Вирок № 97254291, 28.05.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/1251/21

Провадження 1-кп/336/429/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Савеленко О.А.

за участю секретаря судового засідання Брагіної І.В.,

прокурора Самко Р.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Богдана С.І.

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) № 12020080080002620, за обвинуваченням

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, офіційного не працевлаштованого, не одруженого, який має на утриманні чотирьох малолітніх дітей,

який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, надійшов до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Відповідно до висунутого обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 10 грудня 2020 року у період часу з 09 год. 49. хв. до 10 год. 35 хв., ОСОБА_1 відчинив автомобільні ворота, через які зайшов на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом злому вікна проник до приміщення зазначеного будинку, звідки таємно викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_2 , а саме чоловічий наручний годинник SLAVA 10037, в корпусі золотистого кольору з ремінцем чорного кольору вартістю 283 грн.33 коп.; бінокль в корпусі чорного кольору Bushnell 80х80, вартістю 447 грн. 11 коп.

Після чого ОСОБА_1 вийшов з території будинку тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши таким чином потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 730 грн. 33 коп.

ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна, поєднане з проникненням у житло, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе за ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю та показав, що дійсно 10 грудня 2020 року у період часу з 09 год. 49. хв. до 10 год. 35 хв., відчинив автомобільні ворота, через які зайшов на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом злому вікна проник до приміщення зазначеного будинку, звідки таємно викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_2 , а саме чоловічий наручний годинник SLAVA 10037, в корпусі золотистого кольору з ремінцем чорного кольору вартістю 283 грн.33 коп.; бінокль в корпусі чорного кольору Bushnell 80х80, вартістю 447 грн. 11 коп.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. Заперечень не заявлено.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують обвинуваченого.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення злочину за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.

Щодо кримінально-правової кваліфікації дій, то суд виходить з такого.

Незважаючи на неоспорювання обвинуваченим своєї винуватості, обов`язок відносно правильної кримінально-правової кваліфікації його дій покладається на суд.

ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України,

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (щиро розкаявся, вину визнав у повному обсязі), особу обвинуваченого, а саме: на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей..

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому.

З урахуванням вищевикладених обставин, приймаючи до уваги, обставини, що пом`якшують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, однак зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України.

Разом з цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України покладає на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні покласти на обвинуваченого.

Долю речових доказів у провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368–371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (роки).

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази:

- наручний годинник SLAVA 10037, в корпусі золотистого кольору з ремінцем чорного кольору; бінокль в корпусі чорного кольору Bushnell 80х80, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2 - залишити у володінні останнього.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.А. Савеленко