниковослобідської сільської ради Білоцерківського району станом на 01.02.2021 року рахується 120,2101 га сільськогосподарських угідь, з них: ріллі 120,2101 га (2,4000 га використовується на умовах емфітевзису).

Відповідно до довідки Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 16.02.2021 року за №97-10-0.17-51/181-21 у ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» в межах Малоантонівської сільської ради Білоцерківського району станом на 01.02.2021 року рахується 941,8379 га сільськогосподарських угідь, з них: ріллі 941,8379 га ( в тому числі 53,0778 га у власноті та 33,1039 га використовується на умовах емфітевзису).

Вищезазначене підтверджується поданим ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» до ГУ ДПС у Київській області, Білоцерківської Державної податкової інспекції повідомленням про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, форми 20-ОПП. Крім того, вказані обставини не заперечуються сторонами справи та підтверджені документально.

ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» протягом 2018-2020 р.р. сформовані та подані наступні звітні документи, копії яких наявні у матеріалах справи:

- форму державного статистичного спостереження № 4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 року» до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок), в якій зазначено, що під культури зернові та зернобобові ТОВ АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 160,00 га, а саме: пшениця озима 151,18 га, ячмінь озимий - 9.00 га.

- форму державного статистичного спостереження № 4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 року» до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок), в якій зазначено, що під культури зернові та зернобобові ТОВ АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 804,85 га, а саме: кукурудза на зерно 715,85 га, горох - 89.00 га.; під культури технічні ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 589,02 га, а саме: соя - 190,02 га, соняшник - 399,00 га.; під культури овочеві відкритого ґрунту - 153,60 га, в т.ч.: горох зелений - 153,60 га.

- форму державного статистичного спостереження № 4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року» до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок), в якій зазначено, що: під культури зернові та зернобобові ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 160,18 га, а саме: кукурудза на зерно - 160,18 га.

- форму державного статистичного спостереження № 4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року» до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок), в якій зазначено, що під культури зернові та зернобобові ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 680,93 га, а саме: пшениця озима 137,00 га, кукурудза на зерно - 543,93 га.; під культури технічні ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 707,21 га, а саме: соя - 120,21 га, ріпак озимий - 242,60 га та соняшник - 344,60 га.; під культури овочеві відкритого ґрунту виділено 127,70 га, а саме: горох зелений - 127,70 га.

- форму державного статистичного спостереження № 4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року» до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок), в якій зазначено, що під культури зернові та зернобобові ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 160,18 га, а саме: кукурудза на зерно - 160,18 га.

- форму державного статистичного спостереження № 4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року» до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок), в якій зазначено, що під культури зернові та зернобобові ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 832,06 га, а саме: кукурудза на зерно 711,85 га, ячмінь ярий - 120,21 га.; під культури технічні ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 491,00 га, а саме: ріпак озимий - 114,00 га та соняшник - 377,00 га.; під культури овочеві відкритого ґрунту виділено 139,00 га, а саме: горох зелений - 139,00га.

- форму державного статистичного спостереження № 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2018 року" до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок), в якій зазначено, що під культури зернові та зернобобові ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 160,18 га, а саме: пшениця озима обсяг виробництва у початково оприбуткованій масі, Ц - 7 185,40 обсяг виробництва у масі після доробки Ц - 7 000,80 та ячмінь ярий обсяг виробництва у початково оприбуткованій масі, Ц - 377,40, обсяг виробництва у масі після доробки Ц - 366,20.

- форму державного статистичного спостереження № 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2018 року" до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок), в якій зазначено, що під культури зернові та зернобобові ТОВ АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 804,85 га, а саме: кукурудза на зерно обсяг виробництва у початково оприбуткованій масі, Ц - 81 672,00 обсяг виробництва у масі після доробки Ц - 71 772,60 та горох обсяг виробництва у початково оприбуткованій масі, Ц - 3 639,20 обсяг виробництва у масі після доробки Ц - 3579,40; під культури технічні виділено 589,02 га, а саме соняшник обсяг виробництва Ц - 17 580,60; під культури овочеві відкритого ґрунту виділено 153,00 га, а саме горох зелений обсяг виробництва з відкритого ґрунту Ц - 4 801,61.

