Ухвала суду № 97250096, 27.05.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/3955/21

ун. № 759/11196/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Бабич Н.Д., за участю секретаря судового засідання Кучерук Н.П., прокурора у кримінальному провадженні Шматка Р.О., захисника підозрюваного - адвоката Сахнюка С.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України Копача О.Л., яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні Шматком Р.О., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Боярка Київської області, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітнього сина, працюючого в ПАТ "Вентиляційні системи", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, затриманого 25.05.2021 року в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання о 11:09 год. 25.05.2021), за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, внесеного в рамках кримінального провадження №12020110200001866 від 31.03.2020 р., -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2021 до суду надійшло зазначене клопотання.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12020110200001866 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно з таблицею № 2 списку №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1890, від 04.06.2008 № 518, від 02.12.2009 № 1298, від 31.05.2010 № 373, від 05.01.2011 № 4, від 27.07.2011 № 796, від 23.05.2012 № 408, від 22.08.2012 № 800, від 05.12.2012 № 1129, від 09.01.2013 № 15, від 08.04.2013 № 234, від 26.12.2014 № 712, від 26.10.2016 № 747), амфетамін віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

За таблицею № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 ( у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 № 634 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров`я № 253 від 11.04.2012, № 280 від 15.05.2015, № 2806 від 04.12.2020) амфетамін масою від 1,5 до 15,0 євеликим розміром психотропної речовини, що знаходиться у незаконному обігу на території України.

Незважаючи на вказані вимоги закону, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, ОСОБА_2 , будучи обізнаним про способи виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, діючи умисно, не маючи постійного офіційного джерела доходу, а отже з корисливих мотивів, обравши вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин, як спосіб отримання стабільного незаконного прибутку, у порушення законодавства щодо обігу в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин, вирішив займатися незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням з метою збуту та незаконним збутом психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін.

З метою реалізації свого злочинного умислу та полегшення вчинення вказаних кримінальних правопорушень, ОСОБА_2 за невстановлених обставин та у невстановлений проміжок часу, вступив у злочину змову з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, з метою отримання незаконного прибутку, шляхом здійснення систематичного незаконного виготовлення, придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 19.01.2021, ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи наявні в нього речовини та рідини, зокрема ряд предметів побутового призначення, як допоміжні предмети під час виготовлення психотропних речовин, виконуючи в точній послідовності алгоритм дій відомої йому схеми синтезу амфетаміну, систематично незаконно виготовляв психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, тим самим незаконно придбав та почав зберігати вказану психотропну речовину за місцем свого проживання з метою подальшого збуту, як самостійно так і за допомогою інших співучасників групи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та інших невстановлених на даний час осіб.

Після цього, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, ОСОБА_2 , продовжуючи вчиняти дії направлені на доведення спільного злочинного умислу направленого на незаконний збут психотропної речовин, до кінця, під час особистої зустрічі передав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , раніше незаконно виготовлену ним психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін у великих розмірах, яку попередньо зберігав за місцем свого проживання з метою збуту, для її подальшого незаконного зберігання з метою збуту та збуту.

В свою чергу, ОСОБА_1 , діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою доведення спільного злочинного умислу направленого на незаконний збут психотропної речовин, до кінця, незаконно зберігаючи з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку попередньо отримав від ОСОБА_2 , невстановленим способом перемістив вказану психотропну речовину до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжив її незаконно зберігати з метою подальшого збуту.

В подальшому, 19.01.2021, близько 14 години, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою доведення спільного злочинного умислу направленого на незаконний збут психотропної речовин, до кінця, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, за грошові кошти в сумі 1000 (тисяча) гривень, незаконно збув ОСОБА_4 (особі відносно якої застосовані заходи безпеки), отриману за вищевказаних обставин від ОСОБА_2 , психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 1,217 г, яку в подальшому ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції.

Окрім того, 14.05.2021, ОСОБА_1 , діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою доведення спільного злочинного умислу направленого на незаконний збут психотропної речовин, до кінця, незаконно зберігаючи з метою збуту за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку попередньо отримав від ОСОБА_2 , близько 14 години, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, за грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, незаконно збув ОСОБА_4 (особі відносно якої застосовані заходи безпеки), отриману за вищевказаних обставин від ОСОБА_2 , психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 1,247 яку в подальшому ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції.

