Ухвала суду № 97249573, 25.05.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/4861/21

Номер провадження № 1-кп/756/1032/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренка А. А.,

за участі секретаря судового засідання Рекеди С. С.,

прокурора Ткачова Є. Г.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

захисника Корнаги О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесене 13.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000346, у відношенні:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубосари Республіки Молдова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Республіки Молдова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинувачених у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України про продовження тримання під вартою ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 . На думку прокурора наразі продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На вказані ризики, на думку прокурора, вказують ті обставини, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, оскільки посягає на життя людини, яке є найвищою соціальною цінністю, за вказане кримінальне правопорушення, передбачено покарання у виді позбавлення волі, що свідчить про те, що з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину в разі доведення його провини в суді, обвинувачені можуть вчиняти дії щодо ухилення від суду.

При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачені не мають офіційного джерела доходу, належних засобів для існування, не зайняті суспільно-корисною працею та вирішили збагатитись за рахунок чужого майна із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого.

Крім того, ОСОБА_1 має три не зняті та непогашені в установленому законом порядку судимості, утому числі за аналогічний злочин, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та захисник Корнага О. І. у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили обрати інший запобіжний захід. Зокрема захисник просив обрати обвинуваченим інший не пов`язаний з триманням під вартою запобіжний захід, або застосувати разом із триманням під вартою також заставу, яку визначти на розсуд суду, як і обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Оскільки у випадку обрання іншого запобіжного обвинувачені зможуть знайти роботу та відшкодувати шкоду потерпілому.

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинувачених, захисника, дослідивши клопотання прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інкримінується вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. Даний злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Як вбачається з положень ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.

Суд уважає, що обґрунтованість підозри як і вагомість доказів можуть були лише предметом оцінки слідчого судді на стадії досудового розслідування, яке закінчується спрямуванням обвинувального акту до суду. Оскільки ці поняття межують з доведенням винуватості, як і передчасно впливають на оцінку доказів та висновків щодо доведення винуватості поза розумним сумнівом, тобто на неупередженість суду. Бо оцінка обґрунтованості підзори, як і доведеність винуватості поза розумним сумнівом, полягає в оцінці матеріалів кримінального провадження, які відповідають вимогам ст. 84 КПК України, та дають підстави для прийняття рішення в порядку ст. 94 КПК України. Дійсно, суд дослідив певну частину доказів, яку надано прокурором, але суд не надає їм оцінку, оскільки надання оцінки цим доказом буде неповним без їх співставлення, тобто - взаємозв`язку між собою, що є складовим елементом ст. 94 КПК України. Тим більше, головуючий суддя, який одноособово діє як суд при розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу в складі суду присяжних, не може надати оцінку доказам, які має повноваження в даній справі надати лише суд присяжних.

Суд, оцінуючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку, судом установленим законом, було надано відповідні висновки - наявність обґрунтованої підозри на підставі вагомості доказів саме для обрання запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є майже незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження, а отже вагомість зібраних під час досудового розслідування доказів наразі не викликає сумнівів.

Отже, суд, на підставі розумної оцінки, уважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого застосування до обвинуваченого запобіжного заходу.

Даючи оцінку доводам, які наведені стороною обвинувачення та захисту, суд погоджується з існуванням ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та їх незмінності, зокрема можливості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 переховуватися від суду, учинити інший злочин, як і з вказаними прокурором у судовому засіданні підставами їх існування.

Ці висновки суду свідчать, що наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Даючи оцінку доводам сторони захисту, зокрема ненадання разом з клопотанням саме доказів в обґрунтування ризиків, суд ураховує, що ризиками є будь-які фактичні дані. При цьому, такі фактичні дані не можуть бути обмеженими тими фактичними даними, які визначені ст. 84 КПК України. Оскільки такі дані, на думку суду, повинні свідчити лише про можливості існування певних підозр, тобто вірогідності настання наслідків, запобіжником яких є запобіжний захід. А отже, судом наведено існування саме тих достатніх підстав відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які, на його думку, є доказами в розумінні положень ч. 1 ст. 177 КПК України.

Однак слід зауважити, що суд не бере до уваги посилання прокурора тяжкість покарання як окрему підставу існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Оскільки тяжкість покарання оцінюється судом разом з іншими обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України. Крім того, неможливість обґрунтування існування ризику переховування лише тяжкістю покарання, було предметом оцінки Європейського суду з прав людини, зокрема в таких рішеннях Тимошенко проти України та Луценко проти України.

На думку суду, саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу та особистості обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством.

Судом, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при прийнятті такого рішення, було також вивчено відомості, що характеризують особистість обвинувачених, які наведені прокурором у клопотанні, а також стороною захисту. Але, їх сукупність не дає підстав аби змінити обраний ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України строку дії запобіжного заходу.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року для працездатних осіб складає 2270 гривень.

Для того, аби можна було вважати заставу такою, яку обвинувачений здатен внести та яка може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен урахувати положення статей 177, 178 КПК України, а також раціонально співставити її розмір з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину, як і матеріальним станом обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПКУ України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави.

Ураховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, стадію судового провадження, строк застосування запобіжного заходу щодо обвинувачених, а також те, що вирішення питання застосування альтернативного запобіжного заходу в виді застави є правом суду, останній вважає можливим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначити також і розмір застави, яку обвинувачені мають право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого можуть бути звільненими з-під варти та на них можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і будуть вважатися такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання судді, застава у розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 136 200 (сто тридцять шість тисяч двісті) грн 00 коп., встановлена для ОСОБА_1 та застава в розмірі 58 (п`ятдесят вісім) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 131 660 (сто тридцять одна тисяча шістсот шістдесят) грн 00 коп., встановлена для ОСОБА_2 здатна забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків, а саме з`являтися за першою вимогою до суду, не відлучатися із міста Києва, повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, докласти зусиль до пошуку роботи.

Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 194, 197, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 в вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Установити ОСОБА_1 заставу в розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 136 200 (сто тридцять шість тисяч двісті) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 з`являтися за першою вимогою до суду, а також покласти наступні обов`язки:

- не відлучатися із міста Києва;

- повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці, який починається з моменту внесення застави.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 в вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Установити ОСОБА_2 заставу в розмірі 58 (п`ятдесят вісім) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 131 660 (сто тридцять одна тисяча шістсот шістдесят) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_2 з`являтися за першою вимогою до суду, а також покласти наступні обов`язки:

- не відлучатися із міста Києва;

- повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_2 строком на два місяці, який починається з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що в разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу в вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою діє до 23.07.2021 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення, або в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання повного тексту ухвали.

Суддя А. А. Пономаренко