Рішення № 97249201, 19.05.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3452/21

Справа №754/2922/21

РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Сенюти В.О.

при секретарі: Кліванської М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , законний представник ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сьома київська державна нотаріальна контора про визнання право на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_2 , законний представник якого ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Сьома київська державна нотаріальна контора про визнання права на спадщину.

Подану позовну заяву обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_4 . На момент смерті брата, останньому належало:

?2/5 частки квартири АДРЕСА_1 . Вказана частка включає: 1/5 належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.03.1998 року, частки в розмірі 1/15 та 2/15, померлий успадкував після смерті матері ОСОБА_5 та батька ОСОБА_6 , ще 2/5 частки квартири належать позивачу: 1/5 згідно свідоцтва про право власності на житло від 24.03.1998 року, 1/15 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері та ще 2/15 - згідно свідоцтва про право на спадщину за законом після батька. Власником ще 1/5 частки квартири є син позивача ОСОБА_7

?автомобіль ВАЗ 111740, вказаний транспортний засіб був придбаний ОСОБА_4 на підставі укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк» договору фінансового лізингу від 28.02.2012 року, зобов`язання за яким були повністю виконані в 2017 році.

Маючи намір оформити спадщину після смерті свого брата, позивач звернувся до Сьомої київської державної нотаріальної контори. На підставі звернення позивача, була заведена спадкова справа. Проте, нотаріус, не може видати позивачу свідоцтво про право на спадщину після брата, оскільки останнім за життя складено заповіт на ОСОБА_2 , законний представник якого ОСОБА_3 повідомила, що не має намір оформлювати спадщину, оскільки їй відомо, про наявність у ОСОБА_4 значних боргів перед фінансовими установами.

На підставі викладеного, позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за ОСОБА_4 право власності на 2/5 частки квартири АДРЕСА_1 та на автомобіль ВАЗ 111740.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2021 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Письмові матеріали справи містять заяву про розгляд справи у відсутність позивача.

Сторона відповідача в судове засідання не з`явилася, письмові матеріали справи містять заяву про розгляд справи у відсутність. Крім того, наявна заява, яка подана до Деснянського районного суду м. Києва 20.04.2021 року, відповідно до якої ОСОБА_3 відмовляється від спадщини після померлого ОСОБА_4 , оскільки не вбачає в цьому необхідності, через наявність боргових зобов`язань померлого та відсутності потреби у майні, що належить сторонній людині. За таких обставин, підтримує позовну заяву і просить визнати позивача спадкоємцем після смерті його брата.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Сьома київська державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

На адресу Деснянського районного суду м. Києва надійшли матеріали спадкової справи № 333/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та заява про розгляд справи у відсутність представника нотаріальної контори.

Вивчивши матеріали позовної заяви, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 24.03.1998 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 в рівних частках.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер у віці 48 років 05.07.2020 року.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.01.2021 року ОСОБА_4 спадкоємець 1/15 частини квартири АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.01.2021 року ОСОБА_4 спадкоємець 2/15 частини квартири АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_6 .

З письмових матеріалів справи вбачається, що на підставі акту приймання - передачі транспортного засобу складений 04.03.2017 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 , останній отримав автомобіль ВАЗ 111740, номер кузова НОМЕР_1 , технічний паспорт НОМЕР_2 , видане УДАІ ГУМВС України в м. Києві.

Разом з тим, позивач всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів того, що автомобіль ВАЗ 111740, номер кузова НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 .

З копії спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_4 вбачається, що до Сьомої київської держаної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся лише позивач ОСОБА_1 , інші особи із заявами про прийняття спадщини не зверталися.

Постановою державного нотаріуса Сьомої київської державної нотаріальної контори від 16.01.2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке належало його брату ОСОБА_4 , оскільки померлий залишив заповіт не на ім`я ОСОБА_1 , а відтак у нотаріуса відсутні підстави закликати його до спадкоємства.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі статтею 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до частини третьої статті 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 проживав разом своїм братом ОСОБА_4 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленому законом порядку із заявою про прийняття спадщини звертався до Сьомої київської державної нотаріальної контори лише позивач, спадкоємець за заповітом за прийняттям спадщини не звертався, а тому позивач вважається таким, що прийняв спадщину.

Проаналізувавши та оцінивши зібрані по справі докази, встановивши, що ОСОБА_1 є рідним братом спадкодавця ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, а тому має право спадкувати спадщину, яка належить йому за законом - 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 76, 77, 81, 95, 141, 200, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , законний представник ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сьома київська державна нотаріальна контора про визнання право на спадщину - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП № НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за законом на 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: В.О.Сенюта