Ухвала суду № 97248681, 27.05.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1529/21

Провадження № 2-ві/711/6/21

У Х В А Л А

27.05.2021 м. Черкаси

Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.,

при секретарі судового засідання Осадчій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси заяву ОСОБА_1 , подану 24.05.2021 про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацької Наталії Миколаївни, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2021 до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла заява ОСОБА_1 , яка зареєстрована у системі «Електронний суд» 24.05.2021, про відвід судді Кондрацької Наталії Миколаївни від розгляду справи № 711/1529/21 за позовом Житлово-будівельного кооперативу № 120 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території.

Свою заяву обгрунтовує тим, що він з`явився у судове засідання 20.05.2021 та для підтвердження своєї особи пред`явив судді електронний паспорт. Суддя Кондрацька Н.М. не допустила його до розгляду справи та вимагала подати паперовий паспорт, де вказано місце реєстрації.

Також вказує, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", - ідентифікація особи - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо.

Відповідно до ст. 2 Порядку застосування відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, та відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, під час реалізації експериментального проекту щодо застосування зазначених відображень, - е-паспорт - відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому особі засобами Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом тощо), який забезпечує отримання інформації з Реєстру інформаційними ресурсами єдиної інформаційної системи МВС на запит Єдиного державного веб-порталу електронних послуг "Портал Дія" (далі - Портал Дія).

Таким чином, заявник вважає, що суддя Кондрацька Н.М. не мала підстав не допускати його до розгляду справи, а також вимагати відомості про місце реєстрації для перевірки його особи. Своїми діями суддя Кондрацька Н.М. обмежила його у праві на судовий захист, проголошений ст. 55 Конституції України.

Окрім того, вказує, що суддя Кондрацька Н.М. своїми діями перекреслює програму Президента України по запровадженню електронної держави та електронного документообігу. Органи реєстрації більше не видають паперових паспортів, тому, у нього відсутній паперовий паспорт, за умов які створює суддя Кондрацька Н. М. він, та велика кількість громадян, які вже не мають паперових паспортів будуть позбавлені можливості захищатися у суді.

Також, суддя Кондрацька Н.М. призначила наступне судове засідання на 27.05.2021, незважаючи на його повідомлення, що він не зможе прибути у цей день у судове засідання та прохання призначити засідання на інший день. Ці дії судді Кондрацької Н.М. направлені на те, щоб він не зміг з`явитися у судове засідання і захистити свої права і також є обмеженням його у праві на судовий захист, проголошений ст. 55 Конституції України.

У зв`язку з наведеними вище обставинами, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, заявив відвід судді Кондрацькій Н.М.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2021, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька Світлана Михайлівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/1529/21 (провадження № 2-ві/711/6/21).

Дану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

За змістом ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши доводи заяви ОСОБА_1 від 24.05.2021, а також дослідивши матеріали справи № 711/1529/21 (провадження № 2/711/1494/21), суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 10.03.2021 до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла позовна заява Житлово-будівельного кооперативу № 120 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Наталія Миколаївна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/1529/21 (провадження № 2/711/1494/21).

Після отриманої інформації з органів місцевого самоврядування щодо місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 , ухвалою суду від 07.04.2021 дану позовну заяву прийнято, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.05.2021 ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацької Н.М. від розгляду даної справи.

Суд, який розглядає цивільну справу № 711/1529/21 за позовом Житлово-будівельного кооперативу № 120 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території, прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, про що постановлено ухвалу від 25.05.2021, у зв`язку із чим, вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 37 ЦПК України визначає випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Закон України «Про судоустрій та статус суддів» гарантує кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Конституцією України передбачено закріплення однієї з найважливіших гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи - це право на судовий захист.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст.8 Конституції України).

Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року є правовою основою функціонування та діяльності міжнародного судового органу - Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ). Україною Конвенцію ратифіковано 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції».

Зі змісту ст.1 Конвенції вбачається, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I Конвенції.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Отже, ч.1 ст.6 Конвенції, закріплено такі елементи права на судовий захист як: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3)публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Практика ЄСПЛ засвідчує, що право на доступ до суду включає в себе й право на ухвалення рішення по справі.

