Рішення № 97260663, 26.04.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/7031/20

Провадження № 2/210/667/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"26" квітня 2021 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ступак С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої відповідачем ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої відповідачем ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14 січня 2021 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику з повідомленням сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що він тривалий час працював на Приватному акціонерному товаристві «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», з 12 серпня 1984 року по 20 квітня 1993 року електрогазозварником в цеху №2 Управління залізношляхового транспорту, та з 22 березня 2004 року по 24 жовтня 2017 року працював електрогазозварником, гірничим майстром у підземних умовах, механіком підземної дільниці механічної служби, механіком підземної дільниці, а потом нарізній дільниці на шахті Орджонікідзе. 24 жовтня 2017 року на підставі ст.38 КЗпП України він звільнився з підприємства за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію.

Позивач зазначає, що працюючи на підприємстві відповідача підпадав під дію шкідливих факторів: пилу, шуму які мають місце при виконанні основних технологічних операцій. Вище зазначені факти підтверджуються Актом Форми П-4 «Розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання» від 23 червня 2017 року та трудовою книжкою виданою на ім`я Позивача. У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, з вини Відповідача, Позивачем отримано хронічні професійні захворювання.

У зв`язку із заподіянням шкоди, Позивачу рішенням МСЕК від 30 жовтня 2017 року первинно було встановлено 30% втрати професійної працездатності безстроково, на повторному перегляді МСЕК від 11 грудня 2020 року комісією встановлено йому вже 65 % втрати працездатності – 60% по ХОЗЛ та 5% по туговухості та третя група інвалідності, безстроково.

У зв`язку з наявністю професійного захворювання порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки Позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, його систематично турбує задишка, навіть при мінімальному фізичному навантаженні, навіть іноді і у стані спокою, його турбує постійний кашель то сухий то з мокротинням. Позивача зазначив, що у нього знизився слух на обидва вуха, часто відчувається у вухах шум, періодичний біль, періодичні перебої у роботі серця. Постійні курси лікування, рекомендації лікарів, спеціалістів медико-соціальної комісії та стан його здоров`я змушують його постійно лікуватися. Це негативно впливає на психоемоційний стан здоров`я Позивача. У зв`язку з чим, просить суд стягнути на його користь 200 000,00 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Представник Відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - Громко Н.В. подала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що Позивач працював в шкідливих умовах праці на інших підприємствах, а саме: майже 1 рік підземним електрогазозварником ручного зварювання «Кривбасрудоремонт», майже 2 роки електрогазозварником ШУ «Октяберська» ВО «Кривбасруда» та майже 6 років електрогазозварником АТ «Центршахтострой».

Представник Відповідача зазначає, що ПРАТ «ЦГЗК» завжди попереджає своїх працівників про важкість та шкідливість технологічного процесу, надає можливість працівникам отримати другу професію, вживає заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень наук і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, позитивного досвіду з охорони праці, всі працівники забезпечені засобами індивідуального захисту. Крім того, представник Відповідача зазначила, що всі працівники мають медичну страховку, мають можливість отримати санаторно-лікувальні путівку та матеріальну допомогу на оздоровлення або лікування колективного договору. З дати встановлення професійного захворювання у 2020 році минуло лише декілька місяців і моральні страждання позивача не такі тривалі, порівняно з загальним періодом в шкідливих умовах праці, Позивач мав можливість змінити умови праці, але свідомо обирав роботу саме із шкідливими умовами праці.

Позивач оцінив свої моральні страждання в розмірі, що становить 200 000 грн., що жодним чином не аргументовано та не обґрунтовано, сума завищена та не відповідає тяжкості та характеру шкоди, про наявність якої стверджує Позивач. Вказана сума позовних вимог абсолютно не відповідає вимогам розумності та справедливості.

У зв`язку з чим, представник Відповідача заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі докази, на які посилається позивач та відповідач, суд прийшов до наступного висновку.

При вирішенні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров`я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.

Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці виданої на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останній з 12.09.1984 року по 20.04.1993 року працював на посаді водія автомобіля, ЦПА, КДГМК «Криворіжсталь», з 07.03.2002 року по 01.11.2002 року працював електрозварником УЗТ Криворізького «ЦГЗК», з 01.06.1993 року по 03.11.1993 року підземний електрогазозварник ручного зварювання «Кривбасрудоремонт»; з 10.11.1993 року по 04.07.1995 року електрогазозварник ШУ «Октяберська» ВО «Кривбасруда», з 05.07.1995 року по 16.06.2001 року електрогазозварником АТ «Центрошахтострой», з 22.03.2004 року по 01.07.2004 року електрогазозварником ш. ім. Орджонікідзе ВАТ «ЦГЗК», з 01.07.2004 року по 14.03.2005 року майстер гірничий ш. ім. Орджонікідзе ВАТ «ЦГЗК», з 14.03.2005 року механіком підземної дільниці механічної служби №6 ш. ім. Орджонікідзе з повним робочим днем в підземних умовах, 24.10.2017 року звільнений за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію, за ст.38 КЗпП України. (а.с. 6-9)

Відповідно до п. 16 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 23 червня 2017 року, Позивач працюючи в підземних умовах шахти імені Орджонікідзе механіком підземної нарізної дільниці №5, здійснював контроль за безперебійною та технічно правильною експлуатацією устаткування і механізмів на дільниці. При цьому внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимі експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив підвищених параметрів аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони та виробничого шуму.

