Рішення № 97263947, 28.05.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2021 р. справа № 300/1809/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов`язання до їх вчинення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач)звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмови відповідача у розгляді заяви та призначенні позивачу тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату з 12.05.2020, а також зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача і призначити з 12.05.2020 - з часу виникнення права, відновленого в судовому порядку, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, відповідно до вимог чинного станом на 12.05.2020 Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 за №1098.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на серпень 2020 року (момент звернення за призначенням тимчасової державної соціальної допомоги) її вік становив більше 59 років 6 місяців, який визначено частиною 1 статті 26 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як такий, що дає право на призначення пенсії по віку. Керуючись Порядком призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 за №1098 позивач звернулась 31.08.2020 до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області із відповідною заявою про видачу встановленої форми довідки про наявний страховий стаж у двох примірниках та пам`ятку про порядок призначення тимчасової допомоги у формі, затвердженій Мінсоцполітики. Однак, управління ПФУ через місяць з моменту подання заяви безпідставно відмовило ОСОБА_1 у видачі довідки, неправдиво вказавши, що її страховий стаж складає 14 років 5 місяців при необхідних 15 роках для призначення тимчасової державної соціальної допомоги. Позивач відмічає, що за відновленням своїх прав зверталась з позовом до управління ПФУ в Івано-Франківській області до суду. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 її позов було задоволено частково та, серед іншого, визнано протиправною таку відмову ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у видачі довідки про наявний страховий стаж для призначення тимчасової державної соціальної допомоги. Після набрання рішення від 08.12.2020 законної сили, на його виконання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 19.03.2021 видано ОСОБА_1 довідку про наявний страховий стаж за №530, відповідно до якої її страховий стаж станом на 12.05.2020 (момент досягнення віку 59 років 6 місяців становить 16 років). Разом із тим, після звернення позивачем 05.04.02021 до Управління соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації із заявою встановленої форми про призначення їй з 12.05.2020, тобто з часу виникнення права, відновленого в судовому порядку - тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, відповідач відмовив у розгляді заяви та призначенні тимчасової державної соціальної допомоги мотивуючи тим, що постанова КМУ №1098 від 27.12.2017 втратила чинність.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Управління соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області ухвалу від 26.04.2021 про відкриття провадження у справі №300/1809/21 отримало 17.05.2021, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 21).

Вказаною ухвалою від 26.04.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і подання всіх письмових та електронних докази (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Однак, своїм правом на подання відзиву чи інших письмових доказів відповідач не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

В даному випадку Управління соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області в розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, який не скористався своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов та, як наслідок, суд кваліфікує це як визнання позову.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 31.08.2020 зверталася до пенсійного органу із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж, передбаченої Порядком призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсію від 27.12.2017 за №1098.

Листом №2862-2768/В-02/8-0900/20 від 23.09.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовило у видачі довідки, затвердженої вищевказаним Порядком, оскільки відсутній необхідний страховий стаж.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач зверталася до суду з метою захисту свого порушеного права та за наслідками розгляду адміністративної справи №300/2798/20 суд рішенням від 08.12.2020 позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у видачі ОСОБА_1 довідки про наявний страховий стаж для призначення тимчасової державної соціальної допомоги. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 у страховий стаж період роботи з 09.07.1993 по 28.03.1995 у АТ «Карпати» для призначення з 12.05.2020 тимчасової соціальної допомоги непрацюючій особі. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області видати ОСОБА_1 встановленої форми довідку про наявний страховий стаж у двох примірниках для призначення, починаючи з 12.05.2020 тимчасової соціальної допомоги непрацюючій особі. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Згідно ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 повернуто скаржнику та, як наслідок, таке рішення суду від 08.12.2020 набрало законної сили 02.03.2021 (зв. ст. а.с. 11).

Після набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2020, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 19.03.2021 видано ОСОБА_1 довідку про наявний страховий стаж за №530, відповідно до якої її страховий стаж станом на 12.05.2020 (момент досягнення віку 59 років 6 місяців) становить 16 років (а.с. 12).

05.04.2021 позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області із заявою встановленої форми про призначення їй з 12.05.2020, тобто з часу виникнення права, відновленого в судовому порядку - тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (а.с. 13).

Відповідач листом від 07.04.2021 за №В-61 відмовив ОСОБА_1 у призначенні тимчасової державної соціальної допомоги мотивуючи тим, що постанова КМУ №1098 від 27.12.2017 втратила чинність (а.с. 14).

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Зі змісту частини 3 статті 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 за №1098 затверджено Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - Порядок №1098).

В силу пункту 1 Порядку №1098, цей Порядок визначає механізм призначення у період з 01.01.2018 по 31.12.2020 тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але не набула права на пенсійну виплату у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №1098, під час досягнення пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особа звертається до органів Пенсійного фонду України із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж.

Довідка про наявний страховий стаж за формою згідно з додатком видається органами Пенсійного фонду України за заявою особи, до якої додаються копія трудової книжки та у разі потреби документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 (далі - Порядок №637).

Обчислення страхового стажу проводиться відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Органи Пенсійного фонду України надсилають (або надають під особистий підпис у журналі реєстрації видачі довідок) особі довідку про наявний страховий стаж у двох примірниках та пам`ятку про порядок призначення тимчасової допомоги у формі, затвердженій Мінсоцполітики, як правило, в день звернення, але не пізніше ніж через п`ять робочих днів.