До конструкції «права на розгляд справи» також включається обов`язковий та остаточний характер судового рішення, а саме: обов`язок держав-учасниць Конвенції забезпечити остаточність судових рішень розуміється як те, що права вищих судів переглядати судові рішення мають використовуватися з метою виправлення допущених помилок, а не для проведення нових слухань.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Що стосується принципу публічності, то він є важливим елементом права на справедливий суд. У ст. 6 Конвенції передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Публічний характер розгляду справи спрямований на захист особи від таємного, не підконтрольного суспільству відправлення правосуддя. З іншого боку, публічність є важливим інструментом, який сприяє зміцненню довіри до діяльності судової системи. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.

Наступним елементом права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції є право на розумний строк розгляду справи. ЄСПЛ не визначає жодних конкретних строків, які можна вважати розумними або нерозумними - це питання вирішується в кожній окремій справі з урахуванням усіх особливостей та обставин, а саме, звертається увага на комплексність справи - оцінювання складності справи з урахуванням обставин та фактів, що ґрунтуються на праві та тягнуть за собою певні юридичні наслідки, належну поведінку заявника, яка не повинна становити умисного затягування розгляду справи та належну поведінку органів державної влади - зобов`язання договірних сторін організувати свої правові системи таким чином, щоб дати можливість судам реалізувати п. 1 ст. 6 Конвенції та неможливість зловживання своїми зобов`язаннями через недоліки судової системи.

У ч. 1 ст. 6 Конвенції прямо зазначено, що кожен має право на розгляд справи судом, встановленим законом. Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності «суду»; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4)гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.

Європейський суд з прав людини досить вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Практика Європейського суду з прав людини в першу чергу виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади.

Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.

Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент принципу верховенства права.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про відвід, суд не вбачає обставин, які б давали підстави для відводу судді Кондрацької Н.М. від розгляду цивільної справи №711/1529/21.

Слід зазначити, що незгода учасників справи із прийнятими суддею рішеннями не є підставою для відводу, враховуючи норми ч.4 ст. 36 ЦПК України. Крім того, оцінка всім доказам, які наявні у справі, на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності буде дана судом при прийнятті остаточного рішення за результатами розгляду справи. До того ж, не дають підстав для відводу і доводи заявника про відмову судді призначити розгляд справи у запропоновану ним дату, враховуючи визначений суддею розклад судових засідань по інших справах, а також принцип розгляду справи упродовж розумного строку.

Що стосується доводів заявника про обмеження суддею Кондрацькою Н.М. у його праві на судовий захист, шляхом не допуску його у судове засідання, у зв`язку з неможливістю ідентифікації особи через електронний паспорт, який він безпосередньо пред`явив судді, слід зазначити, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» ідентифікація особи - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо.

Разом з тим, 30.03.2021 ухвалено Закон 1368-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», яким частину першу статті 3 Закону доповнено зокрема пунктом 12 такого змісту: "12) е-паспорт - паспорт громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності)».

Крім того, Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» доповнено статтею 14-1, якою зокрема визначено, що Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон пред`являються особою замість та без додаткового пред`явлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків, про місце проживання. Електронні копії е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон можуть подаватися та застосовуватися у таких самих випадках, коли законодавством передбачено подання та застосування копій паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до Прикінцевих положень цей Закон набирає чинності з 23.08.2021, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.

Отже, враховуючи викладені обставини відводу у поданій ОСОБА_1 заяві від 24.05.2021, суддя приходить до висновку, що заява про відвід судді Кондрацької Н.М. є необґрунтованою та безпідставною і не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді. На думку судді, заявником не доведено, що розгляд справи суддею Кондрацькою Н.М. може ймовірно призвести до ухвалення незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 39, 40 ЦПК України суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої 24.05.2021 про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацької Наталії Миколаївни по цивільній справі № 711/1529/21 за позовом Житлово-будівельного кооперативу № 120 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 27.05.2021.

Головуючий: С. М. Позарецька