Рішення № 97263511, 26.04.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3137/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби,-

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, в якому просив суд скасувати постанову від 21.04.2020 року ВП № 61868901 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.02.2020 року № 509/471/20, що винесена головним державним виконавцем Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кашиною К.Ю.

В обґрунтування якого зазначив, що 19 травня 2020 року ОСОБА_1 отримано рекомендований лист № 6800402624033, яким йому надіслано постанову від 21.04.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61868901 з примусового виконання постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.02.2020 року у справі № 509/471/20, про накладення на нього штрафу у розмірі 170,00 грн., а також постанову про стягнення виконавчого збору та про мінімальні витрати виконавчого провадження.

Про дату отримання зазначеного рекомендованого листа свідчать відомості веб-сайту Укрпошти, (згідно зазначеного на поштовому конверті ідентифікатора: № 6800402624033.

Вважає постанову від 21.04.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61868901 незаконною та такою, що підлягає скасування з наступних підстав.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2021 року у справі № 509/471/20 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 173-2 КУпАП та накладеного на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.

ОСОБА_1 не був присутній під час прийняття постанови судом та таку постанову в установленому законом порядку не отримав.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2020 року скасовано. Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Оскаржувана постанова порушує права ОСОБА_1 , зокрема безпідставно покладає на нього обов`язки із сплати додаткових витрат у зв`язку із примусовим виконанням постанови від 27.02.2020 року у справі № 509/471/20, в тому числі надає відповідачу право стягнути з позивача виконавчий збір та витрати з примусового виконання, та у випадку її скасування зробить це неможливим, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби передано за підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області.

03.07.2020 року справа надійшла на розгляд судді Овідіопольського районного суду Одеської області Гандзій Д.М. Ухвалою від 08.07.2020 року суддею заявлено самовідвід.

Відповідно до розпорядження від 09.07.2020 року та повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Кириченко П.Л.

Ухвалою від 13.07.2020 року справу залишено без руху для усунення недоліків, яка в подальшому, 17.05.2020 року повернута позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою від 17.08.2020 року, ОСОБА_1 , 29.09.2020 року подав апеляційну скаргу на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 серпня 2020 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 серпня 2020 року про повернення позову ОСОБА_1 до Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби скасовано. Справу направлено до Овідіопольського районного суду Одеської області для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021 року, справу передано на розгляд судді Бочарову А.І.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 березня 2021 року адміністративний позов залишено без руху.

10.03.2021 року ОСОБА_1 недоліки були усунуті.

11 березня 2021 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження.

В судове засідання позивач не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, відзив до суду не подав.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просить їх захистити.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений даною статтею Кодексу адміністративного судочинства

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що виникає у сфері публічно-правових правовідносин, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Судом встановлено, що постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2021 року у справі № 509/471/20 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 173-2 КУпАП та накладеного на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.

ОСОБА_1 не був присутній під час прийняття постанови судом та таку постанову в установленому законом порядку не отримав.

19 травня 2020 року ОСОБА_1 отримано рекомендований лист № 6800402624033, яким йому надіслано постанову від 21.04.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61868901 з примусового виконання постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.02.2020 року у справі № 509/471/20, про накладення на нього штрафу у розмірі 170,00 грн., а також постанову про стягнення виконавчого збору та про мінімальні витрати виконавчого провадження.

Про дату отримання зазначеного рекомендованого листа свідчать відомості веб-сайту Укрпошти, (згідно зазначеного на поштовому конверті ідентифікатора: № 6800402624033.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статі 307 КУпАП.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2020 року скасовано. Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Оскаржувана постанова порушує права ОСОБА_1 , зокрема безпідставно покладає на нього обов`язки із сплати додаткових витрат у зв`язку із примусовим виконанням постанови від 27.02.2020 року у справі № 509/471/20, в тому числі надає відповідачу право стягнути з позивача виконавчий збір та витрати з примусового виконання, та у випадку її скасування зробить це неможливим.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 74 ч. 2 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи позивача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2,5,6,77,90,241-246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Скасувати постанову від 21.04.2020 року ВП № 61868901 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Овідіопольського районного суду одеської області від 27.02.2020 року № 509/471/20, що винесена головним державним виконавцем Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кашиною Катериною Юріївною.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.І.Бочаров