- форму державного статистичного спостереження N 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2019 року" до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок), в якій зазначено, що під культури зернові та зернобобові ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 160,18 га, а саме: кукурудза на зерно обсяг виробництва у початково оприбуткованій масі, Ц - 18 397,40 обсяг виробництва у масі після доробки Ц - 16 847,20.

- форму державного статистичного спостереження № 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2019 року" до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності, в якій зазначено, що під культури зернові та зернобобові ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 680,93 га, а саме: пшениця озима обсяг виробництва у початково оприбуткованій масі, Ц - 9 260,60 обсяг виробництва у масі після доробки Ц - 9 093,00, кукурудза на зерно обсяг виробництва у початково оприбуткованій масі, Ц - 63 611,60 обсяг виробництва у масі після доробки Ц - 59 427,40; під культури технічні виділено 707,21 га, а саме: соя обсяг виробництва Ц - 3 352,80, ріпак озимий обсяг виробництва Ц - 5 849,60 та соняшник обсяг виробництва Ц - 16 045,00; під культури овочеві відкритого ґрунту виділено 127,70 га, а саме горох зелений обсяг виробництва з відкритого ґрунту Ц - 3 736,83.

- форму державного статистичного спостереження № 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2020 року" до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок), в якій зазначено, що під культури зернові та зернобобові ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 160,18 га, а саме: кукурудза на зерно обсяг виробництва у початково оприбуткованій масі, Ц - 10 726,20, обсяг виробництва у масі після доробки Ц - 9 814,40.

- форму державного статистичного спостереження № 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2020 року" до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок), в якій зазначено, що під культури зернові та зернобобові ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» виділено 832,06 га, а саме: ячмінь озимий обсяг виробництва у початково оприбуткованій масі, Ц - 5 389,60 обсяг виробництва у масі після доробки Ц - 5 376,60, кукурудза на зерно обсяг виробництва у початково оприбуткованій масі, Ц - 52 245,00 обсяг виробництва у масі після доробки Ц - 47 809,20; під культури технічні виділено 491,00 га, а саме: ріпак озимий обсяг виробництва Ц - 3 773, 20 та соняшник обсяг виробництва Ц - 13 742,80; під культури овочеві відкритого ґрунту виділено 139,00 га, а саме горох зелений обсяг виробництва з відкритого ґрунту Ц - 3 790,07.

- форму державного статистичного спостереження № 21-заг «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства за 2018 рік року» до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок), в якій зазначено, що культури зернові та зернобобові ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» кількість реалізованої продукції, ц - 88 468, вартість реалізованої продукції (без дотацій і ПДВ) грн. - 36 478 657, кількість продукції у наявності безпосередньо у підприємства (власної та прийнятої на зберігання) на кінець року, ц - 2 455, насіння культур олійних кількість реалізованої продукції, ц - 20 533, вартість реалізованої продукції (без дотацій і ПДВ) грн. - 20 502 278, кількість продукції у наявності безпосередньо у підприємства (власної та прийнятої на зберігання) на кінець року, ц - 9 035, культури овочеві кількість реалізованої продукції, ц - 4 802, вартість реалізованої продукції (без дотацій і ПДВ) грн. - 1 768 653.

- форму державного статистичного спостереження № 21-заг «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства за 2019 рік року» до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок), в якій зазначено, що культури зернові та зернобобові ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» кількість реалізованої продукції, ц - 105 392, вартість реалізованої продукції (без дотацій і ПДВ) грн. - 37 304 872, кількість продукції у наявності безпосередньо у підприємства (власної та прийнятої на зберігання) на кінець року, ц - 5 790, насіння культур олійних кількість реалізованої продукції, ц - 27 177, вартість реалізованої продукції (без дотацій і ПДВ) грн. - 26 970 705, кількість продукції у наявності безпосередньо у підприємства (власної та прийнятої на зберігання) на кінець року, ц - 5 264, культури овочеві кількість реалізованої продукції, ц - 3 737, вартість реалізованої продукції (без дотацій і ПДВ) грн. - 1 557 013.

