Ухвала суду № 97263769, 24.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

24 травня 2021 року Справа № 280/3990/21 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали адміністративного позову

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА” (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 24510970)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА” (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач 1), Державної податкової служби України (далі – відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 1896052/24510970 від 03.09.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 18 від 05.06.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 1900955/24510970 від 04.09.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 03.06.2020 та зобов`язані ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 1941116/24510970 від 17.09.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 01.06.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2152773/24510970 від 19.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 04.06.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2152704/24510970 від 19.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 10.06.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 1941080/24510970 від 17.09.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 24 від 03.06.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2158625/24510970 від 23.11.2020 про підмову у реєстрації податкової накладної № 38 від 15.06.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДГІС у Запорізькій області № 1946126/24510970 від 18.09.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 36 від 12.06.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДГІС' у Запорізькій області № 2168468/24510970 від 25.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 02.07.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2168546/24510970 від 25.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 122 від 29.07.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2168535/24510970 від 25.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 02.07.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2176979/24510970 від 27.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 29 від 07.07.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2172103/24510970 від 26.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 03.07.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2168541/24510970 від 25.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 02.07.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2152874/24510970 від 19.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 56 від 13.07.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2152864/24510970 від 19.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 57 від 13.07.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2140818/24510970 від 16.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 28 від 07.07.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2140826/24510970 від 16.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 40 від 09.07.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДГІС у Запорізькій області № 2243635/24510970 від 17.12.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 121 від 29.07.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2243638/24510970 від 17.12.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 24 від 08.09.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2243644/24510970 від 17.12.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 128 від 29.07.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2241282/24510970 від 16.12.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 109 від 23.07.2020 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Зокрема, ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач, серед іншого, просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 1 від вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, у позовній заяві не вказано, коли саме позивачу стало відомо про винесення відповідачем 1 вказаних оскаржуваних рішень та чи вживались заходи адміністративного оскарження рішень.

Разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА” із даним позовом звернулось до суду лише у травні 2021 року, а представник Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА” у позові вказує, що на спірні правовідносини розповсюджується спеціальний строк, який закріплений у статті 102 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується із доводами позивача, з огляду на наступне.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону № 657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Слід зазначити, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Цей висновок Конституційного Суду України є релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку у строки, визначені ст. 122 КАС України.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанова ВС від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540 від 30.03.2020, з огляду на наступне.

Так, прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» визначено, що Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати до суду пояснення разом з підтверджуючими документами в обґрунтування дотримання ним процесуального строку звернення до суду щодо оскарження рішень Головного управління ДПС у Запорізькій області № 1896052/24510970 від 03.09.2020, № 1900955/24510970 від 04.09.2020, № 1941116/24510970 від 17.09.2020, № 1941080/24510970 від 17.09.2020, області № 1946126/24510970 від 18.09.2020 або ж заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

У відповідності до статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч вищенаведеним нормам, до позову додані копії письмових доказів для відповідачів, не засвідчені належним чином.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті протягом 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду пояснень разом з підтверджуючими документами в обґрунтування дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду із вимогами щодо оскарження рішень Головного управління ДПС у Запорізькій області № 1896052/24510970 від 03.09.2020, № 1900955/24510970 від 04.09.2020, № 1941116/24510970 від 17.09.2020, № 1941080/24510970 від 17.09.2020, області № 1946126/24510970 від 18.09.2020 або заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску; належним чином засвідчених копій доданих до позову документів для відповідачів з урахуванням вимог статті 94 КАС України та Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003» або шляхом проставлення засвідчувальних написів безпосередньо у приміщенні суду.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА” (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 24510970) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

пояснень разом з підтверджуючими документами в обґрунтування дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду із вимогами щодо оскарження рішень Головного управління ДПС у Запорізькій області № 1896052/24510970 від 03.09.2020, № 1900955/24510970 від 04.09.2020, № 1941116/24510970 від 17.09.2020, № 1941080/24510970 від 17.09.2020, області № 1946126/24510970 від 18.09.2020 або заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску;

належним чином засвідчених копій доданих до позову документів для відповідачів з урахуванням вимог статті 94 КАС України та Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003» або шляхом проставлення засвідчувальних написів безпосередньо у приміщенні суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя Л.Я. Максименко