Ухвала суду № 97249097, 14.05.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11413/21

Провадження № 2/752/6860/21

У Х В А Л А

Іменем України

14.05.2021 м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС ІВЕСТМЕНТ ЕНД МЕНЕДЖЕМЕНТ ГРУП», треті особи Державний виконавець Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Керечанин Богдана Степанівна, Приватний виконавець Кудряшов Дмитро В`ячеславович, Приватний нотаріус Куксін Станіслав Юрійовича про визнання договору поруки припиненим, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС ІВЕСТМЕНТ ЕНД МЕНЕДЖЕМЕНТ ГРУП», треті особи Державний виконавець Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Керечанин Богдана Степанівна, Приватний виконавець Кудряшов Дмитро В`ячеславович, Приватний нотаріус Куксін Станіслав Юрійовича про визнання недійсним договору поруки та просить визнати припиненими правовідносинами за кредитним договором № ML-701/692/2007 від 25 липня 2007 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , визнати припиненими правовідносинами за договором поруки № SR-701/692/2007 від 25.07.2007 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 та визнати вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за виконавчими листами по справі № 643/12404/16-ц про стягнення заборгованості недійсними.

Одночасно позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Позивач вказує, що відповідно до довідки про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків розмір судового збору значно перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік. Окрім того з тієї суми здійснюються відрахування приватними виконавцями за відкритими виконавчими провадженнями, тому сплатити судовий збір вона не має можливості.

У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначний строк у порядку, встановленому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй Постанові Пленуму N 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначив, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Пунктом 29 Постанови Пленуму N 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" передбачено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Заявник вказує, що в неї відсутня можливість сплатити судовий збір, надає довідку про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків та посилається на п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Так вказані норми закону передбачають, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин. При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення

тягаря несення цих судових витрат. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому заявник має довести існування фінансових труднощів.

Водночас заявником не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.

Надана заявником довідка не може свідчити про те, що заявниця не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема, вкладів, нерухомого або рухомого майна, з якого отримується дохід, сукупний дохід родини тощо.

Верховий Суд у своїй ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 10.10.2019р. у справі №215/3329/19 зазначив, що скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте просить суд звільнити від сплати судового збору з огляду на відсутність коштів для його сплати. Зокрема, посилається на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу. На підтвердження заявленого клопотання скаржник долучив довідку Управління праці та соціального захисту населення. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Разом з тим, надані скаржником докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній календарний рік.

Наведені заявником обставини не є достатньою підставою для звільнення її від сплати судового збору. Заявником не надано обгрунтованих та беззаперечних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, з огляду на що в задоволенні даного клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціну позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2021 році з 1 січня становить 2 270,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 2 724,00 грн.

Судовий збір перерахувати за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Голосіївський район/22030101

Код отримувача: 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA488999980313131206000026002

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101; __(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 185, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС ІВЕСТМЕНТ ЕНД МЕНЕДЖЕМЕНТ ГРУП», треті особи Державний виконавець Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Керечанин Богдана Степанівна, Приватний виконавець Кудряшов Дмитро В`ячеславович, Приватний нотаріус Куксін Станіслав Юрійовича про визнання договору поруки припиненим, залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду він у встановлений строк усуне недоліки позовної заяви, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Ольшевська