Ухвала суду № 97251991, 28.05.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

28.05.2021

227/2107/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М., за участі секретаря судового засідання Коверченкової М.О., прокурора Загубигорілко М.А., захисника Василевича С.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області майора поліції Башти І.В. у кримінальному провадженні № 12021052230000153 від 06.04.2021 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.04.2021 року близько 23.00 години ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знаходились біля приміщення зерноскладу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває в користуванні ОСОБА_3 .

Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, переслідуючи корисні мотиви, ОСОБА_1 , не розподіляючи ролей, домовився з ОСОБА_2 викрасти майно з вищевказаного зерноскладу, тим самим вступив з останнім в злочинну змову.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, переслідуючи мету власної наживиОСОБА_1 , через отвір між воротами та дахом, потрапив до приміщення вищевказаного зерноскладу, далі відчинив з середини ворота, через які зайшов ОСОБА_2 . Потім, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно, викрали 40 л дизельного палива, яке не представляє матеріальної цінності для потерпілого, та 25 мішків вагою 50 кг кожен селітри аміачної N-34,4% ГОСТ 2-2013 виробника «Kazazot», загальною вартістю 17916 грн. 75 коп., яке належало ОСОБА_3 .

Отримавши викрадене майно в своє повне розпорядження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_3 матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі..

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному із проникненням до сховища, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

Крім того, 18.04.2021 року близько 23.00 години ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знаходились біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 .

Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, переслідуючи корисні мотиви, ОСОБА_1 не розподіляючи ролей, домовився з ОСОБА_2 викрасти майно з вищевказаного домоволодіння, тим самим вступив з останнім в злочинну змову.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, переслідуючи мету власної наживиОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 через хвіртку, проникли до огородженого подвір`я вказаного домоволодіння, звідки умисно, таємно, повторно, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, викрали шість металевих труб, які належать потерпілій ОСОБА_4 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перебуваючи на території двору вищевказаного домоволодіння, шляхом зриву навісного замку проникли до господарської будівлі, звідки умисно, таємно, повторно, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, викрали металевий риштак, який належить ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , незаконно заволоділи чужим майном, а саме металевими виробами з чорного металу, загальною вагою 171 кг 400 гр., вартістю 971 грн. 84 коп., які належали ОСОБА_4 .

Отримавши викрадене майно в своє повне розпорядження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_4 матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному із проникненням до сховища, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Водянське, Покровського району, Донецької області, громадянину України, з середньо спеціальною освітою, не одруженому, не працюючому, раніше судимому: 04.12.2013 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.307 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі, 31.08.2016 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Від дачі показань підозрюваний відмовився.

В судовому засіданні підозрюваний пояснив, що не визнає себе винуватим, оскілкьи не причетний до скоєного. Захисник також пояснив суду, що на його думку стороною обвинувачення не було доведено обгрунтованості підозри його підзахисного, оскільки така підозра базується лише на зізнавальних показаннях ОСОБА_2 , з яким у підозрюваного склались неприязні особисті стосунки.

За клопотанням сторони захисту судом допитано у якості свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що з початку цього року проживає з ОСОБА_1 . Між ним та ОСОБА_2 сталася сварка на грунті ревнощів ОСОБА_1 , в ході якої останній вдарив ОСОБА_2 кулаком в обличчя. Зазначає, що її цивільний чоловік ОСОБА_1 не причетний до скоєного, оскільки увесь час вдома, майже нікуди не виходить.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, є тяжким злочином, за який відповідно до санкції вказаної статті передбачається покарання тільки у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років.

Разом із тим, обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України:

- протокол огляду місця події від 06.04.2021 р.

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 від 07.04.2021 р.

- протокол огляду предмету від 20.04.2021 р.

- протокол огляду предмету від 29.04.2021 р.

- протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 29.04.2021 р.

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 30.04.2021 р.

- висновок судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/105-21/3900-ТВ від 25.05.2021 р.

- протокол огляду місця події від 19.04.2021 р.

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_4 від 20.04.2021 р.,

- протокол огляду предмету від 21.04.2021 р.

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 21.04.2021 р.

- висновок судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/105-21/3201-ТВ від 26.04.2021 р.

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 26.05.2021 р.

