Ухвала суду № 97262080, 27.05.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10397/21

провадження № 1-кс/753/2056/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

слідчого судді Котвицького В.Л.

при секретарі Іващенко Є.В.

за участю прокурора Савчука В.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Фесенка С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУНП м. Києві Овчаренка В.В., погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва Савчуком В.В., поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 24.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020001544, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого за ч. 1 ст. 185 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2021 слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у місті Києві Овчаренко В.В., за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва Савчуком В.В., звернувся до слідчого судді про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у рамках кримінального провадження №12021100020001544 від 24.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_1 24.05.2021, приблизно о 17 год. 43 хв., перебуваючи в торгівельному залі магазину «WINETIME», який розташований в ТЦ «APPETITE» за адресою: м. Київ, пр-т. Миколи Бажана, 1-Є, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «ТС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 36264680), вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з холодильника вказаного магазину майно, що належить ТОВ «ТС ПЛЮС», а саме: ікра лососева камчадал зерниста с/б, в кількості 5 шт, вартістю 1945 грн. 83 коп. без ПДВ, яку останній поклав до кошику червоного кольору, який утримував при собі.

Далі ОСОБА_1 , утримуючи при собі викрадений товар, не розрахувавшись за нього, одразу направився до виходу з магазину, однак свій злочинний намір довести до кінця не зміг, з причин, що не залежали від його волі, оскільки біля виходу із приміщення магазину «WINETIME», який розташований в ТЦ «APPETITE» за адресою: м. Київ, пр-т. Миколи Бажана, 1-Є, ОСОБА_1 , був викритий директором магазину.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

24.05.2021 ОСОБА_1 на підставі ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

25.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України

Дана підозра у відношенні ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: змістом протоколу прийняття заяви про вчинення злочину; протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду місця події; протоколом огляду відеозапису; протоколами допиту свідків; протоколом допиту представника потерпілого; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціального статусу застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник просив відмовити у задоволенні даного клопотання враховуючи те, що клопотання оформлене у порушення КПК України, оскільки слідчий та прокурор не довели, що встановлені під час розгляду цього клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам. З урахуванням визнання ОСОБА_2 вини у скоєнні інкримінованого йому злочину, його співпраці з органами досудового розслідування та відсутності реального заподіяння шкоди потерпілій особі, просив обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний доводи захисника підтримав, просив суд обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Cлідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та проаналізувавши у системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одними із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У цьому випадку, вимоги ч.ч. 1 та 2 ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як убачається із матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку із чим, останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.

У цьому випадку, у ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України за викладених у підозрі обставинах.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого підозрюваного 25.05.2021 повідомлено про підозру у вчинені злочину за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та подано органом досудового розслідування до слідчого судді дане клопотання про застосування запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.

На час розгляду порушеного у клопотанні питання, стосовно підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, непрацюючий, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.04.2021 засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивн о зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - із точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (покази свідків, визнання підозрюваним вини у скоєному кримінальному правопорушенні, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що підозрювана, могла вчинити дане правопорушення.

Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення у частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ у частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п.1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, уважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я; а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення у частині аргументації неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

За таких умов, слідчий суддя приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку із чим вважає, що на даному етапі потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (тримання під вартою), про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризикам, вважає за необхідне відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, однак застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічній час, із покладенням на нього обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.) терміном на два місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту саме у нічний час з метою забезпечення можливості відбуття підозрюваним покарання у вигляді 80 годин громадських робіт, призначених йому вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.04.2021, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021100020001544 від 24.05.2021.

Керуючись ст.ст. 7, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві Овчаренка В.В., погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва Савчуком В.В., поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 24.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020001544, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 27 липня 2021 року.

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 20-00 год. до 07-00 год.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;

- не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Вказані обов`язки покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту оголошення цієї ухвали суду.

Контроль за виконанням запобiжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваним покласти на органи Національної поліції за мiсцем його проживання.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти негайно в залі суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 31.05.2021.

Слідчий суддя В.Л.Котвицький