Згідно пункту 17 вказаного Акту вбачається, що причини виникнення професійного захворювання, є пил переважно фібро генної дії: вміст пилу з вмістом кристалічного діоксину (SiO2) у пилу від 10% до 70 % в повітрі робочої зони в 2,9 рази перевищує ГДК (5,82 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3) згідно ГОСТ 12.1.005-88 «Общая санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» Шум: еквівалентний рівень звуку в дБА: 92 при гранично допустимому до 80 згідно ДСН 3.3.6.037-99.

Відповідно до п.14 акту «Розслідування хронічного професійного захворювання» від 23 червня 2017 року позивачу встановлено діагноз : «Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії) Легенева недостатність другого ступеня. J44. Нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху)». (а.с. 10-11)

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання, складеним ДУ «Українським Науково-дослідним інститутом промислової медицини» від 18.05.2017 року, протокол №599, встановлено, що згідно Санітарно-гігієнічної характеристики умов праці №2/2-11-3/2052 від 21.05.2015 року, виданої Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровські області, де зазначено, що працюючи підземником механіком «ЦГЗК» наражався на дію: шуму та пилу, показники яких перевищували ГДР. Внаслідок шкідливих умов праці Позивач отримав професійне захворювання. ( а.с.17-18)

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання, складеним ДУ «Українським Науково-дослідним інститутом промислової медицини» від 29.10.2020 року №1785, встановлено, що внаслідок шкідливих умов праці Позивач отримав професійне захворювання. ( а.с.16)

У зв`язку із заподіянням шкоди, Позивач, 03.10.2017 року, вперше пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності – 30 % внаслідок професійних захворювань, з яких 25 % - по ХОЗЛ, 5 % по туговухості з 18 вересня 2017 року безстроково, що підтверджується Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серії 12ААА № 046190. (а.с.12)

Відповідно до Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серії 12ААА № 079432 на повторному перегляді МСЕК від 11 грудня 2020 року комісією встановлено ОСОБА_1 вже 65 % втрати працездатності – 60% по ХОЗЛ та 5% по туговухості та третя група інвалідності, безстроково. (а.с. 13)

Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємство покладено обов`язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники мікроклімату інші показники умов праці відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.

Таким чином, судом встановлено, що при виконанні трудових обов`язків здоров`ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, на підприємстві відповідача позивач тривалий час працював, виконуючи роботи в умовах перевищення гранично допустимого рівня пилу та шуму.

Так, наявність професійного захворювання у Позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими виписними епікризами, з яких вбачається що він проходив стаціонарне лікування в закладах охорони здоров`я, а саме: УКР НДІ ПРОММЕД у період з 05.01.2017 року по 18.01.2017 року, 21.10.2020 року по 09.11.2020 року, з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії) Легенева недостатність другого ступеня. (а.с. 14-15, 19).

Як встановлено із медичних документів, Позивач внаслідок професійного захворювання втратив професійну працездатність, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується і він взагалі не може вести нормальне життя.

Суд враховує, що моральні страждання Позивача мають постійний характер, незважаючи на регулярні курси лікування, стан здоров`я його покращується тимчасово. Постійний характер фізичних страждань через постійні болі позивача знаходить також підтвердження в медичних документах, з яких убачається, що позивач має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання. У зв`язку з хворобою Позивач змушений багато часу проводити у лікарнях, де незадовільні умови для життя, побутові незручності. Під час лікування Позивач змушений переносити біль, приймати велику кількість ліків, що підтверджується виписними епікризами з лікарень. Тяжко усвідомлювати себе людиною залежною від ліків та лікарень. З року в рік стан здоров`я Позивача тільки погіршується, хвороба є невиліковною, хронічною і лише прогресує у часі. А ліки лише частково та тимчасово полегшують стан здоров`я позивача, проте не виліковують. Розуміння цього негативно впливає на його психологічний стан. І це підтверджується доданими до позову документами. Позивачеві первинно було встановлено 30 відсотків втрати професійної працездатності безстроково, а при повторному перегляді встановлено погіршення стану здоров`я та безстроково встановлено 65 відсотків втрати працездатності та 3 групу інвалідності.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008, абз. 9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно ч.ч. 1 та 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст.237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду їй заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Як роз`яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та ін. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

При цьому, суд наголошує, що відшкодування шкоди полягає у праві особи на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, а тому фактичне позбавлення позивача права на відшкодування моральної шкоди суперечить проголошеному принципу державної політики. Адже ст.4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди Позивачу.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, настання негативних змін у його житті, неможливість відновлення стану, який мав потерпілий до професійного захворювання, з урахуванням ступеню вини відповідача, час роботи на підприємствах відповідача в умовах шкідливих факторів, постійний характер страждань позивача, яка переносить постійний фізичний біль, обмежений в можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях та активному спілкуванні з сім`єю, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, і вважає необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 95 000,00 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 950,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 8, ч.3 ст. 22, 43, 46 Конституції України, ст.13 Закону України "Про охорону праці», ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 268, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої відповідачем ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00190977, місце знаходження: 50066, місто Кривий Ріг, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, у розмірі 95 000 (дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00190977, місце знаходження: 50066, місто Кривий Ріг, на користь держави судовий збір 950 (дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С. В. Ступак