Показання свідка ОСОБА_5 щодо неприязних стосунків між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на переконання суду не спростовують сукупності зібраних у справі доказів причетності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, які на даній стадій слідства є достатніми для обґрунтованої підозри останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

З огляду на викладене є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання безпосередньо тільки у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених

п. п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду дають змогу наступні обставини.

Підозрюваний ОСОБА_1 не одружений, утриманців не має, мешкає не за місцем реєстрації, тобто не має достатньо стійких соціальних зв`язків, які б перешкодили б йому змінити місце мешкання. ОСОБА_1 не працевлаштований, не навчається, тобто на нього цивільно-правовими угодами або Законом не покладено обов`язок перебувати в певному місці в певний час. ОСОБА_1 за місцем мешкання характеризується негативно. Дане свідчить про те, що у разі визнання його винним у вчинені інкримінованих злочинів за ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 знаючи про реальну міру покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Вважати, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні дають змогу наступні факти.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інший підозрюваний ОСОБА_2 мешкають в одному населеному пункті з підозрюваним ОСОБА_1 , та якщо відносно ОСОБА_1 не буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, він буде мати можливість повною мірою змінити покази потерпілих, свідків та іншого підозрюваного шляхом вмовляння, залякування, викликанням жалю до себе або будь-яким іншим тиском. ОСОБА_1 , враховуючи вагомість наявних доказів, свою провину у вчиненні злочинів не визнав, інший підозрюваний у цьому з проваджені ОСОБА_2 , активно сприяє розкриттю вказаних кримінальних правопорушень, при цьому ОСОБА_1 старший за віком ОСОБА_2 та має вплив на останнього. Дане дає підстави вважати, що підозрюваний може впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

Вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушеннядають змогу наступні факти.

ОСОБА_1 є особою, яка раніше неодноразово судима за умисні злочини, останній раз 31.08.2016 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, покарання відбув 08.01.2021 р., при цьому судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, що вказує на те, що особа не бажає ставати на шлях виправлення та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення.

Звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження, враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Враховуючи викладені вище обставини, можливо зробити висновок, що:

-запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не відповідає тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та особі підозрюваного;

-застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є недоцільним з урахуванням того, що підозрюваний не працевлаштований, не навчається, не залучений до будь-якої іншої суспільно-корисної справи в колективі, члени якого заслуговували б на довіру; місце вчинення злочину, в якому він підозрюється ним залишено, тобто, по-перше, наразі до прокурора або слідчого не надходили письмові зобов`язання від будь-кого щодо взяття ОСОБА_1 , на поруки, по-друге, відомі стороні обвинувачення особи, що складають коло спілкування підозрюваного доводять до переконання, що особи, які б в достатній мірі заслуговували на довіру, серед його знайомих відсутні;

-застосування застави як запобіжного заходу вважає за недоцільне, оскільки підозрюваний не працює, не навчається, тобто заробітну плату, стипендію, соціальні виплати або виплати за цивільно-правовими договорами не отримує, що дає підстави вважати, що з метою виконання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний може незаконно впливати на свідків або переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не здатний забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, оскільки він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Таким чином з метою запобігання спробам з боку підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків та потерпілих, судвважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід – тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, потребує від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи розмір застави суд виходить з того, що її розмір повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому, суд враховує встановлені обставини кримінального правопорушення, ступінь тяжкості інкримінованих злочинів, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та вважає достатнім і необхідним визначити підозрюваному заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 грн.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 131, 132, 176- 178, 183, 184, 194 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області майора поліції Башти І.В. у кримінальному провадженні № 12021052230000153 від 06.04.2021 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12021052230000153 від 06.04.2021 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 58 днів починаючи з 28.05.2021 року по 24.07.2021 року включно, взявши його під варту із зали суду негайно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 грн. яку необхідно внести за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА318999980000031217205026001, код класифікації доходів бюджету: 22030200, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, особу, щодо якої її внесено, з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на особу, щодо якої її внесено, такі обов`язки:

1) прибувати прокурора, суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом;

5) не відвідувати місця, визначені судом.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала закінчує свою дію 24.07.2021 року.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Суддя А.М. Левченко