Отже, передбачена Порядком №1098 довідка видається в разі досягнення особою пенсійного віку та наявності у неї страхового стажу не менше 15 років.

Пунктами 5, 6 Порядку №1098 встановлено, зокрема, що для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу; інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання (адресу місця фактичного проживання); документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті); довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду України; декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги; копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).

Тимчасова допомога призначається з дня, що настає за датою досягнення пенсійного віку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося не пізніше ніж через три місяці після досягнення такого віку.

Аналіз вказаних положень дає підстави дійти висновку про певний порядок дій особи пенсійного віку, в даному випадку - позивача ОСОБА_1 , які вона має вчинити для призначення їй тимчасової соціальної допомоги як непрацюючій особі. При цьому, в першу чергу особа зобов`язана звернутися до органів Пенсійного фонду України із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж. Тобто неотримання такої довідки виключає подальше звернення до органу соціального захисту населення.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, в рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 судом встановлено, що станом на день подання заяви про видачу довідки про наявний страховий стаж позивач досягла передбаченого частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообо`язкове державне пенсійне страхування» віку - 59 років 6 місяців.

Крім того, суд у рішенні від 08.12.2020 вказав, що оскільки страховий стаж позивача в загальній сукупності становить більше 15 років, тому суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 права для видачі їй довідки про наявний страховий стаж, внаслідок чого дії відповідача щодо відмови у видачі довідки, передбаченої Порядком №1098, є протиправними.

Додатково суд зазначив на порушення відповідачем строку на видачу довідки про наявний страховий стаж, який, згідно пункту 4 Порядку №1098 не може бути більше як п`ять робочих днів. Так, позивач звернулась до відповідача про видачу їй довідки про наявний страховий стаж 31.08.2020, при цьому, відповідач протиправно відмовив у видачі довідки листом №2862-2768/В-02/8-0900/20 від 23.09.2020.

У резолютивній частині вказаного рішення суд з урахуванням встановлених обставин зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області видати ОСОБА_1 встановленої форми довідку про наявний страховий стаж у двох примірниках для призначення, починаючи з 12.05.2020 тимчасової соціальної допомоги непрацюючій особі.

Таким чином, суд констатує про те, що ОСОБА_1 звернулась до органу соціального захисту населення з пропуском строку, однак із незалежних від неї причин, оскільки вона зобов`язана була захищати своє право на отримання відповідної довідки про наявний страховий стаж в судовому порядку.

При цьому, як уже зазначено судом, у рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 чітко вказано, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області має видати ОСОБА_1 встановленої форми довідку про наявний страховий стаж у двох примірниках для призначення, починаючи з 12.05.2020 тимчасової соціальної допомоги непрацюючій особі.

Отже, з урахуванням конкретних обставин, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у призначенні тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Суд також погоджується із доводами ОСОБА_1 про те, що відповідач у своєму листі від 07.04.2021 за №В-61 необгрунтовано та безпідставно зазначив про те, що постанова КМУ №1098 від 27.12.2017 втратила чинність. Так, відповідач невірно трактує положення вказаної постанова КМУ №1098 від 27.12.2017, оскільки на даний час постанова КМУ №1098 від 27.12.2017 не втратила чинність. Водночас, згідно пункту 1 постанови КМУ №1098, цей Порядок визначає механізм призначення у період з 01.01.2018 по 31.12.2020 р. тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але не набула права на пенсійну виплату у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати.

Пунктом 13 Порядку №1098 передбачено, що рішення органу соціального захисту населення про призначення тимчасової допомоги чи про відмову в її наданні може бути оскаржене до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тому з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення реального виконання рішення суду, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права є визнання протиправною відмови відповідача у розгляді заяви та призначенні позивачу тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату з 12.05.2020, а також зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача і призначити з 12.05.2020 - з часу виникнення права, відновленого в судовому порядку, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, відповідно до вимог чинного станом на 12.05.2020 Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 за №1098.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Крім того, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 даної статті, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, а також визнання позову відповідачем, суд вважає, що позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та, як наслідок, суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської областіна користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №75 від 08.04.2021 (а.с. 1).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 (с. Дземброня, присілок За рікою, Бистрецька сільська рада, Верховинського район, Івано-Франківська обл., 78707, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (вул. І. Франка, 15, смт. Верховина, Івано-Франківська обл., 78701, код ЄДРПОУ 03193293) про визнання протиправними дій та зобов`язання до їх вчинення-задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (вул. І. Франка, 15, смт. Верховина, Івано-Франківська обл., 78701, код ЄДРПОУ 03193293) у розгляді заяви та призначенні ОСОБА_1 тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату з 12.05.2020.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (вул. І. Франка, 15, смт. Верховина, Івано-Франківська обл., 78701, код ЄДРПОУ 03193293) розглянути заяву ОСОБА_1 (с. Дземброня, присілок За рікою, Бистрецька сільська рада, Верховинського район, Івано-Франківська обл., 78707, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) і призначити з 12.05.2020 - з часу виникнення права, відновленого в судовому порядку, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, відповідно до вимог чинного станом на 12.05.2020 Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 за №1098.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (вул. І. Франка, 15, смт. Верховина, Івано-Франківська обл., 78701, код ЄДРПОУ 03193293) на користь ОСОБА_1 (с. Дземброня, присілок За рікою, Бистрецька сільська рада, Верховинський район, Івано-Франківська обл.,78707, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) сплачений нею судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.