Рішення № 97254340, 26.05.2021, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1154/20

Провадження № 2/943/382/2021

26 травня 2021 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Гута О.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області, третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, що складається з двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,4793 га, що розташовані на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області. Дане спадкове майно фактично прийняв чоловік померлої (батько позивача), оскільки проживав разом з дружиною на день її смерті, однак за життя не встиг оформити прийняття такої спадщини. Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Останній також мав у власності дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,0284 га, що розташовані на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області. Позивач є спадкоємцем по заповіту до всього майна, яке належало його батькові ОСОБА_3 , фактично прийняв спадщину пісял смерті батька. Однак, не може юридично оформити прийняття такої спадщини, оскільки втрачений оригінал державного акту на землю, а видача дублікату такого спадкоємцям, законодавством не передбачена. Тому просить суд визнати за ним право власності на означене спадкове майно.

Позивач, до початку підготовчого судового засідання, подав суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутності, позов підтримує повністю, просить його задоволити.

Представник відповідача також подав лист з проханням справу слухати у відсутності їх представника, заперечень проти позову не мають.

Представник третьої особи, за викликом суду, не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Свідоцтвом серії НОМЕР_1 , повторно 12.03.2020 року, підтверджується факт смерті ОСОБА_2 , про що зроблено актовий запис № 17 від 15.05.2000.

Після її смерті відкрилась спадщина, що складається з земельної ділянки № 1 площею 0,7098 га (кадастровий номер 4620686200:06:001:0113), № 2 площею 0,7695 га (кадастровий номер 4620686200:07:001:0031), загальною площею 1,4793 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Топорівської сільської ради Львівської області (Буська ОТГ) (Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ № 039344 від 20.03.2000 року, виданий на підставі розпорядження голови Буської райдержадміністрації від 16.03.2000 року № 132)

Судом встановлено, що спадкодавець заповіту не залишила. У разі відсутності заповіту, спадкування відбувається про закону в порядку черги.

Так, батько позивача ОСОБА_3 прийняв фактично спадщину після смерті дружини, ОСОБА_2 , однак за життя, юридично не оформив прийняття такої спадщини.

Свідоцтвом серії НОМЕР_4 , виданим Топорівською сільською радою Буського району Львівської області 14.05.2003 року, підтверджується факт смерті ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис № 16.

Після його смерті відкрилась спадщина, що складається з земельної ділянки № 1 площею 0,2588 га (кадастровий номер 4620686200:06:001:0112), № 2 площею 0,7696 га (кадастровий номер 4620686200:07:001:0030), загальною площею 1,0284 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Топорівської сільської ради Львівської області (Буська ОТГ) (Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ № 039343 від 20.03.2000 року, виданий на підставі розпорядження голови Буської райдержадміністрації від 16.03.2000 року № 132)

Згідно заповіту від 25 червня 2001 року, посвідченого секретарем Топорівської сільської ради за № 24, який згідно відмітки секретаря сільської ради від 18.02.2020 року, не змінювався та не відмінявся, ОСОБА_3 все своє майно заповів позивачу.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Ст. 525 ЦК УРСР (1963 року) вказує, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 529 - 532 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємцями за законом у рівних частках є діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого, онуки і правнуки померлого, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем (перша черга), а також брати і сестри, дід та бабка померлого (друга черга).

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Позивач фактично прийняв спадщину після смерті батька, вступив у володіння і розпорядження спадковим майном, зокрема і в порядку спадкової трансмісії.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення. Реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не може, так як відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю у зв`язку з його втратою.

Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Обставин, які б спростовували твердження позивача в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.

Враховуючи вище викладене, те що відповідач позов визнає, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивач набув права власності на спадкове майно на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 200, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 524-526, 527, 549 ЦК УРСР, суд -

ухвалив :

позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , що проживає в АДРЕСА_1 право власності на земельні ділянки № 1 площею 0,7098 га (кадастровий номер 4620686200:06:001:0113), № 2 площею 0,7695 га (кадастровий номер 4620686200:07:001:0031), загальною площею 1,4793 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Топорівської сільської ради Львівської області (Буська ОТГ), в порядку спадкової трансмісії, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , що проживає в АДРЕСА_1 право власності на земельні ділянки № 1 площею 0,2588 га (кадастровий номер 4620686200:06:001:0112), № 2 площею 0,7696 га (кадастровий номер 4620686200:07:001:0030), загальною площею 1,0284 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Топорівської сільської ради Львівської області (Буська ОТГ), в порядку спадкування по заповіту, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання, через Буський районний суд Львівської області.

Суддя: Б. М. Журибіда