- форму державного статистичного спостереження № 21-заг «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства за 2020 рік року» до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок), в якій зазначено, що культури зернові та зернобобові ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» кількість реалізованої продукції, ц - 63 273, вартість реалізованої продукції (без дотацій і ПДВ) грн. - 66 133 759, , насіння культур олійних кількість реалізованої продукції, ц - 21 127, вартість реалізованої продукції (без дотацій і ПДВ) грн. - 37 479 328, кількість продукції у наявності безпосередньо у підприємства (власної та прийнятої на зберігання) на кінець року, ц - 6 243, культури овочеві кількість реалізованої продукції, ц - 3 790, вартість реалізованої продукції (без дотацій і ПДВ) грн. - 1 895 035.

За підсумками своєї діяльності за 2018-2020 р.р. контролюючими органами ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» визнано сільськогосподарським товаровиробником та ним набуто статус платника єдиного податку четвертої групи, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками Білоцерківського відділення ГУ ДФС у Київській області від 23.05.2018 року за №9696/10/10-36-50-01 (на 2018 рік), Білоцерківського управління ГУ ДФС у Київській області від 09.07.2019 року за №23730/10/10-36-50-05 (на 2019 рік) та Білоцерківського управління ГУ ДПС у Київській області від 04.05.2020 за №14618/10/10-36-50-04.

З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2020 році позивачем подано до Головного управління ДПС у Київській області звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік за №9026845111, №9026843833, №9026843269, №9026843099, та щорічне підтвердження (розрахунок) частки сільськогосподарського товаровиробника за 2019 рік (а.с. 9-27).

Для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік позивач 218.02.2021 засобами електронного зв`язку в електронній формі подав до ГУ ДПС у Київській області податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік з відомостями про наявність земельних ділянок та з розрахунком частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2021 рік.

Ці електронні документи були 18.02.2021 прийняті контролюючим органом та зареєстровані за №9029118573 та № 9029118577.

ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» отримало лист ГУ ДПС у Київській області від 18.03.2021 за № 10106/6/10-36-18-07, що містив рішення відповідача про відмову в підтвердженні для позивача статусу платника єдиного податку четвертої групи та про відмову у прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку на 2021 рік.

Рішення про відмову у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2021 року та неприйняття податкової звітності вмотивоване посиланнями відповідача на наявність у ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» податкового боргу згідно із п.п.291.51.3 п.291.51 ст. 291 Податкового кодексу України.

Вважаючи дії відповідача щодо неприйняття податкової звітності та відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи на 2021 рік протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами спору, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.п.291.2 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями, далі - ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно із п.291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Платниками єдиного податку четвертої групи є сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (п.п.4 п.291.4 ст. 291 ПК України).

При цьому, відповідно до п.п.291.51.3 п.291.51 ст. 291 ПК України, не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Аналіз цитованих положень ст. 291 ПК України свідчить, що вимоги несумісності суб`єкта господарювання зі статусом платника єдиного податку четвертої групи стосуються випадку, коли такий суб`єкт лише бажає набути відповідний статус, однак не відповідає визначеним критеріям та йому контролюючим органом за місцем його реєстрації та обліку може бути відмовлено в реєстрації платником єдиного податку.

Іншими словами, ці норми стосуються випадків обрання або переходу платником податків на спрощену систему оподаткування, однак не охоплюють та не врегульовують випадки, коли юридична особа на момент виникнення ситуації з необхідністю підтвердження перебування на спрощеній системі оподаткування вже є платником єдиного податку четвертої групи, включена до Реєстру платників єдиного податку та подає до контролюючого органу документи для підтвердження цього статусу.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного суду, викладеною в постановах від 19.04.2019 року у справі № 822/2037/18, від 26.02.2019 року у справі № 816/513/17, від 07.02.2019 року у справі № 804/3117/17.

