Постанова № 97249776, 12.11.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32190/20-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Васьківського Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Офісу великих платників податків ДПС України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , керівника ТОВ «Хімвектор» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Московська, 32/2), громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №66/42-02 від 17.07.2020, керівник ТОВ «Хімвектор» ОСОБА_1 17.07.2020 вчинив порушення ч.1 ст.163-1 КУпАП, п.44.1 ст.44, п.188.1 ст.188 ПК України від 02.12.2010.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Васьківський Л.М. у судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Подав письмові пояснення, згідно яких ТОВ «Хімвектор» відобразив в повному обсязі всі нараховані податкові зобов`язання з ПДВ за квітень 2020 року, що не призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду та не нанесло шкоди бюджету. Тому, порушення ст.163-1 КУпАП не відбулося. Крім того, зазначив, що зважаючи на відсутність порушень податкового законодавства органами ДПС України на підставі акту та протоколу не приймалось жодного податкового повідомлення-рішення. Відтак, за відсутності прийнятого на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення контролюючий орган не має використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами. Просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Суддя, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його клопотання, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення №66/42-02 та додані до нього матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП.

З врахуванням положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належне оформлення протоколу впливає на правильність вирішення справи і забезпечення прав учасників правовідносин.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення №66/42-02 від 17.07.2020 не містить викладення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Так, у протоколі не зазначено, в чому саме проявилося порушення ОСОБА_1 встановленого законом порядку ведення податкового обліку та в чому конкретно полягає порушення.

Згідно висновку акту №901/28-10-42-02/41556090 від 17.07.2020 документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Хімвектор» п.44.1 ст.44, п.188.1 ст.188 ПК України від 02.10.2010, пп. 2) п.3 розділу V Порядку заповнення податкової декларації Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, що не призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Крім того, матеріали адміністративної справи не містять декларації з ПДВ за квітень 2020 року.

Згідно п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Відповідно до п.55.1 ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Пунктом 56.1 ст.56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що податковим органом протягом п`ятнадцяти днів було складено податкове повідомлення-рішення, у зв`язку з чим останнім було порушено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на оскарження дій посадових осіб ДПС України.

Таким чином, суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки до матеріалів справи не надано жодного належного та допустимого доказу, який підтверджував би вину останнього у вчиненні зазначеного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 163-1, 247, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Суддя С. В. Шапутько