Ухвала суду № 97258873, 13.05.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/401/2017

Справа № 428/5437/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Олійник В.М.,

за участю секретаря: Ляленка М.В.,

прокурора Карпенко О.В.,

захисника Прими Р.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальних провадженнях внесених до ЄРДР № 12017130370001122 від 17.04.2017 року та № 12017130370003406 від 16.11.2017 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходяться матеріали кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.345 КК України.

Прокурором до суду було подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.345 КК України, його провина підтверджується зібраними у провадженні доказами.

Під час обрання запобіжного заходу було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу зазначено наявність доказів у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними о справі доказами, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховано особу обвинуваченого, який є громадянином Грузії, місце фактичного проживання відмінне від місця реєстрації, ніде не працює та не навчається, не має постійного джерела доходу, відсутність міцних соціальних зв`язків, оскільки він не одружений, неповнолітніх дітей не має, також суд приймає до уваги стан здоров`я останнього, який перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання канабіоїдів, стимуляторів, синдром залежності.

Вислухавши заявлене прокурором клопотання, думку обвинуваченого, захисника, які заперечували проти клопотання, вважали за можливе обрання більш м`якого запобіжного заходу, суд дійшов наступних висновків.

Згідно наявних матеріалів ухвалою Сєвєродонецького міського суду від 03.12.2020 ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дію якого пізніше було продовжено. Крім того під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 не встановлювався альтернативний запобіжний захід у виді застави оскільки злочини у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 було вчинено із застосуванням насильства.

Згідно ст.315 КПК України під час підготовчого судового розгляду суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Отже, при вирішенні питання - обрання, зміні чи скасуванні запобіжного заходу, суд повинен керуватись положеннями ст. 177, 178 КПК України, та повинен врахувати не лише наявність ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 178 КПК України, але і обґрунтованість підозри. Однак, на стадії судового розгляду суд не вправі оцінювати обґрунтованість підозри зібраними органом досудового розслідування доказами, оскільки суд, в такий спосіб, порушить основоположні принципи кримінального судочинства, а саме презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та безпосередність дослідження показань, речей і документів, оскільки надасть судження щодо винуватості особи у позапередбачений законом спосіб.

У зв`язку з чим суд, зберігаючи неупередженість, вважає, що підозра є обґрунтованою, оскільки ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід відповідно до положень ст. 177, 178 КПК України, судом встановленим законом, під час чого оцінювалась обґрунтованість підозри. Також суд враховує, що сторона захисту не посилалась на необґрунтованість підозри, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, намагаючись уникнути предмета пред`явленого обвинувачення, яким є злочини проти життя та здоров`я особи, а також проти авторитету органів державної влади, що у свою чергу також підтверджує наявність підстав вважати підозру обґрунтованою.

Раніше, при обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про існування цих ризиків, зокрема передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, окрім обґрунтованості обвинувачення та тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним за вчинені злочини, також свідчило те, що обвинувачений ОСОБА_1 ігнорував виклики до суду, уникав явки, а отже переховувався від суду, оскільки за викликами, будучи належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, до суду неодноразово не з`являвся, причини неявки не повідомляв, ухвали про привід не виконано, буз затриманий 02.12.2020 на підставі ухвали суду про дозвіл на затримання з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суду було надано матеріали, в підтвердження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризики не мають бути уявними для надання їм конкретної оцінки. Суд зауважує, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не завжди можуть підтверджуватись конкретними – матеріальними доказами.

Крім того під час обрання запобіжного заходу судом було встановлено доведеність та обґрунтованість наявності існування ризику з боку підозрюваного незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки на даному етапі розгляду кримінального провадження свідки по справі не допитані, докази не досліджувались, а отже ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України продовжує існувати.

Доведеним на думку суду також є ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити новий злочин, оскільки як видно з обвинувальних актів, ОСОБА_1 вчинив декілька кримінальних правопорушень в яких обвинувачується, в короткий проміжок часу та вказані злочини було вчинено із застосуванням фізичного насильства.

Суд враховує, що в розумінні рішень ЕСПЛ у справах «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України») неодноразово наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з рішенням Конституційного суду України № v001p710-17 від 23.11.2017 обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Отже, суд вважає, що на даний час існують ризики, передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто можливість обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Ці обставини свідчать, що на даний час є обґрунтовані підстави для продовження дії застосованого запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого.

Розглядаючи саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд, оцінюючи встановлені у судовому засіданні ризики, вважає, що незважаючи на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, встановлені у судовому засіданні обставини не дають підстав вважати, що для запобіганню вставлених ризиків запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не є таким, який не відповідає меті застосування запобіжного заходу.

Ці висновки суду ґрунтується на оцінці відповідно до ст. 178 КПК України особистісних відомостях обвинуваченого, який має постійне місце проживання, є громадянином Грузії, місце фактичного проживання відмінне від місця реєстрації, ніде не працює та не навчається, не має постійного джерела доходу, відсутність міцних соціальних зв`язків, оскільки він не одружений, неповнолітніх дітей не має, також суд приймає до уваги стан здоров`я останнього, який перебуває на обліку у лікаря нарколога КДПВ №1 КУ «СМБЛ» з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання канабіоїдів, стимуляторів, синдром залежності.

Враховуючи зазначені обставини, застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків обвинуваченого та усунення наявних ризиків.

Крім того ухвалою суду від 03.12.2020 клопотання прокурора було задоволено та призначено комплексну стаціонарну психолого-психіатричну експертизу обвинуваченого ОСОБА_1 , проведення якої доручено експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи та на даний час ОСОБА_1 етаповано з ДУ «Київський слідчий ізолятор» до ДУ «Старобільський слідчий ізолятор» після проведення експертизи. Згідно висновку експертизи у теперішній час не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру, може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Отже, суд дійшов висновку, що прокурором, у відповідності до ч. 4 ст. 189 КПК України, у кримінальному провадженні доведено наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного, враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує у випадку визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні вищевказаних злочинів, враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу обвинуваченого, та його стан здоров`я, суд дійшов висновку, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, тому суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на новий термін, не встановлюючи при цьому розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 314, 315 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, а саме до 11.07.2021, включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захисникам, а також спрямувати до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Суддя В. М. Олійник