Відповідно до п.299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно із п.299.2 ст. 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно із п.299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених п. п. 298.2.3 п. 298.2 та п. п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п.п.295.9.1 п.295.9 ст. 295 цього Кодексу.

Таким чином, випадки анулювання реєстрації платником єдиного податку чітко окреслені п.299.10 ст. 299 ПК України, є вичерпними та перелік таких підстав, їхній зміст та документальне підтвердження наявності таких підстав у діяльності суб`єкта господарювання не підлягають розширеному трактуванню як з боку платників податку, так і з боку контролюючих органів.

Суд наголошує, що серед випадків, визначених у ст. 299 ПК України, відсутня така підстава для анулювання реєстрації суб`єкта господарювання платником єдиного податку четвертої групи, як наявність податкового боргу станом на 1 січня звітного року.

У разі наявності в контролюючого органу підстав вважати, що позивач не може бути платником єдиного податку, він, згідно з пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, може прийняти рішення про анулювання реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/543/17, в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі 804/2321/17.

Як встановлено судом, в рішенні відповідача, що оформлене листом від 18.03.2021 року за № 10106/6/10-36-18-07, ГУ ДПС у Київській області не зазначає про наявність жодної із підстав, передбачених п.299.10 ст. 299 ПК України для анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2021 року.

Крім того, відповідно до положень п.299.11 ст.299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п.п.4 п.291.4 та п.291.51 ст. 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Тобто, для встановлення обставин неможливості перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування, а також для проведення йому донарахування сум податків і зборів, від яких він був звільнений внаслідок перебування на спрощеній системі оподаткування, щодо нього має бути проведена документальна перевірка у відповідності до вимог ПК України.

Ретельно дослідивши матеріали справи, суд встановив, що жодної подібної перевірки контролюючий орган (відповідач) щодо ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» протягом 2020-2021 р.р. не проводив, доказів проведення такої перевірки відповідачем не надано.

Таким чином, враховуючи не проведення щодо ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» документальної перевірки та не прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, позбавлення позивача такого статусу листом від 18.03.2021 за №10106/6/10-36-18-07, на думку суду, є таким, що виходить за межі наданої відповідачу як суб`єкту владних повноважень компетенції, а отже, є протиправним та таким, що не може тягнути за собою жодних юридично зобов`язуючих наслідків для позивача.

Така позиція узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними в постанові від 05.03.2019 у справі № 818/606/17, в якій, зокрема, зазначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу виключно у встановлених законом випадках.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Судом в ході дослідження матеріалів справи документального підтвердження жодної із обставин, визначених у п.299.10 ст. 299 ПК України, відносно позивача не встановлено.

Відтак, відмова ГУ ДПС у Київській області в підтвердженні ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» статусу платника єдиного податку четвертої групи, що оформлена листом від 18.03.2021 за № 10106/6/10-36-18-07 є протиправною та підлягає скасуванню, що має своїм наслідком реституцію, тобто відновлення прав позивача у стані, в якому вони перебували до порушення з боку відповідача - відновлення для ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» статусу платника єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2021 року.

Окрім того, з рішення ГУ ДПС у Київській області, що оформлене листом від 18.03.2021 за №10106/6/10-36-18-07 вбачається, що контролюючим органом також вважаються не поданими позивачем податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, які подані платником 18.02.2021 року засобами електронного зв`язку та зареєстровані в базі даних ДПС України за №9029118573 та № 9029118577, з підстав порушення позивачем вимог п.48.3 ст. 48 ПК України при їх оформленні (зазначення недостовірних реквізитів (не відповідає обраному режиму оподаткування).

З даного приводу суд зазначає наступне.

В силу положень п.п.16.1.3 п.16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Таким чином, своєчасне подання податкової декларації встановленої форми є одним із основних обов`язків платників податків, їх представників та податкових агентів.

Згідно з п.46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з положеннями ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції (п. 48.5 ст. 48 ПК України).

