Ухвала суду № 97260014, 24.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

24 травня 2021 р.Справа №160/3974/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №160/3974/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвторутилізація» до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрвторутилізація” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, в якій просить визнати Розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов №20/21 від 26.02.2021р. неправомірним та скасувати його.

21 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрвторутилізація» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвторутилізація» до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, в якій просить забезпечити позов у справі №160/3974/21 за позовом ТОВ «Укрвторутилізація» до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування рішення шляхом зупиненням дії індивідуального акта та забороною відповідачу вчиняти певні дії до моменту розгляду цієї справи по суті, зокрема:

1) Зупинити дію Розпорядження Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про усунення порушень ліцензійних умов №20/21 від 26.02.2021р., до моменту розгляду справи №160/3974/21 по суті;

2) Заборонити Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України здійснювати перевірку виконання Розпорядження Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про усунення порушень ліцензійних умов №20/21 від 26.02.2021р., до моменту розгляду справи №160/3974/21 по суті;

3) Заборонити Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України приймати рішення про зупинення або анулювання ліцензії ТОВ «Укрвторутилізація» на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, перевезення) серії АЕ № 287077 від 03.12.2013р., з підстав не усунення недоліків Розпорядження Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №20/21 від 26.02.2021р., до моменту розгляду справи №160/3974/21 по суті;

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що відповідно до Розпорядження № 20/21 від 26.02.2021р., правомірність якого оскражується позивачем за цим позовом, відповідачем надано позивачу строк на усунення недоліків до 26.03.2021 року. Невиконання розпорядження у зазначений строк може стати причиною для анулювання ліцензії позивача, що порушить права позивача та завдасть йому як прямих збитків так й шкоди діловій репутації.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд вважає, що позивачем не надано суду достатніх та переконливих доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, що вимоги позивача щодо заяви про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованими та є лише припущенням позивача, оскільки обґрунтування позиції позивача щодо забезпечення позову зводиться до Розпорядження відповідача про погрозу зупинити дію ліцензії у разі невиконання такого Розпорядження про усунення порушень Лінцензійних умов № 20/21.

Суд зазначає, що припущення позивача суд не може сприймати як обґрунтовану підставу для застосування заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона