Ухвала суду № 97254484, 24.05.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4127/21

Провадження № 2/461/1385/21

УХВАЛА

24.05.2021 року суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., розглянувши заяву адвоката Русенка Романа Івановича ( АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІПН: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНРЕЗЕРВ ПЛЮС» (04060, м.Київ, Ризька, 73-г, оф.7; ЄДРПОУ: 44109676), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни (01033, м.Київ, вул.Тарасівська, 20, 1 поверх), Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕНінвест Україна» (03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6), третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Петрусь Ігор Богданович (79018, м.Львів, вул.Стороженка, 23) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Русенко Р.І. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНРЕЗЕРВ ПЛЮС», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С., Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕНінвест Україна», третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Петрусь Ігор Богданович про визнання виконавчого напису таким, з підстав, викладених у фабулі позову.

Одночасно з пред`явленням позову, адвокат Русенко Р.І. подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. від 15.03.2021 року, на підставі якого приватним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №65186458 та встановити заборону приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Петруся І.Б. на здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №65186458.

В обґрунтування поданої заяви, адвокат Русенко Р.І. вказує на те, що 22.04.2021 року рекомендованим поштовим відправленням від приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Петруся І.Б. надійшли такі документи: постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №65186458 від 16.04.2021 року на підставі виконавчого напису №12336, виданого 15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором у розмірі 18445,66 грн.; постанова про арешт коштів боржника ОСОБА_1 ; постанова про стягнення з боржника на користь приватного виконавця основної винагороди у сумі 1859.57 грн.; постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 472,44 грн. Згідно виконавчого напису, звернуто стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №001-13560-190612 від 19.06.2012 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги від якого перейшло до нового кредитора – ТзОВ «Росвен Інвест Україна». В подальшому, 30.12.2020 року між ТзОВ «Росвен Інвест Україна» та ТОВ «ФК» УНО КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №1-30/12, на підставі якого ТОВ «ФК» УНО КАПІТАЛ» набуло право Нового кредитора. 27.01.2021 року між ТОВ «ФК» УНО КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «ФІНРЕЗЕРВ ПЛЮС» було укладено Договір про відступлення права вимоги №1_27/01, за яким ТОВ «ФК «ФІНРЕЗЕРВ ПЛЮС» (стягувач), набуло право Нового кредитора до Боржника за Кредитним договором. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 18595,66 грн. Вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. від 15.03.2021 року є таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав. 27.11.2021 року ТзОВ «Росвен Інвест Україна» звернулось до Галицького районного суду м.Львова із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі №461/902/15-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. При розгляді справи судом було встановлено в т.ч. те, що відносно боржника ОСОБА_1 виконавче провадження №49490094 завершено 30.06.2020 року, що підтверджується результатами пошуком АСВП, заборгованість за виконавчим листом №461/902/15-ц від 17.07.2015 року, виданого Галицьким районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості у сумі 24103,39 грн. стягнута в повному обсязі. Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 23.12.2020 року у задоволенні заяви ТзОВ «Росвен Інвест Україна» у задоволенні цієї заяви відмовлено за безпідставністю. Крім того, зазначає, що незважаючи на те, що судовим рішенням були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису по кредитному договору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинила виконавчий напис по кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений та не забезпечений іпотекою. Також, вважає, що вчинення виконавчого напису на борговому документі без дотримання вимог Закону щодо наявності заборгованості, а також з пропуском строків звернення є ще одним грубим порушенням. Вказує, що ТОВ «Росвен Інвест Україна», передаючи права у зобов`язанні за кредитним договором №001-13560-190612 від 12.06.2012 року, діяло недобросовісно, зловживаючи своїми процесуальними правами, оскільки ОСОБА_1 під час розгляду судом заяви ТОВ «Росвен Інвест Україна» про заміну стягувача направляли письмові заперечення останньому з додатками документів, що підтверджували закінчення 30.06.2020 року виконавчого провадження у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду у справі №461/902/15-ц. Відтак, просить заяву задоволити.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини 2 статті 247 ЦПК України.

Пунктами 1-10 ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законом.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно може бути реалізоване на момент виконання рішення.

Водночас, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. від 15.03.2021 року щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, що виникла по Кредитному договору №001-13560-190612 від 12.06.2012 року, в загальному розмірі 18595,66 грн. та невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист оспорюваних прав позивача, у разі задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість наведених у заяві доводів про наявність достатніх підстав вважати, що дії приватного виконавця в межах виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису, який є предметом оскарження, можуть вплинути на майнові права позивача. Забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №65186458 є необхідним та обґрунтованим, оскільки існує реальна загроза невиконання у майбутньому рішення суду, якщо воно буде постановлене в користь позивача.

Разом з тим, вимоги заявника про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні, суд вважає не обгрунтованими, оскільки відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», зупинення судом стягнення на підставі виконавчого напису є підставою для зупинення виконавцем вчинення будь-яких дій щодо його виконання. Крім того, заявником не наведено доводів щодо недостатності забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

Оскільки, обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди потенційному відповідачу, а також враховуючи відсутність обставин, визначених ч.3 ст.154 ЦПК України, суд дійшов висновку про те, що підстави для зустрічного забезпечення - відсутні.

Керуючись ст. ст.149,150,153,154 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Русенка Романа Івановича про забезпечення позову – задоволити частково.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. від 15.03.2021 року, на підставі якого приватним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №65186458.

В іншій частині вимог заяви - відмовити.

Копію ухвали направити для відома та виконання приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Петрусь Ігорю Богдановичу (79018, м.Львів, вул.Стороженка, 23).

Інші відомості, передбачені ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні.

Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 (три) роки з моменту її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Х.М. Мисько