Згідно з п.48.7 ст. 47 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п.46.4 ст. 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.8 ст. 49 ПК України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, перелік підстав для відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації, визначений положеннями ст.ст. 48 і 49 ПК України, є вичерпним, а відтак, неприйняття податкової декларації з інших, відмінних від цього підстав податковим законодавством не передбачено.

Згідно з п.49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.п.21.1.1 п.21.1 ст. 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ПК України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено п.49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем отримані квитанції № 2 про реєстрацію контролюючим органом звітності в 2021 році, що у відповідності до п.12 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, є документальним підтвердженням про прийняття (реєстрацію) електронних документів в контролюючому органі.

Судом під час дослідження доказів у справі встановлено, що відмова ГУ ДПС у Київській області, оформлена листом від 18.03.2021 за №10106/6/10-36-18-07 є безпідставною та необґрунтованою, оскільки висновки податкового органу про невідповідність режиму оподаткування позивача, зазначеного у згаданих деклараціях, не узгоджуються з фактом неправомірного непідтвердження для ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» статусу платника єдиного податку четвертої групи, про що зазначено вище.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача відновити Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» статус платника єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2021 року та прийняти податкові декларації позивача як платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, а порушені права позивача - відновлені у судовому порядку.

При прийнятті рішення у справі судом також враховується положення п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 ПК України стосовно презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, а також норма п.56.21 ст. 56 ПК України про те, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст. 78 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень у відповідності до ст.ст. 72, 78 КАС України з посиланнями на належні, допустимі, достовірні та достатні докази не доведено, що його рішення про відмову у підтвердженні для ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» статусу платника єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2021 року, а також рішення про відмову у визнанні і прийнятті поданої платником звітності як податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи, оформлена у вигляді листа від 18.03.2021 за №10106/6/10-36-18-07, прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Із матеріалів справи вбачається, що за звернення до суду із даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 4540,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №1438 від 29.03.2021.

Таким чином, у зв`язку із повним задоволенням позовної заяви на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 4540,00 грн. за рахунок бюджетний асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Крім того, з огляду на очевидну протиправність рішення відповідача щодо непідтвердження позивачеві статусу платника єдиного податку четвертої групи та встановлені в ході розгляду справи факти порушення прав і законних інтересів платника податків з боку ГУ ДПС у Київській області, що призвели до суттєвого погіршення становища ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» внаслідок неправомірного позбавлення його статусу такого платника з 1 січня 2021 року, суд вважає за необхідне у відповідності до положень ст. 382 КАС України встановити контроль за виконанням судового рішення у справі №320/3718/21 шляхом зобов`язання відповідача у місячний строк із дати набрання рішенням у справі законної сили подати суду письмовий звіт про його виконання.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Київській області в підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» (ідентифікаційний код юридичної особи 32638214) статусу платника єдиного податку четвертої групи, оформлену листом від 18.03.2021 за №10106/6/10-36-18-07.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області відновити Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» (ідентифікаційний код юридичної особи 32638214) статус платника єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2021 року.

4. Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Київській області у прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку на 2021 рік № 9029118573 та №9029118577, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» (ідентифікаційний код юридичної особи 32638214) засобами електронного зв`язку 18.02.2021, що оформлена листом від 18.03.2021 за №10106/6/10-36-18-07.

5. Зобов`язати Головне управління ДПС в Київській області прийняти податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» (ідентифікаційний код юридичної особи 32638214) за № 9029118573 та за № 9029118577 від 18.02.2021 та зареєструвати їх в базах даних контролюючого органу датою фактичного подання - 18.02.2021 року.

6. В порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановити судовий контроль за виконанням рішення у справі шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області у місячний строк з дати набрання рішенням у справі №320/3718/21 законної сили подати до Київського окружного адміністративного суду оформлений належним чином письмовий звіт про його виконання.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на утримання Головного управління ДПС у Київській області (03151, Україна, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5А, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС «УЗИН» (09138, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Мала Антонівка, вул. Олексія Цмокна, буд. 1-А) судові витрати у сумі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.