Також, 25.05.2021 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено два полімерні зіп-пакети з психотропною речовиною обіг якої обмежено, «амфетамін», яку останній зберігав за місцем свого проживання, з метою її подальшого збуту.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про те, що він обґрунтовано підозрюється у незаконному зберіганні з метою збуту та збуті психотропної речовини, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме:

- результатами проведення огляду місця події від 19.01.2021 під час проведення якого ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції придбану у ОСОБА_1 психотропну речовину обіг якої обмежено, - амфетамін;

- показами свідка, особи відносно якої застосовано заходи безпеки - ОСОБА_5 , щодо обставин здійснення ОСОБА_1 незаконного збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетамін;

- показами свідка ОСОБА_6 , щодо обставин здійснення ОСОБА_1 незаконного збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетамін;

- показами свідка ОСОБА_7 , щодо обставин здійснення ОСОБА_1 незаконного збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетамін;

- висновком судової експертизи № СЕ-19/111-21/3976-МРВ від 01.02.2021 відповідно до якої вилучена під час проведення слідчих розшукових та негласних слідчих (розшукових) дій, речовина містить психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін;

- результатами проведення огляду місця події від 14.05.2021 під час проведення якого ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції придбану у ОСОБА_1 психотропну речовину обіг якої обмежено, - амфетамін;

- показами свідка ОСОБА_8 , щодо обставин здійснення ОСОБА_1 незаконного збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетамін;

- висновком судової експертизи № СЕ-19/111-21/23103-НЗПРАП від 21.05.2021 відповідно до якої вилучена під час проведення слідчих розшукових та негласних слідчих (розшукових) дій, речовина містить психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін;

- результатами проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 від 25.05.2021 під час проведення якого вилучено психотропну речовину обіг якої обмежено, - амфетамін;

- висновком судової експертизи № СЕ-19/111-21/24479-НЗПРАП від 25.05.2021 відповідно до якої вилучена під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , речовина містить психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін;

- показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , щодо обставин проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , виявлення та вилучення психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетамін.

В судовому засіданні прокурор вимоги даного клопотання підтримав та просив його задовольнити, при цьому зазначав, що стосовно підозрюваного існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, вчиняти тиск на свідків та може продовжувати вчиняти інші злочини.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Сахнюк С.В. в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали та докази, дійшов наступних висновків.

25.05. 2021 р. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

25.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені прокурором у судовому засіданні.

Обираючи ОСОБА_1 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, тяжкість злочину та особу підозрюваного, який раніше не судимий, вчинив тяжкий злочин, одружений, має на утриманні малолітнього сина, працює в ПАТ "Вентиляційні системи", враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, що може бути перешкодою встановленню істини у справі, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи, що прокурор довів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає обрати міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч 5 ст.194 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, а також, що КПК України та практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому слідчий суддя вважає доцільним, визначити підозрюваному заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки, саме такий розмір застави достатній забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України Копача О.Л., яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні Шматко Р.О., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, внесеного в рамках кримінального провадження №12020110200001866 від 31.03.2020 р., - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає 60 днів та закінчується 23 липня 2021 року о 11 годині 09 хвилин (включно).

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ МЮ «Київський слідчий ізолятор».

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 136 200,00 грн. (сто тридцять шість тисяч двісті гривень нуль копійок) та надати можливість йому або іншій особі внести на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва (рахунок для внесення застави: отримувач: ТУ ДСАУ у м. Києві; код ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172; банк: Державна казначейська служба України м. Київ; р/р UA128201720355259002001012089) та надати документ, що підтверджує органу у провадженні якого перебуває кримінальна справа.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення вищезазначеної суми застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити двохмісячний термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному даною ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі ГСУ Національної поліції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого і прокурора по даному кримінальному провадженню.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 28.05.2021.

Слідчий суддя Н.Д. Бабич