Постанова № 97250327, 14.05.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №3/760/5507/21

у справі №760/12140/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2021 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л. А., при секретарі Фареник А.О., за участю представника Київської митниці Державної митної служби України Юрківа В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Київської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 08.11.2017 року, місце проживання АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 , за порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України, суд

В С Т А Н О В И В :

06 квітня 2021 року приблизно о 18 год. 30 хв. в зоні митного контролю «Приліт» терміналу А митного посту «Аеропорт Київ» Київської митниці Держмитслужби при здійсненні митного контролю пасажира та багажу рейсу UВЕ2002 сполученням «Шарм-ель-Шейх - Київ» для проведення вибіркового митного контролю було зупинено ОСОБА_1 .

В ході перевірки на рентген апараті митниці було виявлено лікарський засіб «1,2,3», діюча речовина псевдоефедрин 30 мг (PSEUDOEPHEDRINE), виробник: НІКМА PHARMA S.A.E. Єгипет, 80 таблеток (8 блістерів, в одному блістері 10 таблеток).

Лікарські засоби знаходились в валізі пасажира поверх особистих речей, без ознак приховування.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» лікарські засоби, а саме лікарський засіб «1,2,3», діюча речовина псевдоефедрин 30 мг (PSEUDOEPHEDRINE), виробник: НІКМА PHARMA S.A.E. , 80 таблеток (8 блістерів, в одному блістері 10 таблеток) відноситься до таблиці № 4 списку № 1 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено і стосовно яких допускається виключення деяких заходів контролю».

Вищезазначені препарати відносяться до препаратів, обіг яких обмежено, і являється обов`язковим для декларування при переміщенні через митний кордон України та потребує наявності лікарського рецепту на ім`я особи за засвідчується печаткою лікаря, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №458.

Пасажир ОСОБА_1 митної декларації не заповнював, з приводу декларування лікарських засобів до інспекторів митниці не звертався, самостійно обрав форму проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор" чим засвідчив про відсутність товарів, що підлягають письмовому декларуванню,оподаткуванню митними платежами, або таких, що підпадають під встановленізаконодавством заборони та/або обмеження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушиввстановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", переміщував товари переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 471 Митного кодексу України.

Даний протокол складено на місці виявлення правопорушення - в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу А митного посту «Аеропорт Київ» Київської митниці Держмитслужби.

За протоколом про порушення митних правил, на підставі положень ч. 3 ст.197, ст. 511 МК України у ОСОБА_1 вилучено предмет правопорушення, а саме лікарський засіб «1,2,3», діюча речовина псевдоефедрин ЗО мг (PSEUDOEPHEDRINE), виробник: НІКМА PHARMA S.A.E. у кількості 80 таблеток (8 блістерів, в одному блістері 10 таблеток).

В судовому засіданні представник митного органу підтримав позицію митного органу, обставини, викладені в протоколі, та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

ОСОБА_1 під час опитування свою вину визнав.

Зазначив, що не знав про те, що вказані лікарські засоби підлягають декларуванню, купляв пігулки для власного застосування.

Заслухавши пояснення представника Київської міської митниці ДФС, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ст. 471 МК України, виходячи з наступного.

Стаття 471 МК України передбачає відповідальність особи за вчинення дій, щодо порушення встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України, громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій, відповідно до п. У.2 Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 671. та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю.

Наказом Міністерства фінансів України № 671 від 03.08.2018 року «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті» визначено, що перетин пасажиром «зеленої лінії», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю нею обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) тонша відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтями 196, 197 МК України встановлено порядок переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження.

Пропуск таких товарів через митний кордон України та їх митне оформлення здійснюються органами доходів і зборів на підставі отриманих з використанням засобів інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів органам доходів і зборів передбачено законами України.

Положеннями МК України запроваджена двоканальна система митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України («зелений» та «червоний» коридори).

Своїми діями ОСОБА_1 порушив встановлений МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме: обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», а тому в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 471 МК України, що тягне за собою накладення штрафу та конфіскацію цих товарів.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Виходячи з цього суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про порушення митних правил, поясненнями ОСОБА_1 .

Своїми діями ОСОБА_1 порушив встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме: обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», перемістив товари на які законодавством України встановлені обмеження.

Згідно зі ст. 471 МК України за дане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованого товару.

Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення, чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

Так, діяння, вчинене ОСОБА_1 , полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації, що тягне за собою застосування адміністративного стягнення в вигляді штрафу.

З точки зору закону метою конфіскації є не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При прийнятті рішення суд враховує, зазначені правопорушником обставини.

Відповідно до ст.17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд використовує Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини в своїй практиці зазначає, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норми.

Прикладом такої практики є рішення в справах «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року та «спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд вважає, що застосування адміністративного стягнення в вигляді штрафу є достатнім покаранням та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, передбачених с.1 Протоколу до Конвенції.

Таким чином, враховуючи, щоневнесення ОСОБА_1 відомостей до митної деклараціїжодним чином не заподіює матеріальної шкоди державі, суд вважає, що підстав для застосування додаткового покарання, яке вказане в санкції ст. 471 МК України, а саме конфіскації товару, у суду відсутні.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 471, 527-529 Митного кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 08.11.2017 року, місце проживання АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Піддати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 08.11.2017 року, місце проживання АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 , за порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України,адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 700, 00 гривень, який підлягає сплаті за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у м.Києві/ Солом`янський район/ 21081100, код ЄДРПОУ: 37993783; МФО: 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р № UA568999980313040106005026010, призначення платежу: номер справи про ПМП №___, П.І.Б. (порушника).

Вилучений предмет правопорушення, а саме: лікарський засіб «1,2,3», діюча речовина псевдоефедрин 30 мг (PSEUDOEPHEDRINE), виробник: НІКМА PHARMA S.A.E., 80 таблеток (8 блістерів, в одному блістері 10 таблеток), повернути ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 08.11.2017 року, місце проживання АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 08.11.2017 року, місце проживання АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 454, 00 гр.

Постанова може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Л.А. Шереметьєва